Питання, що відносяться до встановлення групової належності транспортних засобів:

- яким видом транспорту залишені сліди?

- чи відповідають форма, розміри і взаємне розташування слідів зіткненню автомобілів (транспортних засобів) певних типів, видів, марок?

- яка модель шини, що залишила сліди на місці події?

- чи міг даний вид транспорту залишити ці сліди?

Питання, що відносяться до встановлення конкретного транспортного засобу:

- чи не даним транспортним засобом залишені сліди?

- одним і тим же або декількома транспортними засобами залишені сліди?

- чи не даною шиною залишені сліди на місці події?

Питання, що відносяться до встановлення цілого по частинах:

- чи не належать знайдені на місці дорожньої події частини деталей поламаним деталям даного транспортного засобу?

- чи не складали раніше єдине ціле осколки скла, частинки фарби, знайдені на місці події і на транспортних засобах?

3.2. Методика провадження трасологічної експертизи транспортних засобів

Методика провадження трасологічної експертизи транспортних засобів як і будь-якої іншої криміналістичної експертизи складається з наступних стадій:

- попереднє дослідження;

- детальне дослідження;

- оцінка результатів дослідження;

- оформлення матеріалів експертизи.

На стадії попереднього дослідження експерт знайомиться з матеріалами, що надійшли, вивчає стан упаковки і об'єктів, відповідність об'єктів, вказаних в постанові про призначення експертизи, при необхідності фотографує упаковку, знайомиться з матеріалами справи, вимагає додаткові матеріали [21, c. 60-62].

Розглянемо більш детально три подальші стадії дослідження діагностичної експертизи, з'ясуємо їхні особливості.

Детальне дослідження - це стадія більш глибокого вивчення об'єктів експертизи.

Дослідження речових доказів, як правило починається з огляду і вивчення слідів або гіпсових зліпків, вилучених з місця події.

При огляді об'єктів експертизи потрібно надавати значення характеру слідів, брати до уваги, якою речовиною утворені сліди нашарування і на якому матеріалі.

Під час огляду слідів з'ясовується, позитивні вони або негативні, яка частина протектора, в якому об'ємі і з яким ступенем чіткості в них відображена, чи достатньо наявного відображення, щоб вирішити поставлене питання. Якщо досліджуваний зліпок з об'ємного сліду, важливо з'ясувати на якому матеріалі залишено слід, стан матеріалу, глибину сліду, коли і яким способом виготовлений досліджуваний зліпок.

Коли слід надійшов на дослідження разом з об'єктом, на якому він знаходиться, необхідно визначити, де і в якому положенні даний об'єкт був на місці події. В результаті експерту вдається більш об'єктивно уявити собі умови, в яких утворився слід шини і чинники, які могли викликати деформацію у відображенні протектора.

Можливість визначення моделі шини за її слідом обумовлюється тим, що кожній моделі властиві свої специфічні ознаки, які відображаються в слідах, піддаються фіксації і вивченню. Це перш за все розміри шини в цілому, ширина бігової доріжки, малюнок протектора і розмір окремих його елементів.

В сліді, досліджуваному в натурі і по фотознімку, передусім належить виявити конструктивні ознаки моделі шини, що утворила його, для подальшого їхнього порівняння зі спеціальними довідковими матеріалами.

Найсприятливішою ситуацією є, коли в сліді достатньо чітко відображена повна по ширині частина бігової доріжки. В цьому випадку дослідження зводиться до вимірювання ширини відображення бігової доріжки і аналізу малюнка протектора, конфігурації його елементів. При цьому необхідно ураховувати, що ширина бігової доріжки, виміряна за слідом, може бути дещо менша за фактичну, у разі неповного або нечіткого відображення її країв в поверхневому сліді.

Названих двох параметрів - ширини бігової доріжки і малюнка протектора - найчастіше вже достатньо для того, щоб визначити модель шини, виділити її з числа всіх інших, особливо коли малюнок своєрідний і не повторює інші хоча б деякими своїми елементами [19, c. 141].

При неповному але чітко вираженому відображенні в ширині бігової доріжки частини малюнка протектора модель шини встановлюється за малюнком і розміром окремих його елементів. Спочатку порівнюється з довідковими матеріалами та частина малюнка протектора, яка відображена в сліді. Якщо малюнок оригінальний і співпадає тільки з однією моделлю шини, цього достатньо для висновку про модель. Якщо ж відображений в сліді фрагмент малюнка зустрічається в шин декількох моделей, для остаточного висновку необхідно порівнювати розміри тих елементів малюнка які відображені в сліді.

Параметри, які необхідно виміряти, вибираються з урахуванням характеру фігур, що становлять досліджуваний малюнок. Ромбоподібні виступи, наприклад, вимірюються по їхніх поздовжніх і поперечних діагоналях, зигзагоподібні по їхній ширині і відстані між вершинами суміжних кутів. У фігурах, що мають чітко виражені кути, потрібно зміряти їх кутові величини. Ті ж вимірювання робляться і на масштабних зображеннях, приведених в довідкових матеріалах.

В процесі порівняння і при оцінці результатів необхідно враховувати, що окремі розміри можуть не співпадати.

Це пояснюється:

- нечіткістю відображення протектора в сліді і неминучими при цьому помилками вимірюваннями;

- деформацією протектора, його виступаючих частин під дією навантаження на шину;

- зносом протектора.

Виступи на біговій доріжці мають в розрізі форму трапеції, з меншою основою вгорі, тому у міру зносу протектора площа виступів, дотична з доріжкою поступово збільшується, залежно від ступеня зносу різниця в довжині і ширині може досягати 2-3 мм. При значному зносі протектора найбільш цінну інформацію будуть нести кутові величини фігур.

Загальний висновок за наслідками дослідження може бути або визначеним, коли встановлена одна конкретна модель шини, або альтернативним з вказівкою двох або більше рівноймовірних моделей і поясненням причин цього.

Далі розглянемо стадію оформлення матеріалів. Дослідницька частина висновку починається з короткої характеристики об'єктів, що надійшли на дослідження, зокрема предмета, на якому знаходиться слід, або об'єкта, який містить результати фіксації сліду.

Потім йде опис сліду разом з даними про його вид, розміри, якість відображення протектора. При описі малюнка протектора зосереджується увага на