Після виконання порівняльного дослідження вимагається викласти його результати, наводяться джерела, з яких використані довідкові матеріали. Перераховуються виявлені в сліді ознаки, які співпадають з особливостями тої або іншої моделі шини, дається їх криміналістична оцінка. Якщо модель шини не встановлена або експерт не зміг прийти до категоричного висновку про одну модель, треба вказати причини, які обумовили такий результат, або назвати ймовірні моделі.

Висновок по експертизі фіксується у вигляді відповіді на поставлене питання. Якщо при дослідженні слідів виявлені помітні особливості шини, експерт вказує про них в своєму висновку, такі дані важливі для організації розшуку шини.

В якості ілюстрації до висновку про встановлення моделі шини додаються фотознімок загального виду об'єкту експертизи і окремо більш крупним планом фотознімок сліду. Поміщати фотознімок малюнка протектора із довідкових матеріалів не завжди доцільно, проте в окремих випадках використання таких знімків необхідне, коли слід нечітко відображає невелику частину протектора або коли використовувалися інші довідкові матеріали.

Інший вид експертизи по слідах транспортних засобів - це ідентифікаційна експертиза, тобто встановлення конкретної шини, що залишила слід на місці події. Як і в інших ідентифікаційних експертизах, дослідженню піддаються різні види об'єктів: сліди, якщо вони вилучені разом з предметом, або результати їхньої фіксації (зліпки, відтиски, фотознімки), а також шина або декілька шин.

Направлення на експертизу замість досліджуваної шини її експериментальних слідів не можна вважати правильним [10, c. 99]. Не вивчавши безпосередньо шину і використовуючи тільки експериментальні сліди, неможливо визначити ідентифікаційну значущість деталей будови протектора, відрізнити групові ознаки від одиничних, визначити стійкість їх відображення.

При огляді слідів особлива увага надається фізичним властивостям поверхні, на якій залишений слід, оскільки від них залежать повнота і якість відображення протектора в сліді.

Якщо представлено сам об'єкт з поверхневим слідом, то помилкові деталі повинні бути виявлені при попередньому огляді.

Попереднім дослідженням шини визначаються її конструктивні дані і маркувальні позначення; тип і модель, загальні розміри, ширина бігової доріжки і малюнок протектора, серійний і гаражний номери.

З'ясовується, чи не замінювався протектор покpишки, основною ознакою заміни є кільцевий виступ на боковині, утворюваний краєм нового протектора. Враховується і загальний стан шини:

- ступінь зношеності протектора

- наявність або відсутність чітко виражених дефектів і ознак місцевого ремонту.

На стадії детального дослідження об'єкти вивчаються і порівнюються за загальними і окремими ознаками. Оскільки деякі загальні ознаки зовнішньої будови шини одночасно характеризують і її конструктивні особливості.

Спочатку встановлюють модель шини, що залишила слід, і отримані дані зіставляють з моделлю досліджуваної шини. Відмінність моделей служить підставою для безперечного висновку об відсутність тотожності, збіг вимагає продовження дослідження за іншими загальними ознаками - як виробничими, так і експлуатаційним [5, c. 118]. Істотні відмінності цих ознак теж можуть служити підставою для негативного висновку.

В тому випадку, якщо результати порівняння загальних ознак не дозволяють виключити досліджувану шину, необхідно перейти до другого етапу детального дослідження - вивчення і порівняння об'єктів експертизи за їх окремими ознаками і деталями. Окремі ознаки за походженням поділяються на виробничі і експлуатаційні.

До першої групи відносяться:

- раковини різних форм і розмірів

- недопpесовки

- зриви (викpошеність) окремих кpаїв, ділянок виступаючих частин.

До другої групи ознак відносяться:

- пробоїни або пpоколи (наскрізні або ненаскрізні);

- тріщини або порізи;

- викpошеність і зріз окремих частин малюнка;

- місцевий знос протектора;

- наявність латок і пластирів.

При вивченні сліду необхідно виділити в ньому найбільш чіткі і кpупні відображення деталей, визначити їх форму, розмір, розташування щодо один одного, а також щодо країв бігової доріжки і площин виступаючих елементів малюнка протектора.

При дослідженні шин встановлюють, чи немає на їх поверхні швів вулканізації, латок, випадково застряглих в заглибленнях протектора дрібного каміння, що втерлось в гуму, гострих металевих предметів і т. ін., крім того з'ясовують, чи не встановлювалися на шинах засоби пpоти ковзання. Вказані ознаки разом з особливостями самої шини можуть використовуватися для ідентифікації.

Ознаки, що відобразилися в слідах і контактні поверхні шин з характерними нерівностями фіксуються шляхом їхнього фотографування в одному масштабі і описуються у висновку. Порівнюватися вони можуть або безпосередньо або шляхом зіставлення фотознімків.

В цілях визначення стійкості відображення ознак в слідах і отримання рівноцінного об’єкта для порівняльного дослідження експериментальні сліди залишаються контактними поверхнями шин.

Якщо порівнянню підлягають об'ємні сліди, то в більшості випадків зіставляють між собою гіпсовий зліпок сліду і зліпок експериментального сліду [8, c. 125]. Якщо дослідженню підлягають поверхневі сліди, то перед експериментом виступаючі елементи фарбуються схожою за кольором речовиною і експериментальні сліди відтворюють на листах паперу, шматках шпалер.

Заключна частина детального дослідження полягає в порівнянні результатів аналізу сліду і ділянки бігової доріжки досліджуваної шини, однойменні деталі зіставляють за формою, розмірам і відносним розташуванням, щоб уточнити розташування деталей приймають до уваги розміщення на площині виступів з цими деталями в системі інших елементів малюнка. З тією ж ціллю вимірюють відстані між деталями і величини кутів, які утворюються лініями, що сполучають не менше трьох деталей.

При дослідженні невеликих за площею слідів або їхніх окремих ділянок можуть бути використані координатні сітки, доцільно так само практикувати поєднання одномасштабних фотознімків. Незалежно від способу порівняння необхідно завжди враховувати можливі відмінності, що виникають через деформацію шини і інші умови слідоутворення.

Загальний висновок по експертизі ґрунтується на ідентифікаційній цінності співпадаючих ознак і на поясненні відмінностей, що спостерігаються.

Оформлення матеріалів при проведенні ідентифікаційної експертизи полягає в наступному:

-