Тому акти, що встановлюють або посилюють відповідальність, зворотної сили не мають і можуть застосовуватись лише щодо діянь, вчинених після вступу цих актів у законну силу. Гуманізм адміністративного права проявляється у встановленому законом винятку із загального правила, відповідно до якого норми, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до вступу таких норм у силу (ч. 2 ст. 8 КпАП).

Назване правило і виняток з нього (про дію актів у часі) поширюються тільки на матеріальні норми адміністративного права. Щодо процесуальних норм питання вирішується інакше: провадження у справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі законодавства, що діє не під час учинення, а під час і за місцем розгляду справи. І ніяких винятків тут немає (ч. 3 ст. 8 КпАП).

Отже, якщо громадянин скоїв проступок, коли діяли одні процесуальні норми, а справа розглядається пізніше, коли вже набрали чинності поні процесуальні правила, провадження мас здійснюватись відповідно до нових норм.

У даний час виникає питання про існування адміністративної відповідальності юридичних осіб. Проте дана проблема не набула прийнятного розв'язання ні в законодавстві, ні в теорії адміністративного права [14, c. 57].

Чинний на сьогодні КпАП недвозначно, хоча і побічно, визнає суб'єктом проступку тільки фізичну особу. Про це, зокрема, свідчать закріплені нормативно його ознаки.

Так, ст. 12 встановлює вік, з досягненням якого настає адміністративна відповідальність (16 років); ст. 20 передбачає як основну ознаку – його осудність; ст. 268 закріплює за особою, що скоїла проступок, право виступати рідною, ст. 27 КпАП абсолютно точно визначає, що штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення.

ВИСНОВКИ

Отже, відповідно до норм КпАП України адміністративне правопорушення характеризується такими ознаками: по-перше, це дія або бездіяльність (тобто діяння), по-друге, воно протиправне, по-третє, вчинено винно, по-четверте, тягне згідно із законом саме адміністративну відповідальність.

На відміну від злочинів адміністративні правопорушення не охарактеризовані в Кодексі як суспільно небезпечні діяння, хоча їх шкідливість констатована вказівкою на те, що вони здійснюють замах на громадський і державний порядок, на власність, права і свободи громадян, на порядок управління.

Адміністративна відповідальність - це один з видів правової відповідальності, разом з кримінальною, цивільно-правовий і дисциплінарній. Вона встановлюється державою шляхом видання його органами правових норм, визначальних: а) підстави відповідальності, би) заходи, які можуть бути застосовані до порушника, в) порядок розгляду подів про правопорушення, г) виконання вказаних заходів.

Адміністративна відповідальність розглядається як застосування встановлених законом адміністративних досліджень за здійснення адміністративних правопорушень. Зі всіх численних заходів адміністративного примушення (огляд, реквізиція, затримання, вилучення і т.д.) тільки адміністративні стягнення виконують функцію покарання і лише їхнє застосування тягне настання адміністративної відповідальності.

Адміністративна відповідальність - це адміністративне правове примушення. Це настання негативних наслідків для правопорушника морального (попередження), матеріального (штрафу) і фізичного (адміністративний арешт) характеру.

Мета адміністративної відповідальності полягає у вихованні порушника у дусі пошани до закону, попередженні здійснення надалі адміністративних правопорушень як особами, що притягають до адміністративної відповідальності, так і іншими громадянами.

Для адміністративної відповідальності властивий загальний характер, який виявляється в наступному: по-перше, в загальній обов'язковості правил для всіх громадян, недотримання яких тягне адміністративну відповідальність; по-друге, відповідальність за адміністративні правопорушення виникає перед державою, яка встановлює повноваження органів (посадових осіб) по розгляду справ про ці правопорушення і накладенню стягнень.

Також адміністративну відповідальність можна розглядати як систему матеріальних і процесуальних правовідносин, оскільки її виникнення і реалізація здійснюються в певних правових рамках, які встановлюються юридичними нормами, реалізованими у відповідних правовідносинах.

Адміністративну відповідальність характеризує множинність органів, повноважних її встановлювати, - це і законодавчий орган, це і органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.

Нарешті, це різноманіття і множинність органів, повноважних застосовувати адміністративну відповідальність: адміністративні комісії, комісії у справах неповнолітніх, голови адміністрацій, селищних, сільських, районних, міських рад, районні, міські суди, органи внутрішніх справ (міліції), органи державного пожежного нагляду, органи залізничного, морського, річкового, повітряного транспорту і ще десятки інших органів адміністративної юрисдикції, що входять в систему органів виконавчої влади.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Кримінальний кодекс України в редакції від 5 квітня 2001 року [http://www.rada.gov.ua/].

Кодекс України про адміністративні правопорушення 7 грудня 1984 року № 8073-X // Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до № 51, ст.1122.

Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 лютого 2001 року [http://www.rada.gov.ua/].

Положення про дисциплінарну відповідальність працівників залізничного транспорту, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 1993 року [http://www.rada.gov.ua/].

Адміністративна діяльність. Частина загальна: Підручник / За заг. ред. проф. О.М. Бандурки. - Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, "ЕСПАДА", 2000. - 368 с.

Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред. С.В. Ківалова. - Одеса: Юридична література, 2003. - 896с.

Адміністративне право України / За ред. Ю.П. Битяка. - Харків: Право, 2001. - 528 с.

Бачун О. Питання, які виникають при розгляді судами справ про адміністративні правопорушення. // Право України. - 2000 - №8. - С. 67-69.

Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України. - Харків: НЮА України, 1997. - 137 с.

Битяк Ю.П. Адміністративне право: Конспект лекцій. - X.: Університет внутрішніх справ, 1997. - 168 с.

Голосніченко І.П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття). - К.: МАУП, 1998. - 52 с.

Гусак М. Питання кваліфікації адміністративних правопору-шень // Право України. - 1992. - №9. – C. 53-56.

Додин Е.В. Административная деликтология. Курс лекций.