Обов'язки дарувальника. Якщо дарувальникові відомо про недо-ліки речі, що є дарунком, або її особливі вла-стивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб, він зобов'язаний повідомити про них обдаровуваного.

Дарувальник, якому було відомо про не-доліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровува-ного, зобов'язаний відшкодувати шкоду, завда-ну майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в резуль-таті володіння чи користування дарунком.

Оскільки договір дарування є безоплатним, до дарувальника не можливо пред'являти вимоги щодо якості майна, що передається. Воно може бути неякісним, але не повинно завдавати шко-ди життю, здоров'ю та майну обдаровуваного. У зв'язку з цим, ще однією новелою ЦК є те, що законодавцем передбачений обов'язок дару-вальника — повідомити обдарованого про не-доліки або його особисті властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна як для самого обдарованого, так і для інших осіб (якщо вони відомі обдарованому). Тобто, якщо раніше відчужувач майна (дарувальник) за до-говором дарування не зобов'язаний був додер-жуватися усіх існуючих вимог до якості відчу-жуваного об'єкта, то згідно з даною статтею на дарувальника такий обов'язок вже покладаєть-ся в силу закону. Але при цьому дарувальник не зобов'язаний виправляти недоліки прийня-того дару або зазнавати витрат, пов'язаних з виправленням їх, або обмінювати на якісну річ (навіть тоді, коли йому було відомо про існуван-ня недоліків дару), якщо обдарованому або ін-шим особам (якщо вони відомі обдарованому) не заподіяна шкода життю, здоров'ю або майну у результаті володіння чи користування да-рунком.

Оскільки договір дарування укладається в інтересах однієї сторони — обдарованого, остан-ній не має права пред'являти претензії до да-рувальника на тій підставі, що річ, яку подару-вали, виявилась з недоліками. Але при цьому дарувальник повинен відповідати за шкоду, за-подіяну обдарованому річчю з недоліками, про які знав дарувальник, але про які не було повідомлено потерпілому. Відповідно до даної статті, якщо дарувальнику було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і якщо він не повідомив про них обдарованого, він зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану життю, здоров'ю або майну в результаті воло-діння чи користуванні дарунком.

Якщо дарувальнику не було відомо про не-доліки або особливі властивості подарованої речі (товару), але користування подарунком призвело до виникнення шкоди, завданої життю, здоров'ю або майну обдарованого або інших осіб, то у даному випадку дарувальник не несе відповідальності за настання таких умов [21, 404].

3. ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ТА РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ

3.1. Прийняття дарунка

Право власності обдаровуваного на да-рунок виникає з моменту його прийняття.

Дарувальник, який передав річ підпри-ємству, організації транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору даруван-ня до вручення речі обдаровуваному.

Якщо дарунок направлено обдаровувано-му без його попередньої згоди, дарунок є прий-нятим, якщо обдаровуваний негайно не за-явить про відмову від його прийняття.

Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або сим-волів речі (ключів, макетів тощо) є прийнят-тям дарунка.

У відповідності до статті 722 ЦК України право власності обдарованого на дарунок вини-кає з моменту його прийняття, тобто з того часу, коли обдарований якими-небудь діями підтвер-див свою згоду на прийняття дарунка від дару-вальника. Іншими словами, як тільки обдаро-ваний прийняв дарунок від дарувальника, він стає власником одержаного від дарувальника майна. У даному випадку момент укладання угоди не пов'язаний з моментом передачі май-на у власність. За таких умов договір даруван-ня з обов'язком передати майно обдарованому у майбутньому вважатиметься чинним до його фактичної передачі, і саме тому договір дару-вання має ознаки консенсуального правочину [14, 267].

ЦК надає дарувальнику можливість односто-роннього розірвання договору дарування до передачі йому дарунку.

Виходячи зі змісту статті, що коментується, можна зробити висновок, що дарувальник має право скасувати дарування до вручення обда-рованому речі, яка передається в дар. Однією з таких умов, передбачених законодавцем, є випа-док, коли дарувальник передає річ, що є предме-том договору дарування, організації транспор-ту, зв'язку або іншій особі для вручення її об-дарованому. До того моменту, коли зазначена річ не була ще реально передана обдарованому організацією транспорту, зв'язку або іншою осо-бою, яка повинна була це зробити, дарувальник має право відмовитися від дарування речі іншій стороні за договором дарування.

Договір дарування належить до односторон-ніх договорів, але він має також ознаки двосто-ронньої угоди, оскільки для укладання даного виду договору необхідне волевиявлення двох сторін (дарувальника та обдарованого). Інши-ми словами, договір дарування вважається здійсненим за наявності волевиявлення обдарова-ної особи, висловленого у будь-якій формі. Да-рунок вважається прийнятим обдарованим, якщо він негайно не заявить про відмову від його прийняття у тому випадку, коли дарунок був відправлений дарувальником без поперед-ньої згоди обдарованого. У ЦК досить повно ви-значено поняття «прийняття подарунка» — це прийняття обдарованим документів, які посвідчуються право власності на річ, інших докумен-тів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору дарування, або символів речі (ключів, макетів тощо). Врегулювання даного питання дозволяє точно та однозначно тлумачи-ти статтю, що