в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;
вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що
страждає психічним захворюванням чи недоумством;
вчинення злочину з особливою жорстокістю;
вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;
вчинення злочину загальнонебезпечним способом;
13) вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.
Суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнати будь-яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 7, 9, 10, 12, такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку.
При призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
Якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Обставини, що обтяжують покарання, — це вичерпно перелічені в законі та встановлені судом різного роду чинники об'єктивного або суб'єктивного характеру, що не є ознаками конкретного складу злочину і не впливають на його кваліфікацію, однак підвищують ступінь суспільної небезпечності особи винного і (або) вчиненого ним злочину і у зв'язку з цим є підставою для призначення більш суворого покарання.
У пункті 1 ч. 1 ст. 67 КК об'єднані дві обтяжуючі обставини: а) вчинення злочину повторно та б) рецидив злочинів (див. коментар до статей 32 і 34 КК).
При застосуванні п. 1 ч. 1 ст. 67 КК слід мати на увазі, що як обставину, що обтяжує покарання, закон приписує враховувати «вчинення особою зло чину повторно», а не «вчинення злочину особою, яка раніше вчинила будь-який злочин». Очевидно, що останнє поняття значно ширше за своїм змістом, ніж перше. Тому як обставину, що обтяжує покарання, суд має право враховувати тільки повторність так званих тотожних злочинів, які згідно з ч. 1 ст. 32 КК передбачені однією й тією ж статтею або частиною статті Особливої частини КК (див. коментар до ст. 32 КК). Тому, якщо вчинені особою злочини не належать до тотожних, а є або однорідними (наприклад, крадіжка і грабіж), або різнорідними (наприклад, контрабанда і хуліганство) і у зв'язку з цим передбачені різними статтями КК, то в такій ситуації згідно з ч. З ст. 32 КК повторність злочинів матиме місце лише у випадках, спеціально зазначених в Особливій частині КК (наприклад, п. 1 примітки до ст. 185 КК, п. З — до ст. 368 КК та ін.) і через це обставиною, що обтяжує покарання, визнана бути не може. Отже, у випадках, передбачених у ч. З ст. 32 КК повторність: а) або є кваліфікуючою ознакою відповідного складу злочину (наприклад, ч. 2 ст. 187 КК); б) або (якщо не є такою ознакою) може бути врахована судом при призначенні покарання лише як обставина, що характеризує особу винного (див. коментар до п. З ч. 1 ст. 65 КК).
Рецидив злочинів може бути врахований судом на підставі п. 1 ст. 67 КК як обставина, що обтяжує покарання, лише за умови, якщо: а) раніше вчинений особою злочин був умисним; б) знов вчинений злочин також є умисним; в) на час вчинення нового злочину судимість за раніше вчинений у особи ще не погашена чи не знята (див. коментар до ст. 34 КК). Тому вчинення нового злочину особою, у якої є судимість за попередній злочин, але при відсутності ознак рецидиву, зазначених у ст. 34 КК, виключає можливість врахування такої судимості як обставини, що обтяжує покарання. Так, якщо особа, яка має судимість за умисний злочин (наприклад, перед бачений ч. 1 ст. 185 КК), вчиняє новий необережний злочин (наприклад, передбачений ч. 1 ст. 276 КК), то враховувати цю обставину на підставі п. 1 ч. 1 ст. 67 КК як таку, що обтяжує покарання, суд не має права. У та кому випадку наявність у особи судимості може бути врахована судом лише як обставина, яка негативно характеризує особу винного.
У пункті 2 ч. 1 ст. 67 КК не тільки вказується на таку обставину, що обтяжує покарання, як вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою (див. коментар до ч. 2 ст. 28 КК), а й робиться посилання на частини другу або третю ст. 28. Отже, до числа обставин, які обтяжують покарання, закон відносить і вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, і вчинення його організованою групою (див. коментар до ч. З ст. 28 КК). Звідси також випливає, що вчинення злочину злочинною організацією (див. коментар до ч. 4 ст. 28 КК) не може враховуватися судом як обставина, що обтяжує покарання, оскільки не тільки створення такої організації, участь у ній чи у вчинених нею злочинах, а й навіть заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій або приховування їх злочинної діяльності містять ознаки самостійних складів злочинів, відповідальність за які настає за статтями 255 та 256 КК.
Згідно зі ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні права і свободи та є рівними