Судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу після набрання ним законної сили.

Для боржника виготовляється копія судового наказу, який невідкладно надсилається йому рекомендованим листом із повідомлення одночасно з копією заяви стягувача і копіями, доданими до неї документів. У цьому супровідному листі від суду ЦПК вимагає роз'яснити боржникові його право уразі заперечення проти вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу продати заяву про його скасування (ч. 2 ст. 104 ЦПК).

В апеляційному чи касаційному порядку судовий наказ не може бути оскаржений, оскільки цього не передбачають відповідні положення ЦПК про апеляційне та касаційне провадження, так як закон встановлює спрощену процедуру скасування судового наказу за заявою боржника. Судовий наказ може бути переглянутий у зв'язку з нововиявленими обставинами (ст. 361 ЦПК) [14, 173].

Однак відсутність можливості оскаржити судовий наказ, на нашу думку, може негативно відобразитися на єдності судової практики, однаковому застосуванні судами законодавства у разі, якщо він виданий за вимогою, яка не передбачена законодавством і боржник її не оскаржив (наприклад, для того, щоб фіктивно звернути стягнення на майно, яке є у спорі за іншою справою), а боржник не подав заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами.

Примірник судового наказу видається стягувачу для звернення його до виконання, при цьому виконавчий лист не виписується. Однак у разі, якщо стягується судовий збір в дохід держави у випадку, коли заявник був звільнений від сплати цього збору (стягнення зарплати), то судовий збір стягується з боржника в дохід держави, виписується виконавчий лист і надсилається, згідно з ч. З ст. 368 ЦПК до виконання до місцевих органів державної податкової служби, які у подальшому виступають стягувачами.

В силу ст. 367ЦПК судовий наказ про виплату зарплати в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню, тому з наступного дня після його видачі він підлягає виконанню. Однак це не означає, що відміняються процесуальні дії щодо надіслання боржникові копії судового наказу з можливістю його скасування в разі надходження відповідної заяви від боржника.

Якщо допущений до негайного виконання судовий наказ у майбутньому буде скасований, то питання про поворот виконання вирішується з урахуванням положень ст. 382 ЦПК. Наприклад, у справі про стягнення заробітної плати поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях.

Специфікою є набрання судовим наказом законної сили. Він є чинним у разі ненадходження заяви від боржника протягом трьох днів після закінчення строку на її подання та за наявності даних про отримання боржником копії наказу. Тобто: 10 днів для оскарження з дня отримання судового наказу + 3 дні з дня отримання судом даних про те, що боржник отримав наказ. Останнє є дуже недоречним з огляду на те, як працює пошта, оскільки у судовій практиці нерідкими є випадки, коли суд взагалі не отримує повідомлення, направлені рекомендованим листом. У разі ненадходження до суду повідомлення про отримання боржником копії наказу і якщо строк, зазначений ст. 105 ЦПК, пройшов можна порекомендувати вкладати у справи належним чином завірені довідки про те, що згідно відповідного журналу суду за певним номером і датою боржникові направлена копія судового наказу рекомендованим листом із повідомленням [15, 262].

Судовий наказ може бути переглянутий судом у зв'язку з нововиявленими обставинами за правилами глави 4 розділу V ЦПК.

Боржник може заявити заперечення щодо неможливості розгляду справи в порядку наказного провадження. До таких заперечень пленум Верховного Суду Республіки Білорусь відносить, зокрема: розгляд суддею в наказному провадженні вимог, що не зазначені у ЦПК України; наявність перешкод для прийняття заяви про порушення наказного провадження.

Суддя, розглянувши такі заперечення, або визнає їх обґрунтованими й виносить ухвалу про скасування ухвали про судовий наказ, або визнає їх необґрунтованими й відхиляє заперечення боржника. Ці ухвали судді можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

Якщо у визначений термін від боржника не надійшло заперечень, а також у випадку його згоди з заявленими вимогами суддя видає стягувачеві ухвалу про судовий наказ для пред'явлення її до виконання. Окремий примірник ухвали направляється безпосередньо судом для стягнення державного мита. Ухвала про судовий наказ одночасно є виконавчим документом і виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Отже, судовий наказ характеризується такими основними ознаками:

По-перше, судовий наказ є різновидом судової ухвали, що виноситься суддею одноосібно. Він має деяку схожість з судовим рішенням, але і істотно відрізняється від нього.

По-друге, судовий наказ виноситься без розгляду справи по суті на основі письмових документів. Суддя не досліджує показання свідків, висновки експерта, не заслуховує пояснення сторін. Сторони в наказовому провадженні називаються "стягувач" і "боржник".

По-третє, судовий наказ може бути винесений тільки по підставах, вказаних в законі. Вже через це можна сказати, що судовий наказ швидше виключення із загального правила. Судовий наказ виноситься по вимогах, які можна назвати безспірними. Наприклад, судовий наказ виноситься, якщо вимога кредитора заснована на нотаріально засвідченій операції. Спір між стягувачем і боржником існує, бо інакше не було б проблем з виконанням цієї операції. Але докази операції