входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.
На посаду ж члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років і не старший шістдесяти років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років.
Члени Вищої ради юстиції призначаються Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади членів Вищої ради юстиції вносяться депутатськими групами і фракціями. Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування одержав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради
Президент України видає указ про призначення членів Вищої ради юстиції.
Кандидатури на посади членів Вищої ради юстиції визначаються з’їздом суддів України за пропозицією делегатів з’їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з’їзду і включаються в бюлетень для прийняття рішення з’їздом суддів України шляхом таємного голосування по кожній кандидатурі. Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів від числа обраних делегатів з’їзду суддів України. У разі якщо голосування проводиться по кандидатурах, кількість яких перевищує квоту для призначення на посади членів Вищої ради юстиції, призначеними вважаються кандидати, які набрали більшість голосів щодо інших кандидатів. За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду підписуються рішення про призначення членів Вищої ради юстиції. Порядок скликання з’їзду суддів України визначається Законом України „Про органи суддівського самоврядування”.
Вища рада юстиції є повноважною за умови призначення на посаду не менш як трьох четвертих від її конституційного складу та складення ними присяги, враховуючи тих осіб, які входять до Вищої ради юстиції за посадою.
Перше засідання Вищої ради юстиції скликається через тиждень після складення присяги всіма її членами.
Повноваження члена Вищої ради юстиції припиняються у разі:
1) закінчення строку, на який його призначено;
2) набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду;
3) втрати ним громадянства України;
4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
5) наявності підстав, визначених у статті 7 цього Закону;
6) подання ним за власним бажанням заяви про припинення
повноважень;
7) неможливості виконувати свої обов’язки за станом здоров’я
при наявності медичного висновку, підтвердженого судом;
8) порушення присяги або скоєння аморального вчинку.
У разі порушення присяги особою, яка входить до складу Вищої ради юстиції за посадою, Вища рада юстиції приймає і направляє до органу, який її обрав чи призначив, рішення щодо доцільності продовження нею повноважень;
9) звільнення з посади, із зайняттям якої він входить до складу Вищої ради юстиції;
10) його смерті.
Рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції приймає Вища рада юстиції, а у випадках, передбачених, або воно приймається органом, що призначив члена Вищої ради юстиції.
Особи, які входять до Вищої ради юстиції за посадою, вибувають з її складу з дня звільнення з посади. Структурно Вища рада юстиції складається з секцій
з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад;
дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.
Координує роботу Вищої ради юстиції Голова Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності - заступник Голови Вищої ради юстиції.
Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції працюють на постійній основі. Особи, призначені до складу Вищої ради юстиції, крім народних депутатів України, на час виконання обов’язків членів Вищої ради юстиції на постійній основі прикомандировуються до Вищої ради юстиції із збереженням за ними посад, які вони займали, та відповідних пільг.
Вища рада юстиції приймає такі акти:
1) подання про призначення суддів;
2) подання про звільнення суддів з посади;
3) рішення про порушення вимог щодо несумісності;
4) рішення про дисциплінарну відповідальність;
5) рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
Вища рада юстиції приймає такі процедурні акти:
1) ухвали про відкриття дисциплінарного провадження;
2) ухвали про відкриття провадження щодо вимог законодавства про несумісність;
3) рішення про відмову в поданні про призначення;
4) рішення про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції;
5) інші процедурні акти, необхідні для здійснення функцій Вищої ради юстиції.
Отже, Вища рада юстиції здійснює такі повноваження, як вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад, розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності, здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів, розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів [18, с. 9].
РОЗДІЛ ІІІ Проблеми вдосконалення судової системи в Україні
Запровадження судової реформи на практиці, викликало ряд суттєвих зауважень як практиків, так і теоретиків процесуалістів.
Невід’ємною умовою побудови в Україні демократичної правової держави, утвердження реального верховенства права є становлення поряд із законодавчою та виконавчою гілками влади сильної і незалежної судової влади.
Питання про незалежність суддів після розподілу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову є одним з корінних питань організації державної влади. Як без приватної власності не може бути вільної ринкової системи, так без незалежного судочинства не може бути мови про існування правової держави. Тут важливо, щоб суспільство зрозуміло, що у правовій державі суд може ухвалити рішення на користь особи і проти держави.
3.1. Проблема незалежності судової влади в України
Незалежне