Не визначені і вікові межі, необхідні для зайняття цієї посади.

Зовсім не простою є проблема щодо поєднання роботи міністрів в Уряді з їх участю у діяльності Верховної Ради в якості депутатів, а також з іншою роботою. Законодавство країн світу вирішує цю проблему далеко неоднозначно.

Так, у країнах з президентською формою правління, а також в Австрії, Нідерландах, Норвегії, Франції члени уряду не можуть бути депутатами. Наприклад, згідно з Конституцією Франції, депутат парламенту, який призначений міністром (або міністр, якого обрано до парламенту), повинен протягом місяця зробити відповідний вибір.

В таких країнах, як Велика Британія, Австралія, Індія, Нова Зеландія та ін., міністри, навпаки, повинні бути депутатами. Згідно з Конституцією Австралії, "жоден з міністрів не має права займати свою посаду більше 3-х місяців, якщо він не є членом парламенту".

У деяких країнах (Данія, Іспанія, Фінляндія) міністри можуть, але не зобов'язані, бути депутатами.

Уявляється, що до згаданих вимог доцільно включити норму про заборону професійної діяльності кандидатів у міністри, зайняття ними інших посад, які оплачуються (як передбачено законодавством Франції, Румунії, ФРН). Сравнительное конституционное право / Ред. кол.: А. И. Ковлер, В. Е. Чиркин (отв. ред.), Ю. А. Юдин. — М.: Манускрипт, 1996. – С. 144

Новоутворений Кабінет Міністрів України не пізніше ніж у двомісячний строк після набуття повноважень подає на розгляд Верховної Ради України Програму діяльності на термін своїх повноважень, у якій міститься концептуальне викладення стратегії діяльності, засобів та строків виконання завдань Кабінету Міністрів України.

Програма діяльності Кабінету Міністрів розглядається Верховною Радою України на пленарному засіданні не пізніше як у 10-денний строк з дня її подання і вважається схваленою, якщо за Постанову Верховної Ради України про Програму діяльності Кабінету Міністрів проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради.

Верховна Рада може надати Кабінетові Міністрів можливість протягом тридцяти днів доопрацювати Програму діяльності Кабінету Міністрів України на основі вивчення пропозицій і зауважень, висловлених при обговоренні у комітетах та на пленарному засіданні Верховної Ради.

У разі відхилення Верховною Радою України Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Верховна Рада розглядає питання про недовіру Кабінету Міністрів відповідно до Конституції України.

Кожен член Кабінету Міністрів України може бути звільнений з посади Президентом України за власною ініціативою або за поданням Прем'єр-міністра України. У свою чергу, кожен член Кабінету Міністрів України з політичних чи особистих мотивів вправі заявити Президентові України про свою відставку. Про намір подати заяву про відставку член Кабінету Міністрів попередньо повідомляє Прем'єр-міністра України.

З питань припинення повноважень, прийняття чи неприйняття відставки членів Кабінету Міністрів України Президент України видає відповідні укази.

Члени Кабінету Міністрів, відставка яких прийнята Президентом, за його дорученням продовжують виконувати свої повноваження до набуття повноважень новими членами Кабінету Міністрів України, але не довше ніж 30 днів.

Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, схваленої Верховною Радою. Він також входить із поданням до Президента України про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів (ст. 114 Конституції України). Постанова Кабінету Міністрів України “Про функціональні повноваження Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра і віце-прем'єр-міністрів України” від 13 грудня 2002 р. № 1904.

Кабінет Міністрів утворюється на строк повноважень Президента України.

Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Верховній Раді України про свою відставку.

Відставка Прем'єр-міністра України, прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цих випадках Верховна Рада України здійснює формування нового складу Кабінету Міністрів України у строки і в порядку, що визначені цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України або відставку якого прийнято Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України. (ст. 115 Конституції України). Чикурлій С. О. Конституційно-правове регулювання системи органів виконавчої влади України // Держава і право: 36. наук, праць. — Випуск 19. — К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. — С. 221-223

2.2. Функції та повноваження Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України є органом загальної компетенції, тому його об'єктні функції є численними і різноманітними. Серед них можна відзначити політичну, економічну, бюджетну, гуманітарну, екологічну, забезпечення прав і свобод людини і громадянина, адміністративно-організаційну, забезпечення державного суверенітету і національної безпеки. Андрійко О. Ф. Адміністративна реформа і державний контроль у системі органів виконавчої влади // Правова держава: Щорічник наукових праць Ін-ту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Вип.12. — К., 2001. — С. 300-308

Економічна функція уряду полягає у забезпеченні проведення фінансової, цінової, інвестиційної і податкової політики; організації і забезпеченні здійснення зовнішньоекономічної діяльності і митної справи; управлінні об'єктами державної власності. З цим напрямом урядової діяльності тісно пов'язана бюджетна функція, в межах якої Кабінет Міністрів розробляє проект Закону про Державний бюджет, забезпечує його виконання і подає Верховної Раді України звіт про його виконання. Політична функція уряду полягає у здійсненні внутрішньої і зовнішньої політики держави, засади якої визначені парламентом, гуманітарна — у забезпеченні проведення політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, науки, освіти, культури, а екологічна — у забезпеченні охорони навколишнього природного середовища і раціонального природокористування. Битяк Ю. Оновлення змісту діяльності органів виконавчої влади — головна мета