КУРСОВА РОБОТА

на тему: “Поняття, сутність та ознаки держави. Формування сучасної української держави”

ПЛАН

Стр.

Вступ 3

1. Різноманітні підходи до визначення поняття держава 4

2. Держава – суверенна, територіальна організація суспільства

2.1. Поняття та основні ознаки держави 6

2.2. Сутність держави 26

3. Шляхи формування сучасної держави в Україні 28

Висновок 31

Список використаної літератури 32

Вступ

Попередній аналіз філософської та юридичної літератури стосовно поняття і визначення держави показав, що в різні часи існували різні типи держави, різний ступінь їх розвитку. І відповідно - різні підходи і позиції авторів. Це не випадковий, а закономірний процес пізнання і розуміння держави. Всі ці визначення і розуміння держави свідчать про те, що держави, як і суспільства, динамічно розвиваються.

Із розвитком держави і суспільства розвивається і наука, розвивається і процес пізнання, розуміння і визначення держави. Будь — яке соціальне явище можна вивчати з різних позицій, з позицій різних наук - філософії, соціології, історії, політології, юриспруденції, теології тощо. Процес пізнання соціальних явищ - безконечний і динамічний. У ньому існує певна загальна закономірність: складні соціальні явища, їх поняття і зміст цього поняття розвиваються до нескінченості, до того моменту, поки не будуть вивчені всі властивості цього явища та його можливості. Держава належить до складних соціальних явищ.

На основі попереднього аналізу наукової та юридичної літератури, я в своїй роботі буду намагатись правильно і об'єктивно розкрити поняття, суть та основні ознаки такого складного соціального явища, як держава.

Значний внесок в вивченні цього складного і важливого питання внесли такі видатні вчені:

Рабінович П.М., Копєйчиков В.В., Кравчук М.В., Цвік В.Д., Костюк В.О., Молдован В.В., Шершеневич Г. та багато інших.

1. Різноманітні підходи до визначення поняття держава

Характеризуючи державу, філософи і юристи сходяться на тому, що вона є необхідною формою організації розвиненого суспільства, без якої неможливе виконання завдань, що стоять перед ним. Погляди на державу, на характеристику її сутності, головних рис і призначення досить різні у представників того чи іншого наукового напрямку. Велика група науковців виходила при визначенні поняття «держава» з формально-логічних позицій. Л. Дюгі вважав державою будь-яке суспільство, де існує диференціація між тими, хто править, і тими, ким правлять, у вигляді політичної влади; Г. Шершеневич визначав її як єднання людей у межах однієї території під загальною владою; Ф. Хайєк характеризує державу як організацію, що її свідомо створюють люди, які проживають разом з метою однакового управління; Б. Баді та П. Бірнбаум розглядали державу як добре організовану машину влади разом з чиновниками і збройними силами, що її обслуговують.

Як похідне від права явище оцінювали державу Г. Кельзен, І. Кант, Г. Еллінек. Г. Кельзен характеризував її як персоніфікацію правопорядку, І. Кант — як об'єднання великої кількості людей, які підпорядковуються правовим законам, Г. Еллінек — як цільову єдність людей, які мають властивості юридичних суб'єктів і є носіями права.

Гегель розглядав державу як вищу і найдосконалішу форму суспільного життя. Підкреслюючи її моральну спрямованість, він характеризував її як дійсність моральної ідеї. М. Коркунов визначав державу як об'єднання вільних людей, де мирний порядок забезпечується встановленням монополії державних органів на здійснення примусу, — отже, наголошував на її примусовому характері. На ту саму обставину вказує Дж. Ролз, який вважає, що держава повинна здійснювати остаточну владу і примус на певній території.

У найбільш концентрованій формі вказівка на примусовий характер держави сформульована у вченні марксизму-ленінізму. Ця риса держави розглядається ним як похідна від її класової природи, хоча К. Маркс, Ф. Енгельс і В. Ленін визнавали також необхідність захисту державою і певних

загальносуспільних інтересів. Характерними для цієї теорії, в основі якої лежала ідея класової диктатури, було визначення держави як машини для підтримання панування одного класу над іншим (В. Ленін) або машини для придушення одного класу іншим (Ф. Енгельс).

Незважаючи на різноманітність підходів до визначення держави, в науковій літературі традиційно склався погляд на неї як на суспільне явище, до структури якої входить кілька побічних і кілька головних елементів. На перше місце серед них висуваються територія, населення і публічна влада. Саме їх наявність, за класичними юридичними поглядами, відрізняє державу від додержавних та інших існуючих нарівні з нею суспільних утворень. Відомий на заході правовий словник Фішера характеризує державу як таку спільноту, в основі якої лежить територія, народ і державна влада.

2. Держава – суверенна, територіальна організація суспільства

2.1 Поняття, та основні ознаки держави

Держава, на відміну від інших соціальних явищ, на думку більшості спеціалістів, вирізняється такими основними ознаками і властивостями:

3) кожна держава має свою постійну (або тимчасову) територію, все, що міститься на цій території, є її власністю (земля, води, ліси, корисні копалини, природні ресурси тощо). Територія держави визначається державними кордонами, які відділяють одну державу від інших держав;

4) держава як суб'єкт міжнародних і внутрішньо національних правовідносин є юридичною особою і має свою правосуб'єктність (правоздатність, дієздатність і деліктоздатність);

5) держава має свою систему права і законодавства, які регламентують діяльність усіх державних органів влади і посадових осіб, усіх елементів громадянського