суспільства, всіх суб'єктів - фізичних і юридичних осіб;
6) за допомогою апарату управління і примусу, правоохоронних органів і чинного законодавства держава забезпечує територіальну цілісність і суверенітет держави, конституційний (державний) устрій, національну безпеку, правопорядок, громадянський мир і злагоду, безпеку, права і свободи громадян;
7) кожна держава має свою фінансово-грошову систему і грошову одиницю, які необхідні для нормального функціонування і розвитку суспільства та її громадян;
8) держава і державна влада має свою податкову систему (податкове законодавство, податкові органи тощо), збирає або стягує податки, робить позики та бере кредити для вирішення загальнонаціональних програм, фінансування бюджетних органів і установ, державного апарату і органів законодавчої, виконавчої і судової влади;
9) держава, на відміну від інших держав, має свою державну мову (одну або декілька);
держава має свою національну культуру (матеріальну, духовну, історичну), свої звичаї і традиції;
кожна держава має свою внутрішню і зовнішню державну політику в різних сферах соціального життя і виконує багато основних завдань і функцій;
держава має свою соціально-політичну структуру і складається з таких основних елементів і компонентів: громадян, сім'ї, політичних партій і громадських організацій, органів місцевого самоврядування і самоорганізації населення, різноманітних підприємств, організацій, кооперативів тощо, а також системи вищих і місцевих органів державної влади. В цілому держава складається з двох основних компонентів: з системи вищих і місцевих органів державної влади і різноманітних суб'єктів громадянського суспільства (або іншого суспільства).
Крім таких основних ознак, існують й інші факультативні ознаки і властивості держави. До них можна віднести такі: універсальність держави і державної влади, верховенство держави і державних інтересів над приватними інтересами; діалектична єдність потреб та інтересів держави і суспільства, держави і громадянина; принцип підпорядкування і підкорення державі та державній владі; загальнообов'язковість державних законів і державних рішень; зв'язаність держави та органів державної влади правом і законом; правомірність і законність держави, органів державної влади і посадових осіб; політична, моральна, юридична відповідальність держави, державної влади, державних органів і посадових осіб; етика (моральність) діяльності державної влади, державних органів і посадових осіб; забезпечення принципів соціальної справедливості, політичної та юридичної рівності й рівноправ'я всіх громадян і юридичних осіб щодо держави, державної влади і законів; забезпечення принципу свободи і відповідальності за правопорушення всіх громадян, іноземців і юридичних осіб; забезпечення і гарантії прав і свобод людини і громадянина; забезпечення гарантій для розвитку демократії та демократичної культури; обмеженість втручання держави в приватне та особисте життя людини і громадянина; забезпечення умов для всебічного розвитку особи тощо. Багато цих властивостей пов'язані із завданнями і функціями держави.
Наявність особливої організації політичної публічної державної влади. Організація держави була обумовлена, в першу чергу, організацією особливих органів державної влади, за якими вона почала відрізнятись від додержавного або родового чи родоплемінного суспільства. У багатьох випадках такі державні органи влади з'явилися ще в епоху родоплемінної організації суспільства -царі, правителі, вожді, князі та ін. У цей період по суті, на думку багатьох спеціалістів, уже існував феномен держави і державної влади, але ще не було назви і поняття держави і державної влади. Назви таких соціально-політичних об'єднань давалися за назвою племен і їх родоначальників - греки, римляни, германці, русичі або Русь. Невідомий автор «Велесової книги» такі об'єднання племен і народів прямо називає за назвою племен, що ототожнювалися із їх державним або на пів державним утворенням. У Київській Русі майже всі племена і всі населені пункти-селища мали своїх князів, які спочатку в умовах родоплемінної демократії обиралися всім населенням на один рік для управління загальними справами всього селища, роду або племені. Згодом деяким князям така влада сподобалася з різних причин, і вони узурпували та не хотіли передавати її іншим особам за чергою. Про це прямо писав і Арістотель: спочатку як у греків, так і у варварських племен були царі або князі, які управляли своїми племенами, союзами племен або народами. Стародавній Рим, який був заснований Ремом і Ромулом, від самого початку заснування управлявся правителем або Рексом Ромулом. Крім того, історії відомі і патріархальні родові держави (або патріархальні сім’ї), які управлялися патріархами або родоначальниками (вождями, князями).
Термін «державна влада» пов'язаний із терміном «держава» і походить від цього слова, на противагу соціальній владі в сім'ї, в роду. (Ради старійшин племен або союзу племен). Переростання соціальної влади родоплемінної організації суспільства в державну владу могло відбуватися двома шляхами: 1) поступовим переростанням однієї соціальної влади в іншу - державну; 2) простої зміни самої держави, а також появи ідеї і самого слова «держава». (У першому розділі описано, звідки з'явилась ідея держави, влади і від кого).
Термін «влада» означає: 1) Право керувати державою, політичне панування, володарювання, всевладдя. 2) Керівні державні органи: уряд, адміністрація, провід, керівництво. 3) Право та можливість розпоряджатися, керувати ким, чим-небудь. 4) перен. Сила чого-небудь, могутність. Це слово пов'язане зі словом «владарювати» (володарювати) і означає панувати, володарювати, владувати, царювати, урадувати, правувати, порядкувати або верховодити.
Термін «державна влада» - це державна організація політичного управління суспільством. Державна влада перевищує всі інші різновиди влади в усіх соціальних утвореннях як за обсягом, так і за засобами впливу. Державна влада поширюється на всі сфери суспільного життя. Вона здійснюється державою з допомогою спеціального апарату примусу або переконання, володіє монопольним правом видавати нормативні акти, обов'язкові для всього населення даної держави, включає такі різновиди державної влади, як верховна, законодавча, судова, військова, виконавча тощо.
Від моменту