страхування не обмежується будь-яким періодом та діє до тих пір, поки існує страхувальник. Сфера обов'язкового страхування розрахована на визначене коло страхувальників та має встановлені нормативними актами межі та форми страхового захисту.
Метою обов'язкового страхування є підвищення соціальної захищеності окремих категорій громадян, посилення стабільності в економіці завдяки раціональному використанню страхових фондів, розширення кола страхувальників і помітне зниження на підставі цього страхових платежів.
Загальноприйнятою є класифікація обов'язкового страхування за наступними трьома ознаками:
за правом вибору страхувальником страховика;
за правовою формою здійснення обов'язкового страхування;
за мірою повноти обов'язкового страхування.
Розглянемо їх більш детально:
за правом вибору страхувальником страховика:
а) обов'язкове страхування за вибором у будь-якого страховика, страховій організації, що мають ліцензію на здійснення таких організацій; б) обов'язкове страхування у визначеній нормативним актом страховій організації;
за правовою формою здійснення обов'язкового страхування:
а) страхування, яке виникає автоматично в силу вимог нормативного акту; б) страхування на підставі угоди, укладення якої обов'язкове для обох сторін;
за мірою повноти обоє 'язкового страхування: в повній вартості об'єкта страхування або частковій його вартості.
У ст. 6 Закону України «Про страхування» наведений перелік видів обов'язкового страхування, які здійснюються (або мають здійснюватися) в нашій країні, та встановлено, що нові види обов'язкового страхування можуть бути введенні лише шляхом внесення змін у цей Закон. До складу обов'язкового страхування українським законодавством віднесено такі види:
1) державне особисте страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори;
2) державне особисте страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ;
3) державне обов'язкове страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;
4) державне особисте врахування працівників митних органів;
5) державне особисте страхування працівників прокуратури;
6) державне страхування життя і здоров'я народних депутатів;
7) державне особисте страхування службових осіб державно-контрольної служби України;
8) державне особисте страхування службових осіб ;
9) державне обов'язкове страхування службових осіб державних органів у справах захисту прав споживачів;
10) особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);
11) державне страхування спортсменів вищих категорій;
12) державне страхування посадових осіб інспекцій
державного архітектурно-будівельного контролю;
13) державне страхування працівників державної лісової охорони;
14) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;
15) страхування життя і здоров'я суддів;
16) державне страхування донорів крові та (або) її компонентів;
17) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;
18) страхування членів екіпажу та авіаційного персоналу;
19) страхування працівників замовника авіаційних робіт та пасажирів, які перевозяться за заявкою замовника без придбання квитків;
20) страхування ризикових професій народного господарства від нещасних випадків;
21) страхування відповідальності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт;
22) страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за збитки, які можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт;
23) страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
24) страхування авіаційних суден;
25) обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень у державних сільськогосподарських підприємствах;
26) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту.
Дія Закону України «Про страхування» не поширюється на державне соціальне страхування, яке теж є обов'язковим.
Юридичним фактом, з яким пов'язане виникнення зобов'язання з обов'язкового майнового страхування, є факт наявності у громадянина, організації на правах власності, повного господарського відання чи оперативного управління майна, яке відповідно до законодавства підлягає обов'язковому страхуванню. Таким фактом є прийняття на баланс будівель або споруд, вивезення продукції з поля, її скиртування, оприбуткування за первинними документами тощо. Майно вважається застрахованим незалежно від волі страхувальника і від сплати ним страхових платежів. Підставами для виникнення зобов'язання з обов'язкового страхування пасажира є укладення ним договору перевезення та оголошення посадки на відповідний транспортний засіб.
За зобов'язанням з обов'язкового страхування майна страхова організація у разі настання передбаченої законом події (страхового випадку) відшкодовує страхувальникові або іншій особі, якій належить застраховане майно, заподіяну шкоду: за повної загибелі майна - у повній сумі страхового забезпечення, за часткового пошкодження - у розмірі відповідної частини страхового забезпечення. Страхувальник зобов'язаний вносити встановлені страхові платежі (ч. 2 ст. 370 ЦК).
Існують такі види обов 'язкового майнового страхування:
а) основних виробничих фондів, що належать державним підприємствам та організаціям;
б) державного майна, зданого в оренду або інший вид користування;
в) документів Національного архівного фонду, які мають особливу історико-культурну цінність (унікаль-них документальних пам'яток);
г) пам'яток Музейного фонду України, які тимчасово вивозяться за межі України для експонування на виставках або для реставрації;
д) майна, прийнятого ломбардом під заставу (заклад) тощо.
Обов'язкове страхування майна, що належить до основних виробничих фондів державних підприємств та організацій, здійснюється на випадок його пошкодження або знищення внаслідок техногенних аварій чи стихійного лиха. Це майно страхується на основі договору зі страховиком, який одержав відповідну ліцензію в Укр-страхнагляді і визначений за погодженням зі страхувальником. Об'єкт вважається застрахованим у повному обсязі з моменту укладення договору, але не раніше сплати першого платежу.
Страхування державного майна, зданого в оренду, здійснюється відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного і комунального майна». Зокрема, в обов'язковому порядку страхуються будівлі церков, мечетей, костьолів та інших культових споруд, що передаються в оренду релігійним організаціям. Страхування здійснюється за рахунок орендарів.
Обов'язкове особисте страхування пасажирів та водіїв від нещасних випадків проводиться на транспорті. Воно стосується пасажирів повітряного, залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту під час поїздки (польоту) або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані, а також водіїв, машиністів, провідників поїздів, членів команди літаків і суден, працівників бригад медичної допомоги -на час керування транспортним засобом. Страхування не поширюється на пасажирів