Розгядаючи взаємовідносини між громадянським суспільством та державою, більшість мислителів підкреслювали, що не державою зумовлюється та визначається громадянське суспільство, а навпаки, громадянським суспільством зумовлюється та визначається держава. Громадянське суспільство в особі самодіяльних асоціацій людей, які виражають та захищають індивідуальні інтереси і права, вступає в особливі стосунки з державою. Чим більш розвинене громадянське суспільство, тим з’являється ширша основа для демократичних форм держави.

Громадянське суспільство як самоорганізована система може функціонувати, якщо для цього створені сприятливі умови.

ОСНОВНІ ОЗНАКИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Поняття громадянського суспільства застосовується для пізнання усієї сукупності існуючих у суспільстві відносин, які не є державно-політичними, перебувають поза сферою державного директивного регулювання. У такому суспільстві царина спонтанного самовияву вільних індивідів і добровільно сформованих організацій громадян захищена законом від прямого втручання і довільної регламентації з боку органів державної влади. Це сприяє розвитку вільного ринку, безперешкодному поширенню духовних, моральних, національних цінностей тощо.

Підгрунтям громадянського суспільства є життя індивідів як приватних осіб, сукупність вільно встановлених міжособистісних зв’язків, розмаїття властивих їм інтересів та можливостей виявлення останніх. Це сфера свободи людини на відміну від необхідності, вимушеності дотримання встановленого владою порядку.

Отже, головними ознаками громадянського суспільства є :

- відокремлена від держави структура суспільства, яка утворена різноманітними асоціаціями, добровільними об’єднаннями людей;

- відповідна вільним ринковим відносинам політична система, де держава є похідною від громадянського суспільства та процесів, що відбуваються в ньому;

- сфера вільної реалізації безпосередніх і різноманітних інтересів громадян;

- сфера приватного, реального життя та безпосереднього спілкування людей на відміну від держави як умовного, формального життя;

- відносини вільного обміну продуктами діяльності між незалежними власниками;

- свобода особи;

- форма безпосереднього спілкування людей;

- пріоритет громадянських прав порівняно з державними законами;

- плюралізм ідей, вартостей, соціальних ініціатив. З факту існування різних та суперечливих інтересів у громадянському суспільстві виникає ідея держави як втілення загального інтересу, як інституція гарантування та захисту прав людини;

ГРОМАДЯНСЬКЕ С-ВО ДЕРЖАВА

природні права; встановлені закони;

економіка; політика, держава;

приватне життя; публічне життя;

сфера свободи волі; сфера обов’язку.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Формування та розвиток інститутів громадянського суспільства проходить одночасно і в тісному взаємозв’язку з розвитком політичних інститутів сучасної держави. Громадянське суспільство і держава нерозривно пов’язані між собою і неможливі одне без одного. Слід також не забувати, що для посткомуністичних країн формування громадянського суспільства є необхідною умовою їх переходу до ринку та правової держави. Спроби за короткий час ввести принципи правової держави ще до створення елементів громадянського суспільства не можуть мати успіхів, їх наслідки можуть бути катастрофічними.

Отже, як бачимо, процес становлення громадянського суспільства досить таки складна справа і потребує

різнобічного розгляду для повного розуміння всіх складностей.

Морально-гуманістичний аспект проблеми. Шлях до громадянського суспільства пролягає через очищення людського духу, вилікування його від користолюбства, від злих помислів, від фальші, лицемірства і неправди. Необхідна глобальна гуманізація людських відносин і збагачення їх любов’ю та повагою до особистості, перевлаштування нашого життя за законами справедливості і добра.

Дійсно, без елементарної цінності та порядності нічого й думати про формування громадянського суспільства, утвердження в ньому справжньої демократії. Саме поняття “ порядність ” у цьому контексті передбачає порядок у душі, політиці та виробництві, у суспільних та особистих взаєминах. Для встановлення ж такого порядку потрібний ясний розум та чиста совість.

Немає нічого гіршого, коли при владі опиняються люди, для яких демократія – щось випадкове, минуще, засіб задоволення своїх інтересів. Політику, яка завжди пов’язана із задоволенням життєвих інтересів і потреб людей, повинні вершити кращі, професіонали.

А що робиться зараз ? Кожен приходячи до влади задовільняє власні інтереси і все. Проблеми інших його не цікавлять. Для встановлення нормального управління державою нам знадобиться багато часу. Рух до громадянського суспільства – це велика щоденна праця по духовному зціленню людей, їх моральному вдосконаленню.

Гуманізм, чесність, правдивість – це моральний фундамент вільного, демократично влаштованого суспільства. Це ті засади, що гарантують громадянську міцність всієї “ суспільної споруди ”.

Правовий аспект. У громадянському суспільстві кожна особа повинна розглядатися як духовний центр, що має вільну правосвідомість. Стаючи таким центром, особа