суд приймає завершальне рішення по спору, якщо такий спір був розглянутий у попередньому позасудовому порядку;
б) суд перевіряє законність рішень третейського суду при розгляді питання про видачу виконавчого листа для примусового їх виконання, суд перевіряє законність і обґрунтованість рішень і постанов державних органів і посадових осіб, які були прийняті з державних, адміністративних, податкових та інших правовідносин у галузі управління; при об’єднанні кількох зв’язаних між собою вимог, з яких одні підвідомчі суду, а інші – господарському суду, всі вимоги підлягають розглядові у суді.
Рівність громадян перед законом і судом. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного чи соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками [18; 124]. Цей принцип передбачає рівну можливість усіх громадян брати участь у цивільному судочинстві, перебувати у правовому становищі визначеної законом процесуальної фігури – позивача, відповідача, третьої особи тощо і рівною мірою здійснювати закріплені процесуальним законом за такими суб’єктами процесуальні права і обов’язки.
Гарантіями принципу рівності громадян перед законом і судом є встановлення кримінальної відповідальності за обмеження їх у правах залежно від расової і національної належності, право на оскарження і скасування судового рішення.
Принцип національної мови судочинства означає те, що судочинство в Україні має проводитися українською мовою. На виконання ч.4 ст.10 Конституції України суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, зобов’язаний застосувати при провадженні судочинства й іншу мову в порядку визначеному законом. Законодавством про судоустрій передбачено, що судочинство проводиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, які беруть участь у справі і не володіють мовою, якою проводиться судочинство, забезпечено право повного ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових діях через перекладача і право виступати в суді рідною мовою.
Закріплений п.7 ст.129 Конституції України принцип гласності характеризує демократизм цивільного судочинства і сприяє здійсненню ним запобіжної і вихованої функцій. Гласність цивільного процесу забезпечує правову пропаганду чинних законів, контроль населення за діяльністю суду і тим самим сприяє зміцненню його авторитету. Гласність цивільного процесу позитивно впливає на осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії яких перебувають під контролем громадян, присутність в залі судового засідання. Гласність також означає відкритість усіх матеріалів справи для осіб, які беруть участь у справі в їх праві знайомитися з ними, в обов’язковому їх інформуванні про час і місце судового засідання і про виконання окремих процесуальних дій. Гласність судового розгляду також полягає у с праві публікувати звіти і повідомлення про судові процеси в пресі, інформувати про них по радіо, телебаченню, в кіно та з використанням інших засобів масової інформації, обговорювати матеріали справи в трудовому колективі тощо. Ніхто не може бути обмеженим у праві на отримання в суді усної чи письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи.
Принцип участі громадськості полягає в тому, що громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод. З цією метою в судочинстві в цивільних справах допускається участь представників громадських організацій і трудових колективів, інших об’єднань громадян. Цей принцип в цивільному судочинстві реалізується в участі профспілок та інших громадських організацій з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, в участі громадських організацій і трудових колективів у виконанні окремих ухвал і громадському представництві.
Участь громадськості в зазначених процесуальних формах сприяє захисту прав громадян, значно посилює виховну роль суду, служить запобіганню правопорушення [19; 86].
Змістом принципу об’єктивної істини є відповідальність висновків суду, складених у рішенні, дійсними обставинами справи.
Захисту підлягає право, порушення якого мало місце в дійсності, тому суд покликаний встановити всі ті факти, що дозволяють йому дати правильну оцінку всьому фактичному складу справи.
Всебічне з’ясування обставин справи означає, що суд повинен з’ясувати всі питання по справі – як на користь, так і проти сторони. Вимога повноти дослідження обставин справи охоплює питання залучення всіх матеріалів, які мають значення для справи відповідно до правил належності доказів і допустимості засобів доказування, - не тільки тих, що подані сторонами, а й одержаних іншим шяхом. Якщо подані докази недостатні, суд пропонує сторонам та іншим особам, котрі беруть участь у справі, подати додаткові докази і сприяє в їх витребуванні.
Об’єктивне з’ясування обставин справи - це обґрунтованість висновків суду дійсним обставинам справи, що досягаються за умови безстороннього і сумлінного до них ставлення суду та учасників матеріального спору.
Встановлення об’єктивної істини в справі забезпечується дією інших принципів судочинства.
Отже, суд при постановлені рішення повинен встановити об’єктивну істину тільки в тих межах, в яких це необхідно для виконання покладених на [11; 14].
2.3. Галузеві принципи
Галузеві принципи – це принципи, які характерні тільки для цивільного процесуального права і в його нормах регулюють суспільні відносини, які виникають при розгляді і розв’язанні цивільних справ, перегляді судових рішень, а також при виконанні судових та інших постанов у виконавчому провадженні. До таких принципів належать диспозитивність, змагальність, процесуальна рівноправність сторін.
Принцип диспозитивності є головним принципом цивільного процесуального права, оскільки він визначає механізм виникнення, розвитку та закінчення цивільної справи і він полягає в наданні заінтересованим особам, які беруть участь у справі можливості вільно здійснювати