матеріалами справи забезпечує можливість досліджувати і сприймати фактичні матеріали справи, дозволяє повно і всебічно вникнути у всі її деталі, усунути сумніви щодо юридичних фактів, покладених в обґрунтування позову і заперечення проти нього. Сторонам процесу й іншими особам, які беруть участь у справі. Безпосередність забезпечує можливість давати судові пояснення по суті справи і з окремих питань, подавати свої доводи, міркування та заперечення, здійснювати всі інші процесуальні дії, спрямовані на з’ясування всіх матеріалів справи і правильне її розв’язання.
Висновки
Зміст розглянутих принципів має демократичний характер і полягає в тому, що закріплені в нормах цивільного процесуального права, вони характеризують здійснення правосуддя тільки судом, гласність, законність, диспозитивність, змагальність та багато інших.
Розглянуті принципи дають можливість реалізувати своє право на захист учасників судового розгляду справи і взагалі цивільного судочинства, вони, виникаючи із цивільного процесуального права вони надають йому більш теоретико-практичного значення як його окремим нормам так і тим, що стосуються даних принципів в загальному аспекті.
На сучасному етапі розвитку України суворе додержання і законодавче вдосконалення повноти вираження і дії демократичних принципів цивільного процесуального права виступає важливою гарантією зміцнення законності як невід’ємної частини функціонування правової держави і демократичного правопорядку.
Список використаної літератури
І. Нормативні акти
Конституція України – К.: Юрінком Інтер, 1996. – 62 с.
Цивільний процесуальний кодекс України. – К.: Велес, 2005. – 126 с.
Закон України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 р. №2862-ХІІ // ВВР України. – 1993 р. - №8. – ст. 56.
Закон України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р. №3018-111 // ВВР України. – 2002 р. - №27-28. – ст. 180.
ІІ. Навчальна література
Андрушко А.В. Принцип диспозитивності в цивільному судочинстві України. – К.: Ін Юрс. – 2002 р. – 124 ст.
Білоусов Ю.В. Цивільний процес. – К.: Ін Юрс. – 2005 р. – 228 ст.
Коваль О.А. Поняття та принципи цивільного процесу // Адвокат. – 2004 р. - №8. – ст..24-29.
Комаров В.В. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний календар – Харків: Одіссей, 2001. – 816 ст.
Комаров В.В. Цивільний процес: практика застосування – Х.: Одіссей. – 1993 р. – 288 ст.
Машницька В.Ю. Принцип змагальності в цивільному судочинстві. – Х.: Основа. – 1995 р. – 117 ст.
Омельченко М.П. Принцип об’ктивної істини в системі принципів цивільного процесу України. – К.: Атака. – 1996 р. – ч.8 ст.ст.
Опанасенко О.О. Поняття принципу змагальності в цивільному процесі України // Вісник Київського національного університету ім.. Т.Г. Шевченка: юр. науки . – 2004 р. - №59. – ст..175-177.
Семенов В.М. Конституційні принципи цивільного процесу. – М., 1988 р. – 163 ст.
Тараненко В.Ф. Принципи диспозитивності і змагальності в цивільному процесуальному праві. – М., 1984 р. – 28 ст.
Тимченко Г.П. Джерела змагальності в цивільному судочинстві // Право України. – 2005 р. - №1. – ст..99-103.
Тимченко Г.П. Змагальність у цивільному процесі: теоретичні аспекти // Вісник господарського судочинства. – 2004 р. - №4. – ст.. 159-164.
Тимченко Г.П. Зміст змагальності у сучасному цивільному процесі // Право України. – 2005 р. - №5. – ст..111-114.
Тертишніков В.І. Цивільний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар. – Х.: Консул, 2002 р. – 408 ст.
Треушніков М., Чешка З. Основні принципи цивільного процесуального права. – М., 1991 р. – 144 ст.
Шишкін В. Змагальність – принцип судочинства в демократичному суспільстві // Право України. – 1999 р. - №12. – ст. 21.
Шишкін В. Диспозитивність – принцип судочинства // Право України. – 1999 р. - №6. – ст.. 10.
??? М.ЙЦ. Конституційні основи правосуддя. – К.: Основи, 1993 рю – 112 ст.
Стефан М.Й. Цивільний процес. – К.: Ін Юрс. – 2001 р. – 696 ст.
Ярошенко І.С. Цивільне процесуальне право. – К.: КНЕУ. – 2003 р. – 160 ст.
Зміст