Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика договорів про купівлю-продаж

Поняття і зміст договору купівлі-продажу

Права та обов’язки сторін при укладенні договору купівлі-продажу

Розділ 2. Загальні особливості деяких видів договорів про купівлю-продаж

2.1 Роздрібна торгівля як особливий вид договорів купівля-продаж

2.2 Договір купівлі-продажу житлових будинків і квартир

2.3 Договір купівлі-продажу в зовнішньоторговельній діяльності

Розділ 3. Гарантії забезпечення виконання договорів купівлі-продажу

3.1 Права покупця у разі придбання товару неналежної якості за договором роздрібної купівлі-продажу

3.2 Гарантії захисту прав покупця за договором роздрібної купівлі-продажу

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Договір купівлі-продажу, безумовно, є одним з найефективні-ших засобів взаємозв'язку виробництва і споживання, регулято-ром нормального функціонування господарського комплексу країни. Він може укладатися між громадянами, між організація-ми (підприємствами, установами), а також між організаціями і громадянами, що свідчить про його універсальність. Однак у період існування СРСР застосування такого універсального ре-гулятора товарообігу було значно обмеженим. Найбільшого по-ширення купівля-продаж набула у внутрішньому товарообігу в сфері державної і кооперативної роздрібної торговельної мережі, за допомогою якої задовольнялася основна частина матеріаль-них і культурних потреб громадян у товарах особистого спожи-вання. Договір купівлі-продажу забезпечував також деякі потре-би матеріально-технічного постачання державних, кооператив-них та інших організацій, не набувши тут належного розвитку. Більше того, впродовж кількох десятиліть під впливом організа-ційно-правових обмежень обсяг торгівлі з використанням дого-вору купівлі-продажу за участю організацій був зведений до мінімуму. Такі угоди могли укладатися, як правило, на продук-цію (товари), яка не розподілялася в плановому порядку (зокре-ма, предметів канцелярського, культурно-побутового, спортив-ного призначення). У цей період товарообіг між господарюючи-ми суб'єктами (юридичними особами) здійснювався за допомо-гою договору поставки, що укладався на підставі обов'язкового дія сторін планово-адміністративного акту розподілу продукції (товарів). В умовах планової економіки, централізованого роз-поділу матеріальних ресурсів, панування адміністративно-команд-них методів управління економічними відносинами договір по-ставки став домінуючим у товарообігу між господарюючими суб'єктами і сформувався в самостійний договір.

Перебудовчі процеси в СРСР, започатковані в 1985 р., сприя-ли реформуванню планової економіки і певному розширенню вільного товарообігу. Розпад СРСР і проголошення Україною та іншими колишніми союзними республіками незалежності, усві-домлення необхідності докорінних змін прискорили прийняття нових економічних законів України, направ-лених на зміну відносин власності, на розвиток підприємницт-ва. Відтак разом з поступовим зародженням в Україні елементів ринкової економіки істотно зросла роль договору купівлі-про-дажу.

В умовах ринкової економіки договір купівлі-продажу є основним регулятором взаємовідносин між виробниками і спо-живачами, відносин у сфері розподілу і перерозподілу матері-альних благ, забезпечуючи вільний і оптимальний розвиток усіх форм власності, підприємництва і торгівлі.

Розділ 1. Загальна характеристика договорів про купівлю-продаж

Поняття і зміст договору купівлі-продажу

Договір купівлі-продажу — це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (друга сторона), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст.224 ЦК України).

Однак не всі учасники цивільних правовідносин можуть набу-вати майно у власність. Так, відповідно до Закону України «Про власність» (1991 р.) майно, що є державною власністю і закріп-лене за державним підприємством, належить йому на праві пов-ного господарського відання, крім випадків, передбачених зако-нодавством України, а майно, що є державною власністю і за-кріплене за державною установою, яка перебуває на державному бюджеті, — на праві оперативного управління (ст.ст.37, 39).

Таким чином, за договором купівлі-продажу продавець зобо-в'язується передати покупцеві майно у власність або повне гос-подарське відання чи оперативне управління, а останній зобо-в'язується прийняти це майно і сплатити за нього обумовлену угодою грошову суму. Це оплатний, двосторонній і консесуальний договір. Він спрямований на безповоротне відчуження продавцем майна і перехід його у власність (повне господарське відання чи оперативне управління) покупця, і, отже, є юридичною підставою виникнення такого зобов'язального правовідношення, яке обумовлює появу у покупця абсолютного речового права.

Договір купівлі-продажу, як правило, має одноразовий харак-тер і укладається переважно на те майно, яке є в наявності і підготовлене для відчуження. При цьому продавцеві сплачуєть-ся вартість відчужуваного майна лише у грошовому вираженні. В окремих випадках для покупця становить інтерес не саме прид-бане майно (як матеріальний об'єкт), а зафіксоване в ньому те чи інше право вимоги, наприклад, у разі купівлі цінних паперів. Оплата придбаного майна повинна здійснюватися у національній валюті України, за винятком випадків, передбачених законом.

Двосторонній характер купівлі-продажу обумовлює взаємне ви-никнення у кожної із сторін прав і обов'язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її опла-ти, а покупець, у свою чергу, зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі і водночас набуває права вимагати від покупця її передачі. Іншими словами, в договорі купівлі-продажу відповід-ним правам і обов'язкам продавця кореспондуються відповідні права І обов'язки покупця і навпаки.

Договір купівлі-продажу є консесуальним, оскільки права і обо-в'язки сторін виникають у момент досягнення ними згоди щодо усіх істотних умов. Настання цього моменту може мати ряд особ-ливостей, зумовлених тим, що для окремих видів договорів купівлі-продажу законодавець передбачає спеціальні вимоги до їх оформлення, без додержання яких укладена угода не може вважатися дійсною.

Правове регулювання відносин купівлі-продажу здійснюється Цивільним кодексом України (ст.ст.224—240), Законами Украї-ни «Про захист прав споживачів», «Про цінні папери і фондову біржу», «Про товарну біржу», «Про приватизацію майна держав-них підприємств», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», численними підзаконними нормативними актами.

З урахуванням особливостей організаційно-правових форм торгівлі, що використовуються на території перебування сторін договору купівлі-продажу, особливостей відчужуваних об'єктів, особливостей способу укладення та виконання договору існує кілька різновидів договору купівлі-продажу, зокрема:

а) договори купівлі-продажу в оптовій