Реферат

Митні правопорушення:

суть, види, відповідальність.

Види порушення митних правил

Порушення митних правил є різновидом у більшій мірі адміністративного правопорушення — винного діяння (дії чи бездіяльності), що посягає на встановлений порядок перетинання митного кордону та переміщення через нього товарів, транспортних засобів і предметів. Разом із тим МК України поряд із Кримінальним кодексом України містить один склад злочину — контрабанду. Митні правопорушення, як й інші порушення, характеризуються такими ознаками, як суспільна небезпечність, заподіяння шкоди, винність та караність. Суспільна небезпека проявляється у тому, що порушеннями митних правил створюється загроза митній справі. В результаті такого правопорушення порушується порядок переміщення товарів, транспортних засобів і предметів через митний кордон. До ознак правопорушення також належить те, що вони завдають шкоди, а особи, які їх скоїли, підлягають покаранню.

Як і будь-яке інше правопорушення, порушення митних правил має спій склад; об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт та суб'єктивну сторону. Лише за їх наявності винні особи притягуються у встановленому законом порядку до відповідальності. Більшість порушень митного законодавства є адміністративними. Але за контрабанду встановлено кримінальну відповідальність. На посадових осіб митних органів можуть накладатися дисциплінарні стягнення. В разі заподіяння матеріальних збитків та моральної шкоди не виключено застосування цивільно-правової відповідальності.

Митні правопорушення передбачені розділом XVIII МК України.

Порушенням митних правил слід вважати протиправні дії осіб, яка посягають на встановлений порядок переміщення товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон України, їх контроль і митне оформлення та стягування мита й інших платежів, за які митним законодавством встановлена відповідальність.

Відповідно до ст. 319 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, які посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені МК України, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. Відповідальність за порушення митних правил встановлюється виключно МК України.

Загальновизнано, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є наявність у діянні особи складу правопорушення (corpus delicti): об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.

Суб'єктами відповідальності за митними правилами можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягали 16-річного віку (загальний суб'єкт), а також посадові особи (спеціальний суб'єкт).

Варто підкреслити, що притягнення до відповідальності за порушення митних правил не звільняє зазначених осіб від обов'язку сплати мита та інших податків і зборів.

Суть порушення митних правил

Порушенням митних правил (ПМП) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на встановлений порядок управління в галузі митної справи і за яку Митним кодексом передбачена відповідальність.

ПМП визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

ПМП визнається вчиненим з необережності, коли особа, що скоїла це діяння, передбачала можливість настання шкідливих наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення, або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч могла і повинна була їх передбачити.

Знання особливостей складових частин порушення митних правил допомагають усвідомити діяльність дізнавача в процесі провадження по них. Згідно з МК боротьба з порушеннями покладена на митні органи. Це завдання вирішується за допомогою митних розслідувань.

Митні розслідування — це система процесуальних дій, встановлених МК, а в частині, яка не передбачена ним, — Кодексом України про адміністративні порушення для виявлення та документування митних правопорушень.

Основними завданнями митного розслідування є виявлення та припинення правопорушення, своєчасне

всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, її вирішення відповідно до чинного законодавства, забезпечення виконання постанов у справах, а також виявлення причин та умов, що сприяли скоєнню митних правопорушень, і зміцнення правопорядку та законності.

Приводом порушення справи є:*

виявлення самого факту інспектором митниці;*

інформація в засобах масової інформації про правопорушення;*

інформація інших правоохоронних органів;*

матеріали, які отримуються від митних та інших органів іноземних держав;*

заяви громадян.

При порушенні митних правил повинні бути з'ясовані:

їх кваліфікуючі ознаки

Наприклад, якщо особа, що скоїла правопорушення, не досягла 16-річного віку, якщо відсутня подія, якщо відсутній склад правопорушення, то справа в таких випадках не порушується. Так само, коли особа скоїла діяння в стані крайньої необхідності, з метою самооборони або коли настала смерть цієї особи.

Службові особи підлягають відповідальності за порушення митних правил, якщо в їх обов'язки входило забезпечення виконання вимог, установлених МК.

При вчиненні правопорушення юридичними особами відповідальності підлягають службові особи — керівники цих підприємств (ст. 103 МК).

Іноземні громадяни та особи без громадянства за правопорушення на митній території України несуть відповідальність на загальних підставах.

Не є порушенням митних правил дія, яка хоч і передбачена МК, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожувала порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є меншою, ніж відвернута шкода.

Розслідування порушення митних правил та підготовка матеріалів справи до розгляду проводиться:

» оперативно — інспекторським складом ( службовими особами митних органів, які згідно зі штатним розписом і службовими обов'язками здійснюють функції митного оформлення та пропуску через митний кордон України предметів, транспортних засобів, валюти, цінностей і які безпосередньо виявили факт порушення митних правил);

» посадовими особами Управління організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмителужби та відповідних підрозділів регіональних митниць і митниць;*

за рішенням голови Держмителужби або начальника регіональної митниці — іншими посадовими особами митної служби України. Вони приймають до провадження, як правило, найбільш складні справи, у тому числі справи по відношенню до підприємств, юридичних осіб;-

» службовими особами Дер

жмителужби, уповноваженими у встановленому порядку (за наказом Голови Держмителужби, відповідно до займаної посади).

Провадження у справах про порушення митних правил здійснюють:*

начальник митниці;*

особа, що його заміщує;*

службові особи митниці.

Начальник митниці (особа, що заміщує його) у справі, що він розглядає, приймає рішення:*

про порушення справи;*

про відмову у порушенні справи;*

про адміністративне затримання особи, яка скоїла порушення;*

про проведення перевірки окремих сторін діяльності підприємства;*

про порушення кримінальної справи та проведення дізнання.

Начальник підрозділу митниці, який спеціально уповноважений для проведення митного розслідування (відділ по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил):*

бере участь в організації розслідування;*

здійснює контроль за розслідуванням;*

дає методичні вказівки щодо проведення розслідування;*

узагальнює практику розслідувань та дає рекомендації щодо правильної діяльності інспекторського складу;*

безпосередньо бере участь у розслідуваннях, приймає до свого провадження найбільш складні справи;*

відповідає за облік справ, дотримання строків провадження по них.

У чинному МК не відпрацьовано багато аспектів правової основи провадження по справах з порушень митних правил, окремих дій слідчого чи дізнавача.

В юридичній практиці визнано, що справа про ПМП вважається заведеною, а провадження по ній розпочатим з моменту складання протоколу про порушення митних правил або адміністративного затримання особи чи посадової особи, яка притягується до відповідальності за ПМП.

Службова особа митного органу, в провадженні якої знаходиться справа про ПМП:

» проводить всі процесуальні дії, передбачені МК (за винятком випадків, коли рішення про призначення окремих процесуальних дій приймається тільки начальником митниці або його заступником), по остаточному документальному оформленню факту правопорушення, про що складаються відповідні процесуальні документи;

» в процесі провадження в справі посадова особа готує матеріали для розгляду керівництвом митниці;*

вживає передбачені законом процесуальні та інші необхідні для провадження заходів виконання постанов митного органу;*

» виявляє причини та умови, які сприяли здійсненню правопорушення;

* відповідає за своєчасність, повноту, якість та законність проведення процесуальних дій.

При безпосередньому виявленні факту порушення митних правил складається протокол у 2-х примірниках про порушення митних правил і починається провадження невідкладно.

Письмова заява чи повідомлення реєструється в книзі реєстрації заяв та повідомлень про порушення митних правил, після

чого передасться на розгляд начальнику митниці (строк розгляду — до 3-х діб) для прийняття рішення про необхідність проведення митного розслідування. У протоколі зазначається:

* дата і місце його складання;

» посада, П. І. Б. службової особи, що склала протокол; » необхідні для справи відомості про особу, яка вчинила порушення;

* місце, час, суть вчиненого порушення;

* стаття МК, що передбачає відповідальність за таке порушення;

» прізвища та адреси свідків (якщо вони є); » пояснення особи, що вчинила порушення митних правил, відомості про предмети та документи, вилучені відповідно до ст. 128МК;

« інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписують посадова особа, що його склала, та особа, що вчинила порушення. При наявності свідків-понятих — вони теж підписують.

До складання протоколу особа, що вчинила порушення митних правил, має право давати пояснення щодо свого вчинку, пояснювати мотиви відмови від підписання протоколу. При складанні протоколу особі, що вчинила правопорушення, роз'яснюють її права, про що робиться відмітка в протоколі (хоча на даний час законом не встановлено перелік цих