Курсова робота

на тему: Українська Гельсінська Спілка

Зміст

Вступ

Розділ 1. Причини відновлення діяльності Української Гельсінської Спілки.

Розділ 2. Декларація принципів УГС.

Розділ 3. Історичне значення УГС.

Висновки

Список використаних джерел та літератури.

Додатки.

Вступ

Актуальність теми.У кінці 80-х – на початку 90-х років ХХ ст. відбулися грандіозні події, що змінили політичну карту Євразії та вплинули на подальший хід всесвітньої історії. Значною мірою натхненниками й реалізаторами тих перемін стали колишні політичні в’язні радянських концтаборів, які спрямували здобуті в „тюремних університетах” знання щодо ліквідації „імперії зла” – Радянського Союзу. В результаті впливу комплексу причин держава, що подавляла особисті й національні права своїх громадян, припинила своє існування, внаслідок чого постали нові державні утворення, змінилося співвідношення політичних сил у світі.

Для багатьох колишніх політв’язнів, як і для інших мешканців СРСР, крах цієї держави виявився несподівано швидким. Реформаторські заходи Горбачова більшість політв’язнів сприймали як спроби модернізувати, зміцнити імперію, за якими можна було очікувати чергові репресії виявлених «небезпечних» елементів. Тому нарощування власних сил для протидії радянському режимові здійснювали, щоб бути готовими до ймовірних ударів з боку влади. Враховуючи тодішній незадовільний рівень національної свідомості значної частини українців, наявність достатньої сили з боку правлячої компартії для придушення невдоволення з боку опозиції, будителі національної свідомості постійно балансували на грані можливого і дозволеного, намагаючись збільшити силу свого авторитету.

Першою українською організацією, що акумулювала і спрямовувала боротьбу не лише за національно-культурні, економічні, а й за політичні права українського народу, стала Українська гельсінська спілка (далі – УГС), створена 7 липня 1988 р.

Об’єктом вивчення у даній курсові роботі є діяльність Української Гельсінської Спілки та її значення для Українського народу.

Предметом дослідження постають основні тенденції відновлення УГС та її програмові вимоги.

Мета дослідження – вивчення діяльності УГС В Україні у 1988-1990 рр., Всебічний та цілісний аналіз чинників її діяльності.

Досягнення поставлених завдань пов’язано з вирішенням наступних питань :

- на основі опублікованих джерел та наукової літератури висвітлити процес відновлення діяльності УГС;

- проаналізувати декларацію принципів Спілки;

- визначити історичне значення для України.

Хронологічні межі роботи охоплюють період 1987-1990 рр.

Джерельна база даної проблематики досить широка її дослідженням займалося багато дослідників Ю.Крикуч «Нариси історії УГС-УРП.Ч.1» де подані основні моменти відновлення Спілки,важливими є праці І.Кривдін «Гельсінський рух та його вплив на політичні процеси в Україні( 1976- поч.. 1990-х рр.)»,де показано вплив Української Гельсінської Спілки на долю Українського народу.З числа загальних робіт,що розкривають історичні події означеного періоду і, хочаб опосередковано, висвітлюють діяльність УГС,можна назвати праці О. Бойка, О. Гараня, А. Слюсаренка та М. Томенка, А .Русначенка. Найновішою, присвяченою дослідженню проблем консолідації української нації в статутних документах загальноукраїнських громадських організацій (а УГС серед них, без сумніву,належало провідне місце), є стаття О. Горбачової. Вагомим джерелом ,що висвітлює діяльність даної організації, є документи, Української Гельсінської Спілки.

Методологічна база роботи будується на принципі історизму та об’єктивності, методах аналізу,синтезу, ретроспекції.

Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості їх використання у підготовці до семінарських занять, лекцій, доповідей.

Структура роботи збудована за проблемним принципом і складається з вступу, трьох розділів, висновків,списку використаних джерелах літератури та додатків.

Розділ 1. Причини відновлення діяльності Української Гельсінської Спілки

Українська Гельсінська Спілка, як федеративне об’єднання самоврядовчих правозахисних груп і організацій в областях, районах, містах України та за її межами, створюється на базі Української Гельсінської групи [2,c.3] сприяння виконанню гельсінських угод і підтверджує вірність правозахисним принципам декларації [3,c.19] від 9 листопада 1976 року.

В груднім 1987 року, було заявлено про відновлення діяльності УГГ і оголошено, "що редколегія журналу "Український вісник", окремі члени якої й раніше належали до Гельсінської Групи, відтепер в повному складі входять до Української Гельсінської Групи й оголошує наш журнал її органом[8,c.82].

Українська Гельсінкська Група відновила свою діяльність. Але нові умови вимагали і нових форм роботи. Ідея розширення і політизації Групи належить В'ячеславу Чорноволу. Він же запропонував і змінити її назву на Українську Гельсінкську Спілку, повідомляє радіо "Свобода".

Пізніше про історію створення УГС Чорновіл розповів так: "Настав 1988 рік. І тоді виникла ідея заснувати партію — саме партійну структуру, партійну організацію. Та оскільки часи були тяжкі й зробити це було складно під такою назвою, то в якусь хвилину прийшла думка: давайте назвем її Гельсінською спілкою, щоб, розумієте, мати захист від тої міжнародної Гельсінської організації. Ми з самого початку були політичною опозиційною структурою". Оприлюднення інформації про створення нової організації відбулося на мітингу, що відбувся у Львові 7 липня 1988 р. біля памґятника І. Франкові (зібралося близько 50 тисяч людей). Наші виступи міліціонери й чекісти, переодягнені в цивільне, заглушували улюлюканням через портативні гучномовці. Ми роздали людям заготовлений тираж програмного документа Спілки, датою народження якої стало 7 липня 1988 року. [15,c.74]

Фактичним головою УГС (до січня 1989 року — часу приїзду з заслання Левка Лукґяненка) був Чорновіл. Нова організація передбачала структури в усіх областях України. Ще до оприлюднення програми Чорновіл запропонував формувати Львівську обласну організацію УГС Богдану Гориню. Його логіка була приблизно така: найкраще залучати нових членів до УГС може людина, яка має офіційний статус. Мовляв, Богдан Горинь — старший науковий працівник Львівської картинної галереї, його знають, не бояться, має широкий контакт з людьми — йому найлегше буде створити впливову обласну філію. Сподівання Чорновола виправдалися — невдовзі ЛОО УГС стала найчисельнішою, базовою організацією УГС в Україні. [20,c.134]

У дослідженнях з новітньої української