Суб’єкти аграрних відносин

Курсова робота

Зміст

Вступ …………………………………………………………………………………………………………………. 3

Розділ 1.Поняття і класифікації суб’єктів аграрних відносин…………………………… 4-8

Розділ 2.Особливості правового статусу суб’єктів аграрних відносин…………….. 9-11

Розділ 3.Загальні засади створення та ліквідації суб’єктів аграрних відносин.. 12-16

Розділ 4.Правосуб’єктність приватних аграрних підприємств кооперативного і корпоративного типів ……………………………………………………………………………………….. 17-21

Розділ 5. Правосуб’єктність державних аграрних товаровиробників………………… 22

Розділ 6.Правове становище державних сільськогосподарських підприємств…. 23-25

Розділ 7. Громадяни як суб’єкти аграрних правовідносин:

7.1.Загальна характеристика правового положення громадян як суб’єктів аграрних правовідносин ……………………………………………………………………………26-27

7.2.Право членства в сільськогосподарських підприємствах кооперативного

типу………………………………………………………………………………………………….. 28-30

7.3. Поняття права засновництва та права участі громадян в аграрних підприємствах корпоративного типу………………………………………………..31-33

Висновок ………………………………………………………………………………………………………….. 34

Список використаної літератури ……………………………………………………………………… 35

Вступ

Аграрне право України порівняно нова галузь права, що об’єктивно сформувалася внаслідок об’єднання в єдиний комплекс правових норм, які регулювали відносини сільськогосподарських підприємств. У зв’язку зі змінами суспільних відносин на селі, що пов’язується із реалізацією земельної та аграрної реформи істотно розширилося та набуло якісно нового змісту аграрне законодавство.

Аграрне законодавство являється однією з провідних галузей законодавства України і складає собою сукупність правових актів, які регулюють аграрні відносини.

Суб’єктами аграрного права виступають фізичні та юридичні особи наділені правами та обов’язками у сфері виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, а також у їхньому виробничо-технічному та соціальному забезпечені.

Склад суб’єктів аграрного права не залишається незмінним. Вони змінюються внаслідок зміни самих регульованих аграрним правом відносин.

Земельна та аграрна реформа докорінно змінила не тільки статус сільськогосподарських підприємств та організацій, що раніше функціонували, але й сприяла виникненню нових суб’єктів аграрного права. Суб’єктами аграрного права виступають не тільки юридичні особи, а й громадяни, що ведуть особисте селянське господарство.

Незважаючи на те, що аграрне право є досить новою галуззю воно відіграє надзвичайно важливу роль у процесі формування сільського господарства. Адже саме аграрне право визначає таке важливе питання як правовий статус суб’єктів.

Під суб’єктами розуміються громадяни, юридичні особи, які безпосередньо роблять свій внесок у розвиток сільського господарства. Це люди без яких неможливе саме існування сільського господарства.

На мою думку це є основним і найважливішим завданням аграрного права. Тому, що якщо без суб’єктів не можливий подальший розвиток самої галузі аграрного права.

1. Поняття і класифікація суб’єктів аграрного права.

У теорії держави і права під суб’єктами права мають на увазі індивіди або організації, які на підставі юридичних норм можуть бути учасниками правовідносин тобто носіями суб’єктивних прав та обов’язків.

Суб’єктами аграрного права є й державні органи, до компетенції яких належать регулювання сільського господарства в Україні, юридичні особи всіх форм власності, громадяни (іноземні громадяни) та особи без громадянства, що господарюють на землі, а також займаються виробництвом, переробкою, реалізацією сільськогосподарської продукції та обслуговування сільськогосподарських товаровиробників.

Суб’єктів аграрного права можна умовно поділити на суб’єктів організаційно-господарських повноважень у сфері управління господарською діяльністю та суб’єктів господарювання.

До першої групи належать органи державної влади та місцевого самоврядування, які безпосередньо або опосередковано здійснюють управлінські та організаційно-господарські функції в аграрному секторі економіки України.

Друга група представлена суб’єктами аграрного господарювання, тобто аграрними формуваннями всіх форм власності та громадянами-підприємцями які, безпосередньо вирощують і виробляють сільськогосподарську продукцію (сільськогосподарські товаровиробники), юридичними особами та підприємцями, що, забезпечують діяльність сільськогосподарських товаровиробників, а також різними фінансово-кредитними, страховими та посередницькими структурами, які надають послуги сільськогосподарським виробникам.

Окрему групу суб’єктів аграрного права становлять фізичні особи, які господарюють на землі для задоволення особистих потреб у сільськогосподарській продукції. Такі суб’єкти здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи і не ставлять за мету отримання прибутку.

Суб’єктів аграрного господарювання можна класифікувати за різними критеріями, зокрема за порядком створення, спеціальною правоздатністю та функціями, способом утворення (заснування) та формування статутного фонду, суб’єктним складом, організаційно-правовою формою.

За порядком створення всі суб’єкти аграрного господарювання поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Відповідно до ЦК Ст..81 ЦК. юридичні особи публічного права створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади АРК або органом місцевого самоврядування. Юридичні особи приватного права створюються на підставі установчих документів відповідно до ЦК Ст..87 ЦК..

За особливостями правоздатності та виконуваними функціями, суб’єктами аграрного господарювання поділяються на три групи. До першої належать засновані на приватній, державній та комунальній формах власності юридичні особи або інші підприємницькі структури, які не мають статусу юридичної особи, головним предметом діяльності яких є виробництво товарної маси продуктів харчування, продовольства і сировини. Ці аграрні формування називаються сільськогосподарськими товаровиробниками.

Друга група представлена підприємницькими структурами, діяльність яких заснована на різних формах власності та організаційно-правових формах, а правосуб’єктність і статутна діяльність спрямовані на забезпечення сучасної виробничо-господарської діяльності на сільськогосподарських товаровиробників. До цієї групи належать суб’єкти господарювання, предметом статутної діяльності яких є виконання робіт з агрохімічного, меліоративного, гідромеліоративного, технічного та іншого забезпечення діяльності виробників сільськогосподарської товарної продукції Аграрне право України: підручник / За ред. В.З.Янчука. –К., 2000. –с. 96.

До третьої групи належать підприємницькі структури, правосуб’єктність і статутна діяльність яких спрямована на надання різноманітних фінансово-кредитних, страхових, комерційних, посередницьких та інших послуг для забезпечення підприємницької діяльності сільськогосподарських товаровиробників. До цієї групи належать банки, кредитні спілки, біржі, страхові компанії, аграрні холдинги тощо.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду, суб’єкти аграрного господарювання поділяються на унітарні та корпоративні підприємства.

Згідно з ГК Ст.. 63 ГК. унітарне підприємство створюється одним засновником, який надає потрібне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки