господарювання усі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до суб’єкта господарювання, що створений внаслідок злиття. У разі приєднання одного до кількох суб’єктів господарювання до іншого суб’єкта до цього останнього переходять усі майнові права та обов’язки приєднаних суб’єктів господарювання. Поділ суб’єкта господарювання зумовлює перехід усіх його майнових прав і обов’язків за розділовим актом у відповідних частках до кожного з нових суб’єктів господарювання, що утворенні внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб’єктів господарювання до кожного з них переходять за розділовим актом у відповідних частках майнові права та обов’язки реорганізованого суб’єкта. Наслідком перетворення одного суб’єкта господарювання в інший є перехід до новоутвореного суб’єкта господарювання всіх майнових прав та обов’язків суб’єкта господарювання.
Суб’єкт господарювання ліквідується:
- за рішенням його учасників або органу, уповноваженого на це установчими документами юридичної особи, в тому числі у зв’язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;
- у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків передбачених чинним законодавством;
- за рішенням суду про визнання ним недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
Порядок припинення суб’єктів аграрного господарювання в процесі відновлення їх платоспроможності або банкрутства має свої особливості:
- в разі продажу об’єктів нерухомості, які використовуються з метою сільськогосподарського виробництва та є у власності сільськогосподарського підприємства, що визнано банкрутом, за інших рівних умов переважне право на придбання зазначених об’єктів належить сільськогосподарським підприємствам і фермерським господарствам, розташованим у даній місцевості;
- в разі ліквідації сільськогосподарського підприємства у зв’язку з визнанням його банкрутом звернення стягнення на земельні ділянки, призначені для товарного сільськогосподарського виробництва, допускається у випадках, коли у цього підприємства відсутнє інше майно, на яке може бути звернене стягнення, якщо інше не запропоновано власником земельної ділянки Ст..139 ЗК.;
- при введенні процедури розпорядження майном боржника аналіз фінансового становища здійснюється з урахуванням сезонності сільськогосподарського виробництва та його залежності від природно-кліматичних умов, а також можливості задоволення вимог кредиторів за рахунок доходів, які можуть бути одержані сільськогосподарським підприємством після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт;
- рішення про звернення з клопотанням до господарського суду про санацію сільськогосподарських підприємств приймається комітетом кредиторів за участю представника органу місцевого самоврядування відповідної територіальної громади;
- санація сільськогосподарського підприємства вводиться на строк до закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт з урахуванням часу, потрібного для реалізації вирощеної (виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції. Зазначений строк не може перевищувати 15 місяців. У разі якщо протягом строку санації погіршилося фінансове становище сільськогосподарського підприємства у зв’язку із стихійним лихом, з епізоотіями та іншими несприятливими умовами, зазначений строк може бути продовжений на рік.
Ліквідація суб’єкта аграрного господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб’єкта господарювання чи його (її) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений ГК. Ліквідацію суб’єкта господарювання може також бути покладено на орган управління суб’єкта, що ліквідується.
Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб’єкта аграрного господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для звернення претензій кредиторам, що не може бути меншим, ніж 2 місяці з дня оголошення про ліквідацію.
Ліквідаційна комісія або інший орган, який провадить ліквідацію суб’єкта господарювання, вміщує в офіційних друкованих органах повідомлення про його ліквідацію та про порядок та строки заяви кредиторами претензій, а явних кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені законодавством строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб’єкта аграрного господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб’єкта господарювання.
Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб’єкта аграрного господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
4.Правосуб’єктність приватних аграрних підприємств кооперативного і корпоративного типів .
В Україні за обсягом виробленої товарної маси продуктів харчування, сировини і продовольства рослинного і тваринного походження, за кількістю зайнятих у цій діяльності громадян, за земельними площами провідне місце займають недержавні аграрні підприємці-товаровиробники. До них, зокрема, належать колективні сільськогосподарські підприємства, колективні рибогосподарські підприємства, спілки селян, сільськогосподарські виробничі кооперативи, аграрні акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю. До них відносять також міжгосподарські підприємства, об’єднання, асоціації тощо, але всі вони, з формального правового погляду, все одно належать до суб’єктів підприємництва кооперативного чи корпоративного типів.
Правосуб’єктність цих виробників продуктів харчування, сировини і продовольства притаманні певні спільні риси. Ці підприємства створюються (засновуються) громадянами і як такі вони, по суті, є приватними, а не державними. Спільність їхньої правосуб’єктності простежується у спробі їхнього утворення (заснування). Ці аграрні підприємці за законом виникають явочно-нормативним способом, оскільки ініціатива їхнього заснування (створення) йде від самих громадян. Останні добровільно виявляють бажання створити аграрний кооператив (колективна сільськогосподарське підприємство), особисто брати участь працею в його діяльності або заснувати акціонерне товариство чи товариство з обмеженою відповідальністю через об’єднання своєї приватної власності. Виключно добра воля працівників державних сільсько -, рибогосподарських підприємств є основою для проведення приватизації способом акціонування і створення на його основі акціонерного товариства відкритого типу.
Спільність правосуб’єктності наведених аграрних товаровиробників