Право участі а аграрних підприємствах корпоративного типу – це сукупність правових норм законів та установчих документів акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, якими регламентуються їх корпоративні права та обов’язки щодо участі у формуванні статутного фонду, права власності і його частки (паю), розподілу прибутку, участі в управлінні, припинення участі в товаристві, а також правомочностей у разі ліквідації або припинення цих підприємств.

Засновниками та учасниками аграрних підприємств корпоративного типу можуть бути фізичні та юридичні особи, які згідно з законодавством можуть бути суб’єктами підприємницької діяльності.

Основну категорію членів аграрного підприємства корпоративного типу становлять учасники – фізичні особи. Вони стають членами товариства за згодою з ним.

Учасники корпоративного підприємства мають такі права:

- брати участь в управлінні справами цього товариства в порядку, визначеному в установчих документах;

- вийти в установленому порядку з підприємства;

- одержувати інформацію про діяльність підприємства, яке на вимогу учасника зобов’язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про діяльність підприємства, протоколи зборів.

Регламентуються також майнові правомочності для учасників та засновників. Вкладами учасників та засновників підприємства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті, земельні ділянки. Та оскільки в аграрних корпоративних підприємствах основним засобом виробництва є земля, то надання права селянам передавати як вклад земельні ділянки, які належать їм на праві власності або передані в користування, а також користування водою та іншими природними ресурсами є вкрай важливими для них.

У разі ліквідації аграрного підприємства корпоративного типу або ж виходу з нього учасника майно, яке передавалося ним підприємству, повертається йому в натурі.

Безумовно, вище викладені положення щодо правової процедури утворення, діяльності, правомочностей засновників та учасників акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, інших товариств є загальним і поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності в будь – яких сферах, в тому числі і в сільському господарстві.

Проте функціонування акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю в сільському господарстві має і свої, тільки їм притаманні особливості.

Основною особливістю є те, що їх діяльність пов’язана обробітком землі, виробництвом, переробкою і реалізацією сільськогосподарської продукції і сировини.

Крім того, місцем перебування цих суб’єктів підприємницької діяльності, як правило, є сільська місцевість, а засновниками та учасниками цих підприємств – селяни.

Предметом формування статутного капіталу аграрних товаровиробників є майно сільськогосподарського призначення, земля, води, а також інші природні ресурси. Звичайно, це не виключає можливості передавати до статутного капіталу цінні папери, гроші та інші цінності майнового, так і немайнового характеру.

Виробництво сільськогосподарської продукції, сезонний характер праці, оплата може здійснюватися у натуральному вигляді, і ці обставини є також однією із особливостей аграрних підприємств корпоративного типу.

Аграрні підприємства корпоративного типу слід відрізняти від сільськогосподарських кооперативних підприємств.

Аграрні підприємства корпоративного типу – це юридичні особи – підприємці, в яких статутний фонд створюється шляхом об’єднання селянами-інвесторами свого капіталу з їх участю в ньому з метою одержання прибутку. Їх трудова участь у діяльності господарського товариства не є обов’язковою, але за бажанням вони можуть вступати і в трудові відносини. Їх участь в управлінських відносинах визначається, як правило, розміром їх частки в статутному фонді.

В аграрних кооперативних підприємствах селяни об’єднуються для сумісної праці на умовах членства з обов’язковою їх трудовою участю в цих підприємствах.

Припинення корпоративного права учасників відбувається в разі реорганізації цього підприємства або ліквідації з дотриманням вимог антимонопольного законодавства.

При реорганізації товариства вся сукупність прав та обов’язків товариства переходить до його правонаступника.

Висновок

Отже, з вище сказаного можна зробити висновок, що суб’єкти аграрних відносин є надзвичайно важливими для подальшого розвитку аграрного права та агропромислового комплексу в цілому. Тому, що завдяки саме сільськогосподарським підприємствам, незалежно від форми власності та виду діяльності забезпечується функціонування та розвиток держави. Незважаючи на те чим саме займається субєкт, чи наприклад наданням послуг чи виготовленням продукції його роль і вклад має велике значення, як для самого населення так і для держави в цілому.

Сукупність суб’єктивних прав та обов’язків, якими володіють товаровиробники сільського господарства всіх видів і типів, що отримали закріплення в Конституції України, в законах та підзаконних актах, а також локальних актах є їх правовим статусом.

У Конституції закріплені основні права, свободи і обов’язки, зокрема, право на працю, право на відпочинок, на соціальних захист а в КзППУ знайшли конкретизацію конституційні права та обов’язки найманих працівників, якими є сільськогосподарські працівники.

Сільськогосподарська праця, яку виконують сільськогосподарські працівники, характеризуються специфікою та особливістю. Вона носить сезонний характер, пов’язано з обробітком землі, на результати праці суттєво впливають природні фактори, розбіжність періоду процесу вирощування з періодом дозрівання і збору.