Реферат

Вчення про криміналістичні версії

План

Криміналістична версія та її значення для розслідування злочинів

Основні етапи розвитку вчення про криміналістичну версію

Різниця між криміналістичною версією і гіпотезою

Класифікація криміналістичних версій

Порядок (етапи) побудови криміналістичних версій

Вимоги, які повинні ставитися до висунутої криміналістичної версії

Порядок перевірки криміналістичних версій

Криміналістична версія та її значення для розслідування злочинів

Яку процесі будь-якої іншої пізнавальної діяльності, так і під час розслідування злочинів відбувається не проста констатація фактів, а складний діалектичний процес, пов'язаний з їх аналізом. Особи, котрі займаються розслідуванням справи, від зовнішньої сторони події ідуть до встановлення зв'язків, які існують між окремими фактами і обставинами події, що досліджується, від знання про теперішнє - до знання про минуле. Тому особливе значення в цьому процесі має така формально-логічна категорія, як гіпотеза, тобто умовивід з припущеннями. Стосовно діяльності правоохоронних органів із розкриття злочинів, вона отримала назву "криміналістична версія", яка слугує логічною основою планування розслідування злочинів.

Термін "версія" походить від латинського слова "versio". Його буквальний переклад на українську мову означає "видозміна", що тлумачиться як одне з декількох відмінних між собою положень або пояснень якого-небудь факту, явища. Цей термін означає, що для пояснення однієї і тієї ж сукупності фактичних даних завжди повинно бути декілька версій.

Таким чином, побудова версій і їхня перевірка у процесі розслідування кримінальної справи перетворюється в один з криміналістичних методів пізнання.

Отже, можна дати визначення цієї криміналістичній категорії. Криміналістична версія - це обґрунтоване припущення особи, яка уповноважена здійснювати діяльність із виявлення, розкриття і розслідування злочинів; щодо фактів, явищ чи групи фактів або явищ, які мають або можуть мати значення для справи і свідчать про сутність події, що досліджується; про причини, які її викликали; про винних осіб, характер їхньої вини та інші обставини, що сприяють встановленню істини у справі.

Основні етапи розвитку вчення про криміналістичну версію

Учення про криміналістичну версію почало розроблятись у криміналістиці в 20-ті pp. XX ст. Відомі вчені В. І. Громов, С. О. Голунський у своїх працях обґрунтували тезу про ті що розслідування кримінальних справ проводиться не ли за допомогою технічних прийомів. Важливою стороною роз дування є логічне мислення, використання індуктивного і д дуктивного методів.

Уперше у вітчизняній криміналістиці визначення версії пропоновано у 1940 р. відомим вченим Б. М. Шавером. Під ве сією він розумів припущення слідчого, яке ґрунтується на маті ріалах справи, про характер злочину, мотиви, внаслідок яки його скоєно, про осіб, які могли вчинити злочин.

У подальшому в криміналістичній літературі було запропоновано велику кількість інших визначень версії, які відрізняються одне від одного залежно від того, що той чи той автор вважає головним у версії: її логічну природу, евристичні, змістовні чи функціональні аспекти.

Більшість вчених розглядали проблему версії у тісному взаємозв'язку з питаннями планування розслідування злочинів, об'єднуючи їх у загальний розділ. Однак думка про доцільність створення самостійного розділу у криміналістиці - вчення про версії - була висловлена ще в 50-ті pp. минулого століття.

Позицію криміналістів про необхідність об'єднання версій і планування в загальний розділ її прихильники пояснювали тим, що теорія версій не має самостійного значення, тому що практична діяльність з побудови версій не є самометою, а лише передумовою встановлення істини і це свідчить про її несамостійний характер. Проте в сучасних наукових роботах проблеми теорії версій домінують. Під час розробки ж питань планування здебільшого увага приділяється не теорії, а організаційним і технічним аспектам.

Про незавершеність дискусії щодо визначення сутності цього вчення свідчить той факт, що в 90-х pp. минулого століття R С Бєлкіним було висловлено думку, котру підтримали окремі криміналісти, що теоретичні положення, які стосуються змісту версій, їх класифікації, стадії їхнього розвитку, правила висунення, аналізу і перевірки, а також умов вірогідності утворюють окреме вчення про криміналістичну версію й планування судового дослідження.

Різниця між криміналістичною версією і гіпотезою

За своєю логічною природою криміналістична версія є різновидом гіпотези. У криміналістичній літературі до сьогодні продовжує обговорюватися питання проте, як співвідносяться поняття "гіпотеза" і "версія". Більшість вчених дотримуються думки, що за своєю логічною природою версія таки є видом гіпотези, її висунення і перевірка відбуваються за тими ж правилами, що й будь-якої окремої гіпотези. Основна різниця між гіпотезою і версією полягає в тому, що гіпотези висуваються на основі узагальнених наукових даних з приводу тих чи тих значних явищ природи, вагомих проблем суспільного життя, розвитку суспільства або мислення тощо. Версії ж будуються з приводу окремих подій, явищ і фактів, а їхня перевірка здійснюється у терміни, які встановлені для проведення розслідування. Побудова версій не пов'язана з фундаментальними узагальненнями, та, водночас, вона також вимагає відповідного наукового обґрунтування. Криміналістична версія - різновид саме окремої гіпотези. Пояснюючи сутність, походження і зв'язки окремих фактів, вона має значення лише для певного конкретного випадку. Після висунення вона претендує на істинність, тобто- постійність пояснення. Версії замінюються іншими не внаслідок своєї тимчасовості; атому, що спростовуються яктакі, котрі не знайшли свого підтвердження. Потрібно пам'ятати, що версія - це лише форма мислення, яка допомагає йти від імовірного до вірогідного, і тому вона є припущенням, а не доказом, яким би правильним воно не видавалося нам на перший погляд.

Визнаючи версію окремою гіпотезою, необхідно мати на увазі, Що вона є специфічним різновидом такої гіпотези. її відмінність від інших окремих гіпотез полягає в тому, що вона:

- будується і використовується у специфічній сфері су-] спільної практики, а саме - кримінальному судочинстві;

-висувається і перевіряється особами, які спеціально уповноважені на те законом;

- пояснює факти і обставини, що мають значення для встановлення істини у кримінальній справі і прийняття законного рішення щодо осіб, причетних до вчинення злочину;

- перевіряється специфічними методами, встановленими законом;

- в умовах її перевірки можлива активна протидія з боку осіб, що зацікавлені у приховуванні істини.

У процесі розслідування кримінальної справи завжди висувається не одна, а декілька версій, які мають різне значення, j

Класифікація криміналістичних версій

Криміналістичні версії можуть бути класифікованими за різними підставами. Криміналісти сьогодні розробили класифікаційні системи різних видів версій. В основу цих систем покладено ознаки, які мають криміналістичне значення: суб'єкт висунення версії; обсяг юридичного знання; вид логічного судження; визначеність версії; направленість версії тощо.

За суб'єктом висунення, а, отже, за характером діяльності, яка здійснюватиметься і пов'язана зі встановленням істини у справі, виділяють слідчі, судові, оперативно-розшукові й експертні версії.

Слідчі 'висуваються під час порушення кримінальної справи і розслідування події, що має ознаки злочуну. Суб'єктом побудови слідчих версій може бути лише особа, яка проводить розслідування справи-дізнавач, слідчий, прокурор. Припущення, що висловлені іншими учасниками процесу, можуть розглядатись як слідчі версії лише у випадку прийняття їх особою, яка проводить розслідування.

Після закінчення розслідування кримінальної справи слідчий у своєму обвинувальному висновку відображає не версії, як свої припущення про фактичні обставини справи, а доказане з погляду слідства обвинувачення як істину ("версію обвинувачення"), яка встановлена у процесі досудового слідства.

Під час судового розгляду суд може висувати різні припущення щодо обставин справи, яку він розглядає: прийняти версії слідства або ж висунути інші, які відрізняються чи навіть протилежні слідчим припущенням. Ці припущення суд перевіряє наявними в його розпорядженні засобами сам або повертає справу на додаткове розслідування. Такі обґрунтування припущення називаються судовими версіями.

Оперативно-розшукові версії висувають оперативні співробітники. Вони можуть бути висунуті як до порушення кримінальної справи, так і паралельно з її розслідуванням під час оперативного супроводу досудового слідства. Зв'язок цих версій зі слідчими зумовлений єдністю предмета дослідження і тому в деяких випадках оперативно-розшукові версії можуть збігатися зі слідчими. Однак, при цьому передбачені відмінні способи їхньої перевірки - в процесуальному і непро-цесуальному порядках.

У процесі експертного дослідження висуваються експертні версії. їхня побудова та перевірка перебувають у безпосередньому зв'язку з об'єктом дослідження і тими завданнями, що поставлені органом розслідування і які вирішує експерт. Від слідчих і оперативно-розшукових версій експертні відрізняються не лише за суб'єктом висунення, а ще й за методами і способами їх перевірки. Як частина експертного дослідження, вони перевіряються здебільшого за допомогою лабораторних методів і з використанням відповідних науково-розроблених експертних методик.

За обсягом встановлення обставин події, яка досліджується, версії поділяються на загальні й окремі.

Загальні версії будуються для пояснення характеру досліджуваної події загалом, охоплюючи весь склад злочину, що розслідується (вбивство, самогубство, нещасний випадок тощо).

Окремі версії висуваються для встановлення і пояснення окремих обставин і фактів, що мають значення для розслідування. До них належать версії про місце і час вчинення злочину, про знаряддя злочину, про механізм утворення окремих слідів, про кількість співучасників злочину тощо.

За обґрунтованістю і логічним взаємозв'язком виділяють основні версії і контрверсії. Базою для основної версії є зібраний слідчим матеріал, який дає підстави для