Припущення найбільш загального характеру називають типовими версіями. Типова версія - це найбільш характерне для цієї ситуації з точки зору відповідної галузі знання пояснення окремих фактів чи події в цілому. Під типовою криміналістичною версією розуміють пояснення події злочину в цілому або окремих його сторін, що ґрунтується на даних узагальненого досвіду слідчої, судової, оперативно-розшукової і експертної практики за аналогічними справами. Смисл таких версій полягає у поясненні подій при мінімальних вихідних даних, що надзвичайно необхідно для визначення напрямку розслідування справи у разі дефіциту інформації. Особливістю таких версій є те, що вони мають досить обмежене пізнавальне значення, даючи досить загальні пояснення події, яка досліджується.

Практичне значення типових версій підтверджується ефективністю розроблених на їх основі типових програм дій слідчо-оперативної групи, яка отримала повідомлення про конкретний злочин і здійснює перевірку такого повідомлення. Такі типові програми базуються на мінімальній вихідній інформації, що узагальнена типовою версією. У багатьох випадках вони приймаються на озброєння чергових частин органів внутрішніх справ та Служби безпеки і дають змогу найбільш раціонально організовувати роботу групи на місці події й направити її учасників на пошук можливих слідів та інших доказів злочину і його розкриття за гарячими слідами.

За відношенням до предмета доказування версії поділяються на обвинувальні- спрямовані на доказування обвинувачення підозрюваного у причетності до вчинення злочину, і виправдовувальні - направлені на підтвердження непричетності підозрюваного до вчинення злочину.

Під час класифікації інколи виокремлюють робочі версії як ті, що належать до більш дрібних, другорядних обставин злочину і прийняті для перевірки та знаходять своє підтвердження або відпадають у процесі розслідування.

Порядок (етапи) побудови криміналістичних версій

Побудова криміналістичних версій у процесі розслідування злочину може здійснюватись у будь-який його момент: на початковому, наступному, завершальному етапі. Це залежить від часу отримання і характеру тих чи тих відомостей, якими версії можуть бути обґрунтовані. Однією з умов повноти й об'єктивності розслідування є дотримання правил побудови і перевірки версій. Стосовно кожної неясної чи сумнівної обставини вчиненого злочину повинні бути висунуті і перевірені всі можливі на цей момент версії. Не можна віддавати перевагу одним, ігноруючи інші на тій підставі, що вони здаються на цьому етапі розслідування малоймовірними. Водночас, кожна версія повинна бути достатньо обґрунтованою і тому належить перевірці. Ступінь обґрунтованості інформації, що необхідна для прийняття рішення про використання як підстави для побудови версії, вирішується в кожному випадку залежно від конкретних обставин справи шляхом зіставлення цих відомостей з іншими фактичними даними.

Процес побудови версій має свої чітко виражені послідовні етапи або стадії. Логічний процес побудови криміналістичної версії однаковий для всіх її різновидів. Початком процесу побудови версій, зазвичай, є аналіз і синтез наявних у розпорядженні слідчого (дізнавача, судді, прокурора, експерта) даних у справі, в результаті яких відбувається певне упорядковування наявної інформації про ситуацію, що склалася. Ці дії доповнюються виявленням логічних зв'язків між відомими обставинами. На цьому етапі з'ясовується, що з наявних даних вочевидь, що передбачається, що поки не зрозуміло і заважає початку чи продовженню розслідування?

Другий етап містить у собі звернення суб'єкта висування версії до знань, якими він володіє, практичного і життєвого дос-В|ДУ в широкому розумінні слова, що необхідні для пояснення окремих питань у зв'язку з побудовою версії. При цьому використовується особистий досвід, інтуїція, дані з наукових джерел, Довідників, різних інформаційних фондів.

На третьому етапі аналізуються фактичні дані, що стосують-я події, яка вивчається; отримані з власного досвіду; знань та практики; зокрема, відомості, які є результатом наукових y3d гальнень і безпосередньо не стосуються конкретної кримінали ної справи. Усі ці дані порівнюються і визначається їхня зна чущість для можливого пояснення сутності явища.

На четвертому етапі побудови версії відбувається їх формулювання, надання версії певної словесної форми як результаї зазначеного вище розумового процесу.

На останньому, завершальному етапі, відбувається конкретизація побудованої версії і власне її висунення, одне з можлиі вих і ймовірних пояснень причин того, що сталося, та його реї зультатів.

Значення для розслідування такої конкретизації версій б гато в чому залежить від дотримання вимог щодо висновки а саме:

- висновки повинні бути необхідними, реальними і макси-j мально всебічно відображати сутність кожної версії;

- між висновками однієї версії повинен бути певний логічний зв'язок. Водночас, необхідно враховувати можливу наявніств інших висновків і нетипового перебігу злочинних подій. Так, сліди зламу, заподіяння тілесних ушкоджень охоронцям і нестача коми п'ютерної техніки можуть свідчити про вчинене пограбування] Однак, у цьому випадку може бути й імітація пограбування з метою приховування слідів іншого злочину, наприклад, викрадення магнітних носіїв із таємною інформацією.

Вимоги, які повинні ставитися до висунутої криміналістичної версії

Логічне розроблення висунутої версії вимагає її аналізу та призводить до мисленнєвої уяви про те, які факти, явища! обставини повинні існувати насправді, якщо ця версія відобра] жає об'єктивну істину. Визначення конкретних висновків; що випливають з кожної висунутої версії, - основне завданий аналізу версії. Важливо передбачити всі висновки з висунутого припущення, і цим визначається ступінь надійності версії. BW сновки повинні бути максимально деталізованими, щоб полег* шити їх зіставлення з фактами реальної дійсності.

Аналіз висунутої версії повинен переконувати, що вона відповідає всім необхідним вимогам. Основні з них можуть бути сфор" мульованітак:

Теоретичні основи криміналістики

- версія може будуватися лише на обґрунтованих даних. Наявність об'єктивних підстав є необхідною умовою висунення реальної версії;

- обов'язковою умовою побудови версії є її відповідність науковим даним і відсутність логічних суперечностей;

- криміналістична версія повинна бути такою, що належить реальній перевірці;

- висунення версії повинно викликатись об'єктивною потребою пояснення фактів і обставин на певному етапі розслідування чи криміналістичного дослідження;

- версія слугує поясненню конкретної події або окремих її сторін, а тому і сама повинна бути конкретною.

Висновки, що логічно випливають з припущення стосовно якоїсь із обставин злочину, знаходять своє відображення у сформульованих питаннях. Визначити стосовно кожної висунутої версії вичерпну сукупність питань, котрі необхідно з'ясувати у процесі перевірки, -означає створити одну з передумов для всебічності і повноти розслідування справи.

Порядок перевірки криміналістичних версій

Перевірка криміналістичних версій, на відміну від розумового процесу їх побудови, є практичною діяльністю осіб, що їх висунули. Завдання перевірки - підтвердити або спростувати припущення, що містяться у версіях, та висновки, і забезпечити встановлення істини у справі. Висунуті оперативно-розшукові версії в кінцевому підсумку повинні бути підтвердженими слідчим шляхом і оформлені як докази, а експертні версії повинні знайти своє підтвердження не лише в процесі експертного дослідження, а й іншими матеріалами справи. Стосовно слідчої версії можна стверджувати, що вона є організаційним початком розслідування та "ядром" планування дій слідчого.

Засоби й методи перевірки криміналістичних версій різні. Вони відрізняються від тих засобів і методів перевірки гіпотез, які застосовуються в науковому пізнанні закономірностей природи і суспільних явищ. Ці відмінності пояснюються, насамперед, тим, що, будучи засобами і методами практичного пізнання конкретного соціального явища - злочину, і, при цьому спрямованими на вирішення питання про винність чи невинніся конкретного суб'єкта, засоби і методи перевірки криміналісти»] них версій повинні відповідати суворим критеріям надійності правомірності і моральної допустимості.

Засоби і методи перевірки криміналістичних версій визна чаються залежно від того, до якого різновиду вони належать Слідчі і судові версії перевіряються здебільшого шляхом про ведення відповідно слідчих і судових дій, що регламентован кримінально-процесуальним законодавством. Оперативно-роз шукові засоби і методи при цьому також використовуються але мають допоміжний характер, і для цього залучаютьсі співробітники відповідних оперативних служб та підрозділів І навпаки, під час перевірки оперативно-розшукових версій ви користовують переважно засоби й методи оперативно-розшу кової діяльності як гласні, так і негласні. Процесуальні засобі* можуть використовуватися при цьому лише настільки, на скільки вони застосовуються у процесуальному розслідуванні яке проводиться паралельно.

Перевірка експертних версій здійснюється також на підстав суворої правової регламентації із застосуванням у процесі екс пертного дослідження загальнонаукових і спеціальних методів. Існують загальні правила перевірки криміналістичних версій У теорії криміналістики запропоновано принцип паралельно (одночасної) перевірки висунутих версій, який забезпечує найбільш оптимальний темп розслідування справи, економію часу і витрачених на розслідування сил та засобів. Синхронність перевірки висунутих версій забезпечує своєчасне і повне дослідження різних обставин події, дає змогу здійснити всебічний критичний аналіз наявних матеріалів справи. Поступова, з дотриманням черговості, перевірка висунутих версій не лише не гарантує наявності цих переваг, але й приховує у собі загрозу втрати слідів злочину, цінної доказової інформації, викликає необхідність проведення повторних слідчих дій, а це може призвести до необґрунтованого зволікання і порушення відведених для проведення розслідування процесуальних термінів-Зазначене зобов'язує у процесі перевірки мати