Реферат

Судова фотографія та відеозапис

План

Судова фотографія та відеозапис і їх значення

Види судової фотографії

Методи судової фотографії, прийоми й види фотозйомки, що в ній використовуються

Методи, прийоми і правила фіксуючої фотозйомки

Призначення, порядок і правила сигналетичної фотозйомки

Порядок і основні прийоми та правила застосування фіксуючої фотографії

Призначення судово-дослідницької фотографії та основні методи фотозйомки, що в ній використовують

Криміналістичне значення, прийоми і методи застосування судового відеозапису

Судова фотографія та відеозапис і їх значення

Застосування судової фотографії і відеозапису в ході проведення слідчих дій передбачено процесуальним законодавством.

Судова фотографія і відеозапис- це галузь криміналістичної техніки, яка розробляє фотографічні й відеографічні засоби, прийоми й методи виявлення, фіксації і дослідження матеріальної обстановки, слідів та подій з метою розслідування злочинів. Зміст судової фотографії й відеозапису становлять наукові положення і практичні рекомендації щодо використання фотозйомки й відеозапису під час розслідування кримінальних справ.

Використання фотозйомки забезпечує виконання таких завдань:

-дає змогу зафіксувати з великою точністю об'єкт, його стан, ознаки;

- забезпечує швидку й об'єктивну фіксацію різноманітних об'єктів;

-дає адекватне уявлення про зображений об'єкт, має властивість наочності й документальності;

- надає можливість виявлення й дослідження слабовиди-мих і невидимих деталей, слідів, ознак.

Фотографічний метод фіксації не порушує стану матеріальних об'єктів, дає можливість заповнити прогалини в описі у протоколах слідчої дії окремих фактів. Ілюстративність і наочність фотографії дають можливість застосовувати її в попередженні злочинів, у розшуку осіб, які зникли безвісти, та злочинців.

Відеозапис використовується втих випадках, коли необхідно зафіксувати певні факти, динамічну картину, складну обстановку місця події.

Відеозапис дає можливість одночасно фіксувати звук і зображення, візуально контролювати якість запису, не потребує лабораторного опрацювання матеріалу, має можливість негайного відтворення й багаторазового використання запису.

Види судової фотографії

Судова фотографія поділяється на судово-слідчу (або ще -судово-оперативну) та судово-дослідницьку (або ще - експертну). Коли фіксують ознаки, що доступні сприйняттю неозброєним оком, то застосовують фіксуючу фотографію (рос. "запечатлевающую"). Якщо ж необхідно виявити маловидимі ознаки, або невидимі, то застосовують дослідницьку фотографію.

Судово-слідча (оперативна) фотографія є сукупністю методів, прийомів і засобів, які застосовують у ході слідчих дій чи оперативно-розшукових заходів для фіксації обстановки, слідів та інших об'єктів, що мають значення для вирішення справи. Такими об'єктами можуть бути: ділянки місцевості й приміщення, предмети, документи, трупи людей чи тварин, живі особи, різноманітні матеріальні сліди, окремі дії учасників слідчих дій чи осіб, за якими встановлено оперативне спостереження. Судово-слідчу фотозйомку здійснюють слідчі, оперативні працівники або за їх завданням спеціалісти, що залучені до проведення слідчих дій чи оперативно-розшукових заходів.

Судово-дослідницька фотографія - це сукупність спеціальних фотографічних методів, прийомів і засобів, що застосовуються для отримання нових знань про об'єкти дослідження під час проведення судових експертиз. Об'єктами судово-дослідницької фотографії можуть бути: речові докази, які досліджуються експертом, мікросліди, порівняльні зразки та матеріали, що використовуються в ході проведення експертизи. Така фотозйомка здійснюється за особливих умов освітлення, в невидимих променях, зйомкою люмінесценції, з підсиленням контрастів, поділом кольорів, дифузно-копіювальним методом, методом хімічного підсилення зображення, із застосуванням макрозйомки тощо. Здійснюють таку зйомку судові експерти, яким призначено проведення судового дослідження.

Методи судової фотографії, прийоми й види фотозйомки, що в ній використовуються

Методи судової фотографії- це сукупність правил і рекомендацій щодо вибору фотографічних засобів, прийомів і способів їх застосування в залежності від мети зйомки й об'єкта, який належить фіксації.

Прийоми фотозйомки - це сукупність правил і рекомендацій щодо вирішення інформаційних та оперативно-тактичних завдань використання фотозйомки. Прийоми визначаються метою, конкретною обстановкою і метою зйомки.

Види фотозйомки - це сукупність методів і прийомів зйомки, які використовують в залежності від криміналістичних об'єктів, що підлягають фіксації.

Так, судово-слідча (оперативна) фотографія поділяється за видами на: фотозйомку місця події, фотозйомку в ході проведення окремих слідчих дій, фотозйомку живих осіб, фотозйомку трупів, фотозйомку речових доказів, фотозйомку документів, фотозйомку слідів.

Прийомами застосування судово-слідчої фотографії можуть бути: орієнтуюча зйомка, оглядова зйомка, вузлова зйомка, детальна зйомка.

Окремі види фотозйомки можуть бути застосовані з використанням таких методів: панорамної зйомки, вимірювальної зйомки, крупномасштабно)'зйомки, стереоскопічної зйомки, впізна-вальної зйомки, репродукційної зйомки.

Криміналістичні методи, прийоми, фототехнічні засоби та способи їх використання в судовій фотографії постійно удосконалюються, що відповідає сучасному рівню науково-технічного прогресу. Так, наприклад, сьогодні все більше в практиці слідчих, оперативних й експертних підрозділів використовується кольорова фотографія: на їх озброєння надходить сучасна цифрова фотографічна техніка, що заснована на використанні можливостей комп'ютерних програм обробки фотографічної інформації.

На зміну традиційному "мокрому" процесу обробки фотознімків приходить їх друк за допомогою кольорових принтерів.

Методи, прийоми і правила фіксуючої фотозйомки

Фіксуюча криміналістична фотозйомка має на меті отримання фотографічного зображення об'єктів, слідів чи явищ, вивчення яких має значення для виявлення, розкриття й розслідування

злочинів.

Метод панорамної зйомки застосовують, якщо не вдається зафіксувати весь об'єкт на одному кадрі фотознімка, навіть за допомогою ширококутового об'єктива; коли неможливо відійти від об'єкта на потрібну відстань чи небажано отримати знімок з дрібним масштабом зображення.

Панорамну зйомку здійснюють шляхом використання спеціального апарата або об'єкт фотографують частинами, отримуючи послідовно декілька знімків, які після друку поєднуються в єдине панорамне зображення. Панорамна зйомка може бути круговою, лінійною або ярусною.

Для кругової панорами фотографують об'єкт із однієї точки, тримаючи фотоапарат на одній висоті і повертаючи його навколо осі так, щоб площа останнього кадру перекривала на 10-15% площу попереднього.

Для лінійної панорами фотоапарат переміщують на одній висоті паралельно і вздовж об'єкта. Кадр з останньої точки зйомки повинен дещо перекривати площу кадру з попередньої точки для з'єднання знімків після виготовлення фотографій в єдиний панорамний фотознімок.

Лінійна панорама може бути горизонтальною чи вертикальною. Режим зйомки (діафрагма, витримка) повинні залишатися постійними для кожного кадру за винятком значної різниці в освітленні окремих частин об'єкта.

Ярусна панорама - це зйомка об'єкта з однієї точки з повертанням фотоапарата вздовж вертикальної (навколо горизонтальної) осі. Масштаб зображення нижніх і верхніх кадрів буде різним, що забезпечить цілісне сприйняття зображення на фотознімку.

Вимірювальна фотозйомка необхідна в тих випадках, коли потрібно мати знімки різних об'єктів, за якими можна визначити розміри окремих об'єктів чи слідів, відстані між різними об'єктами. Для цього можна застосовувати масштабну або метричну зйомку.

Сутність масштабної зйомки полягає в тому, що об'єкт фотографують поруч із масштабною лінійкою. За відсутності такої лінійки, поруч з предметом в одній площині з ним розташовують інший, розміри якого заздалегідь відомі як стандартні (монета, коробка сірників або розгорнута стрічка рулетки чи проста лінійка).

Метрична зйомка з глибинним або квадратним масштабом не має значного поширення в слідчій практиці внаслідок складності розрахунків, проте її застосування можливе, якщо для оцінки обстановки на місці події має значення фіксація відстаней між окремими предметами в глибину і за фронтом спостереження (наприклад, місце дорожньо-транспортної події).

Стереоскопічна фотозйомка полягає у виготовленні стереопари, тобто двох знімків одного об'єкта з двох точок, що відповідають точкам зору правого й лівого ока людини. Сприйняття таких знімків відповідає бінокулярному зору й створює враження об'єму. За стереознімком можна виготовити точний план місця події. З цією метою використовують спеціальні фотоапарати, наприклад, "Спутник", стереоскопічні насадки або спеціальні стереоскопічні планшети, в яких закріплюють звичні фотоапарати.

Макрозйомка - це фотографування дрібних об'єктів або їх деталей у натуральному розмірі чи зі збільшенням без використання мікроскопа. Для цього використовують спеціальні фотографічні установки або звичайні дзеркальні фотоапарати з подовжувальними кільцями.

Репродукційна фотозйомка застосовується для фотографування документів, текстів, таблиць, креслень, фотографій, дак-тилокарт, картин, малюнків. Найчастіше це використовується в слідчій практиці для отримання фотокопій документів, розмноження фотознімків. Важливою умовою отримання якісних знімків є забезпечення паралельності розташування поверхні об'єкта зйомки і площини фотоплівки фотоапарата, а також рівномірного освітлення. Оптична вісь під час зйомки повинна проходити через центр документа.

Призначення, порядок і правила сигналетичної фотозйомки

Впізнавальна (сигналетична) фотозйомка застосовується для наступного впізнання, розшуку й реєстрації живих осіб, а також для впізнання трупів. У цих випадках виготовляють два поясних знімки особи - у фас і правий профіль, без головного убору, з вух прибирають волосся, відкриваючи вушні раковини. Горизонтальна лінія об'єктива повинна проходити через зовнішні кути очей і верхню третину вушної раковини. Якщо на лівій стороні обличчя є особливі прикмети, то роблять знімок1 лівого профілю. За необхідності виготовляють також знімок у 3/4 повороту голови, особливу увагу звертають на умови освітлення, які не повинні створювати зайве освітлених ділянок, тіней тощо. Масштаб впізнавального фотознімка 1:7, фон фотографії нейтральний безтіньових зображень голови.

Впізнавальний знімок трупа виготовляють за тими ж правилами, але до фотознімка правого додають лівий профіль. Якщо обличчя спотворене, то спочатку проводять так званий "туалет"- зашиваються рани, прибирається бруд, робиться відповідна зачіска та підфарбовування окремих ділянок на обличчі. Особливі прикмети фотографують у крупному масштабі за правилами вимірювальної фотографії. Забороняється вдягати на труп одяг, який йому не належав.

Порядок і основні прийоми та правила застосування фіксуючої фотографії

Щоб отримати наочну уяву