Орієнтуюча зйомка застосовується для фіксації якої-не-будь ділянки на місцевості чи в приміщенні разом із навколишньою обстановкою. В більшості - це зображення місця події на фоні навколишніх предметів чи місцевості (споруди, огорожі, шляхи сполучень, рельєф тощо). Такі об'єкти слугують постійними орієнтирами і дають змогу зорієнтуватись у розташуванні місця події. Зйомку здійснюють з великої відстані чи застосовують панорамні методи фотозйомки.

Оглядова фотозйомка застосовується для фіксації окремої ділянки місцевості чи об'єкта без навколишньої обстановки. Важливою вимогою є повнота зображення місця події. Оглядова зйомка здійснюється з більш близької відстані, а на знімку повинно відобразитися чітке зображення об'єктів, слідів, предметів, що мають криміналістичне значення. Для цього об'єкти фотографують декілька разів, з різних точок, різної відстані, зі зміною освітлення таким чином, щоб серія фотознімків, як у репортажі, давала повну уяву про обстановку й предмети, які спостерігались очевидцями.

Вузлова фотозйомка застосовується для фіксації найбільш важливих ділянок, об'єктів, окремих слідів, які стосуються події і пов'язані з діями осіб (злочинців, потерпілих, очевидців) на місці, яке досліджується. Точку зйомки обирають з таким розрахунком, щоб на одному знімку зафіксувати найбільш важливі ознаки, які дають повну уяву про об'єкт і розкривають його криміналістичне значення. Кількість вузлових знімків може бути різною і це визначається з урахуванням конкретної обстановки та виявлених слідів.

Детальна фотозйомка застосовується для фіксації зовнішніх ознак речових доказів і окремих слідів як деталей загальної обстановки, що сприймалась учасниками слідчої дії. Це можуть бути зброя, кулі, знаряддя злочину й сліди їх застосування, сліди рук, ніг, транспортних засобів тощо. Насамперед, прийоми детальної зйомки застосовують для фіксації об'єктів, які за різних причин не можуть бути вилучені з місця події, стосовно яких існує загроза псування, знищення, які з часом змінюють свої властивості.

Детальну зйомку здійснюють з такої відстані, щоб у кадрі було видно лише об'єкт чи його певну частину зі слідами. Тому доцільно використовувати методи масштабної фотографії.

Орієнтуючу й оглядову зйомку здійснюють на початку огляду місця події, до внесення змін в навколишнє середовище, викликаних діями слідчої групи чи природними процесами Вузлову й детальну зйомку здійснюють за ходом слідчої дії, під час вивчення слідів і окремих предметів до їх вилучення з місця події.

У криміналістиці розроблені спеціальні прийоми й способи фотозйомки таких об'єктів: слідів рук та ніг, транспортних засобів, знарядь зламу й інструментів, зброї і слідів її застосування, трупа на місці події та ін.

Призначення судово-дослідницької фотографії та основні методи фотозйомки, що в ній використовують

Судово-дослідницька або ж експертна фотозйомка застосовується в ході проведення експертних досліджень, як правило, в лабораторних умовах. До судово-дослідницької фотографії поряд із загальними методами фотозйомки входять методи, спеціально розроблені криміналістикою для судово-експертних досліджень. За їх допомогою не лише виявляють, а й фіксують ознаки, що виявлені під час використання інших науково-технічних засобів. Дослідницька фотозйомка дає можливість виявляти нові ознаки й властивості об'єктів, побачити ті ознаки, які неможливо спостерігати звичним зором.

Розрізняють такі види судово-експертної фотографії.

1. Виявлення й дослідження фотографічними методами деталей і ознак, які через малі розміри недоступні для звичного зору (наприклад, мікротрас на кулі, мікрокількостей речовини тощо).

2. Виявлення й дослідження ознак і слідів в об'єктах, які неможливо побачити неозброєним оком (наприклад, сліди підробки підпису, текст, який залито чорнилом, виявлення слідів кіптяви від пострілу тощо).

Для виконання криміналістичних завдань використовують такі спеціальні методи: фотозйомку зі значним збільшенням; фотографічну зміну контрастів; фотозйомку в невидимих променях спектра.

Мікрофотографія застосовується для виявлення й дослідження мікроструктури й мікрорельєфу окремих об'єктів. Зйомку в натуральну величину або зі значним збільшенням можна здійснювати з використанням звичайних фотоапаратів, віддаляючи об'єктив від фотоплівки на дво- трифокусні відстані, застосовуючи мікрофотонасадки, мікрофотокамерою, чи використовуючи оптичну систему мікроскопа. Вибір масштабу збільшення залежить від характеру об'єкта зйомки та мети дослідження. Так, сліди пальців рук збільшують у 4-5 разів, сліди на кулях, сліди розрізу- із збільшенням у 10-20 разів, мікрочастки пилу, фарби - в 200-400 разів.

Фотографічні методи зміни контрастів застосовують для техніко-криміналістичного дослідження документів. Розрізняють два види контрастів: за яскравістю і за кольором. Цей метод використовують для виявлення і встановлення тиснутого тексту, встановлення підчистки, вивчення мікрорельєфу тощо.

Метод поділу кольорів - це процес збільшення кольорового контрасту шляхом фотографування з використанням різних світлофільтрів. Цей метод застосовують, коли необхідно підсилити слабовидимий текст, виявити дописку, прочитати текст, залитий барвником. Наприклад, якщо текст написано слабо-видимим синім барвником, то фотографування здійснюють через жовтий світлофільтр і на знімку текст матиме не синій, а чорний, тобто більш контрастний колір.

Фотографування в невидимих променях спектра -це фотографування в інфрачервоних, ультрафіолетових, рентгенівських, бета-гама-променях. Ці методи дають можливість виявляти й фіксувати особливості об'єктів, які неможливо побачити під час дослідження в видимій зоні світлового спектра. Застосовують фотозйомку в невидимих зонах спектра для виявлення залитих барвниками записів, ознак підроблення підписів, відбитків штампів і печаток, для виявлення текстів на спалених документах, для читання записів, що заклеєні тонким папером, забруднених речовинами, які є прозорими для інфрачервоних променів, для виявлення й фіксації слідів пострілу, виділень з організму людини тощо. Зйомку в ультрафіолетових променях використовують для встановлення послідовності виконання штрихів, які перетинаються, виявлення тайнопису, читання змитих текстів.

Криміналістичне значення, прийоми і методи застосування судового відеозапису

Кримінально-процесуальне законодавство передбачає можливість застосування з метою фіксації ходу й результатів слідчих дій не лише фотографування, а й таких способів фіксації, як кінозйомка та відеозапис.

Відеозапис не може повністю витіснити фотографію, замінити її в кримінальному процесі та судово-експертних дослідженнях, але він має низку важливих переваг.

За допомогою відеозапису можна здійснювати фіксацію подій та явищ у динаміці їх розвитку. Також можна фіксувати предмети в їх статичному стані, до того ж така фіксація здійснюється безперервно, даючи можливість роздивитися предмет з різних боків, наближаючись чи віддаляючись від нього, рухатися вздовж довгих чи протяжних об'єктів. Застосування швидкісної зйомки дає можливість спостерігати швидкоплинні процеси, а сповільнена зйомка скорочує час спостереження за процесами, які мають повільний розвиток.

Одночасний запис зображення й звуку забезпечує реальність сприйняття обставин, які фіксують. Відсутність потреби у спеціальній обробці магнітної відеоплівки дає можливість відтворення відеозапису відразу після закінчення слідчої дії, його перегляду та внесення необхідних доповнень або уточнень до змісту запису. Відзнятий відеоматеріал може бути неодноразово відтвореним у будь-який час. Підроблення відеомагнітних записів можна без особливих складнощів встановити шляхом проведення відеофоноскопічної експертизи. Індикатори дати, годин, хвилин, секунд, які виведені на монітор і фіксуються одночасно з зображенням, дають реальну уяву про перебіг зафіксованих подій. Спеціальні функції багатьох сучасних відеокамер роблять цей технічний засіб фіксації цінним робочим інструментом для криміналіста - судового експерта.

Під час проведення слідчих дій чи оперативно-розшукових заходів можна здійснювати орієнтуючу, оглядову, вузлову й детальну відеозйомку. За метою й загальними правилами фіксації ці види відеозйомки не відрізняються від фотозйомки. Важливим доповненням є одночасна синхронна фіксація відео-й звукової інформації.

Прийоми судового відеозапису зумовлені загальними прийомами відеозйомки. Знімати епізоди відеофільму необхідно від загального плану до окремого детального кадру, уникаючи довготривалих, незмінних епізодів, що не мають виразного смислового навантаження. Водночас, короткі, менше п'яти секунд записи не дають можливості роздивитися події і створюють враження миготіння. Для адекватного сприйняття зафіксованої обстановки має значення правильність композиційної будови відеофільму, що зумовлена особливостями зафіксованих подій.

Багато в чому особливості відеозйомки зумовлені видом слідчої дії, для фіксації якої застосовують відеозапис. Найбільший ефект застосування цього засобу фіксації досягається в тих випадках, коли для слідчого має значення одночасна й синхронна фіксація зображення і звуку, реакція особи на поставлене запитання, поведінка під час обшуку, демонстрація шляхів та способу пересування, здійснення певних дій особою, можливості сприйняття обстановки за певних обставин, взаємне розташування предметів тощо.

Ефективним також є застосування відеозапису з тактичною метою. Наприклад, не завжди доцільно на певному етапі розслідування проводити очну ставку між співучасниками злочину, особливо, якщо існує загроза можливого впливу з боку одного співучасника на іншого з метою схилення до неправдивих показань чи змови співучасників під час очної ставки про спільну лінію поведінки на досудовому слідстві.

Бажано також застосовувати відеозапис допиту осіб, які мають фізичні або психічні вади, наприклад, глухих, німих, з дефектами мови, а також осіб, чий стан здоров'я є небезпечним для життя.

Застосування відеозйомки в ході проведення експертних досліджень дає можливість не лише зафіксувати сам процес проведення експертизи, а може бути