Реферат

Судова балістика та вибухотехніка

План

Поняття судової балістики та її наукові основи

Об'єкти дослідження судової балістики і завдання, що нею вирішуються

Ознаки вогнепальної зброї та її криміналістична класифікація

Класифікація боєприпасів до вогнепальної зброї та інших, окрім зброї, об'єктів балістичних досліджень

Механізм утворення слідів зброї на гільзах

Механізм утворення слідів зброї на кулі

Питання, що вирішуються судово-балістичною експертизою

Дослідження криміналістичної вибухотехніки, її наукові основи та завдання

Об'єкти вибухотехнічних досліджень і питання, що ними вирішуються

Поняття судової балістики та її наукові основи

Терміном "балістика" (від грецького слова "бало" - кидаю) прийнято визначати як галузь військової науки, предметом вивчення якої є закономірності руху снаряда каналом ствола й за траєкторією польоту в повітрі. Під час розслідування кримінальних справ певну роль у встановленні обставин їх вчинення відіграють дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів, вистріляних культа гільз, предметів із слідами пострілу чи слідами зберігання зброї. Отримані результати огляду й експертного дослідження вказаних об'єктів дають можливість висувати обґрунтовані версії, встановлювати винних та низку інших обставин, що мають значення для справи. Вирішенню цих питань допомагають спеціалісти в галузі судової балістики.

Судова чи криміналістична балістика-це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає ознаки вогнепальної зброї й боєприпасів до неї, закономірності виникнення слідів їх застосування, розробляє засоби й методи виявлення, фіксації, вилучення й дослідження таких слідів для встановлення певних обставин розслідування злочинів з метою встановлення істини, а також надає рекомендації щодо запобігання вчиненню злочинів з використанням вогнепальної зброї.

Наукові основи судової балістики формувалися в процесі активного пристосування досягнень природничих й технічних наук для потреб судочинства. Найсуттєвіший вплив на їх формування виявили принципи військових наук, артилерії і загальної балістики, військово-польової хірургії. Досягнення в цих галузях знань дали змогу виявити криміналістично значущі закономірності дії вогнепальної зброї, руху снаряда в каналі ствола й за траєкторією, закономірності дії снаряда на перешкоду тощо. Це слугувало науковою базою для подальшого пізнання криміналістичних закономірностей, що пов'язані з використанням вогнепальної зброї із злочинною метою, зокрема, закономірності утворення слідів на кулях й гільзах, на перешкодах залежно від дистанції пострілу тощо.

Розвиток судової балістики тісно пов'язується з розвитком і досягненнями криміналістичної трасології. Трасологічні методи знайшли широке застосування в ідентифікаційних дослідженнях зброї, боєприпасів, куль, гільз. У таких дослідженнях широко використовуються положення криміналістичної ідентифікації та діагностики. Знання цих закономірностей стало основою розробки спеціальних засобів, прийомів і методів роботи з балістичними об'єктами.

Судова балістика широко застосовує досягнення фізики, хімії, судової медицини, судової фотографії. Судово-балістична експертиза проводиться із застосуванням різноманітних оптичних приладів, фотографії та електрофотографії, спектрографії і рентгенографії.

Об'єкти дослідження судової балістики і завдання, що нею вирішуються

Судову балістику, як розділ криміналістичної техніки, вирізняє специфіка об'єктів дослідження й коло питань, які нею вирішуються. Потреба в застосуванні судово-балістичних знань може виникнути в процесі розслідування будь-якого злочину, коли трапляються вогнепальна зброя, бойові чи мисливські припаси до вогнепальної зброї, труп зі слідами вогнепального ушкодження тощо.

Найбільш розповсюдженими об'єктами дослідження криміналістичної балістики є:

- ручна нарізна й гладкоствольна вогнепальна зброя заводського виготовлення (гвинтівки, карабіни, автомати, пістолети, мисливські рушниці), перероблена (обрізи, газова зброя, що пристосована для бойової стрільби), саморобна;

- окремі частини й приладдя зброї;

- боєприпаси;

89

- перешкоди зі слідами застосування зброї;

- засоби, пристрої, інструменти, що були використані для виготовлення зброї чи спорядження боєприпасів;

- предмети зі слідами зберігання зброї. Основними завданнями судової балістики є:

- визначення властивостей вогнепальної зброї та боєприпасів до неї;

- визначення групової належності зброї та боєприпасів або їх частин;

- ідентифікація зброї та боєприпасів;

- встановлення окремих обставин застосування вогнепальної зброї й виникнення ушкоджень внаслідок її використання.

У кожному випадку слідчий сам вирішує питання про форму застосування судово-балістичних знань: обмежитися слідчим оглядом із залученням спеціаліста, чи призначити судово-балістичну криміналістичну експертизу.

Ознаки вогнепальної зброї та її криміналістична класифікація

Вогнепальна зброя є одним з основних об'єктів судово-балістичного дослідження. Для визнання зброї вогнепальною необхідно, насамперед, встановити, що вона має певну сукупність ознак.

Вогнестрільність, тобто здатність надати снаряду (кулі, картечі, шроту тощо) кінетичної енергії за рахунок хімічного розкладу вибухових речовин з виділенням великої кількості тепла у вигляді порохових газів і створення тим самим високого тиску на снаряд, що рухається у стволі.

Спеціальне призначення для заподіяння ушкоджень людині, тварині або будь-яким іншим об'єктам.

Уражаюча здатність, тобто здатність завдати супротивникові ушкодження, що є небезпечними для життя.

Конструктивна пристосованість для метання снаряду.

Здатність до здійснення більше одного пострілу, тобто можливість повторного й неодноразового використання без внесення суттєвих змін у конструкцію зброї.

90

Криміналістична техніка

Об'єкти, які не мають хоча б однієї з вказаних ознак, не можна відносити до вогнепальної зброї. Не є вогнепальною зброєю, наприклад, пневматичні гвинтівки чи пістолети, стартові пістолети, вибухові пристрої.

Ручну вогнепальну зброю класифікують за різними підставами. Так, за призначенням розрізняють бойову, мисливську йспортивну зброю.

Бойова зброя призначена для вирішення бойових та оперативно-службових завдань і прийнята на озброєння Збройних сил і правоохоронних органів. Така зброя буває: короткоствольною -довжина ствола 50-200 мм (пістолети, револьвери); середньо-ствольною - довжина ствола 200-400 мм (пістолети-кулемети, автомати, деякі модифікації карабінів); довгоствольною-довжина ствола 450-850 мм (гвинтівки, карабіни, ручні кулемети).

Мисливська зброя призначена для мисливських цілей - промислового й аматорського полювання на дичину. До такої зброї відносять рушниці різних систем, мисливські карабіни.

Спортивна зброя призначена для занять спортом - ураження цілей чи мішеней на змаганнях з влучної стрільби. Це -спортивні пістолети й револьвери, малокаліберні гвинтівки, мисливські гладкоствольні рушниці для стендової стрільби.

За будовою каналу ствола зброя може бути нарізною, гладкоствольною чи комбінованою - поєднання гладких і нарізних стволів в одній рушниці, поєднання вогнепальної й холодної зброї в одному знарядді.

Відстань між протилежними полями нарізів каналу ствола визначає внутрішній діаметр ствола, який називають "калібр". Калібр нарізної зброї визначається в міліметрах і може бути малим, середнім або великим.

За кількістю патронів, якими можна вести стрільбу без дозаряджання - однозарядна, багатозарядна, з магазином.

За конструктивними особливостями ударно-спускового механізму розрізняють ручну зброю неавтоматичну, напівавтоматичну (самозарядну), автоматичну.

За способом виготовлення вогнепальна зброя поділяється на заводську, перероблену зі стандартної шляхом внесення конструктивних змін, саморобну п атипову (стріляючі авторучки, ковіньки та зброя, що замаскована в предметах).

За кількістю стволів - одноствольна і багатоствольна.

Класифікація боєприпасів до вогнепальної зброї та інших, окрім зброї, об'єктів балістичних досліджень

Боєприпаси до ручної вогнепальної зброї становлять патрони і їх складові - гільзи, порох, кулі, картеч тощо. Саме ці предмети найчастіше виявляються на місці події і стають об'єктами балістичного дослідження.

Куля, гільза, порох, капсуль, які об'єднані в єдине ціле, утворюють унітарний патрон. Патрони розрізняють за довжиною, калібром, конструктивними особливостями гільз і куль, капсуля та іншими ознаками. Окремі патрони можна використовувати в різних видах і моделях зброї. Але якщо патрон не відповідає зброї певного зразка, то після пострілу може мати місце зміна форми гільзи чи її дульця.

Гільзи до нарізної зброї виготовляють з металу, вони можуть бути циліндричної, конічної і подібної до пляшки форми. Гільзи патронів до мисливської гладкоствольної зброї бувають з металу, картону чи пластмаси, циліндричної форми. Складається гільза з корпусу, денця, в якому є капсульний заряд, та дульця, в якому закріплюється куля.

За формою кінчика кулі розрізняють: пласкі, з круглим кінцем, з гострим кінцем. Вони можуть бути оболончаті (наприклад, виготовлені зі свинцю з оболонкою з міді), напівоболончаті й без оболонки, можуть бути суцільнометалевими чи мати серцевину з більш твердого металу. В бойовій зброї використовують кулі спеціального призначення: бронебійні, трасуючі, запалювальні, бронебійно-запалювальні, розривні, зі зміщеним центром ваги.

Для спорядження мисливських патронів як снаряд використовують: кулі (круглі, турбінні, комбіновані, розривні); картеч, шрот насипом і в контейнерах, а пороховий заряд та отвір патрона закривають пижами (основним і додатковим) і прокладками. Саморобні картеч та шрот відрізняються своїми розмірами й формою.

Порох може бути димним чи бездимним, що визначається хімічним складом компонентів. Бездимний порох залишає після згоряння меншу кількість кіптяви.

Внаслідок пострілу з вогнепальної зброї відбуваються певні процеси, що вносять зміни до навколишнього середовища, які називають слідами пострілу або слідами застосування зброї. Такими слідами є: стріляні снаряди й гільзи; сліди на снарядах та гільзах від взаємодії з частинами зброї та від перешкоди; частки речовин, що є результатом згоряння пороху й капсульного складу; кіптява й частки незгорілого пороху; сліди-ушкодження й нашарування на перешкодах; сліди термічної дії; сліди від вторинних снарядів (твердих часток, що "вибиті" кулею чи основним зарядом патрона).

Важливим балістичним об'єктом є специфічний слід-"штанц-марка" - відбиток дульного зрізу ствола зброї на перешкоді як ознака пострілу впритул. Для вирішення багатьох питань має правильне визначення вхідного та вихідного кульових отворів на перешкодах.

Вхідний отвір наскрізного ушкодження, як правило, менший за вихідний. В еластичних перешкодах він менший за калібр кулі, в сухому дереві, листовому залізі - близький до діаметра кулі, а на ламких перешкодах (скло, цегла) може