Стан міграції в Україні та вплив на неї організованих злочинних угруповань
З поширенням злочинності у різних сферах нашого суспільства відбулося зростання рівня злочинності в міграційних процесах. Щороку кордони України офіційно перетинають майже 30 мільйонів іноземців. Але скільки серед них нелегальних мігрантів, невідомо. Встановлено, що транспортування “живого вантажу” стало дуже прибутковим промислом, який давно поставлений на конвеєр міжнародними кримінальними угрупованнями. Швидко оцінивши як вигідне географічне розташування України, так і наявні недоліки правового регулювання цих питань, злочинні угруповання, нелегали почали використовувати державу за своєрідний трамплін між Сходом та Заходом.
До розпаду радянської системи в колишніх республіках СРСР проблема нелегальної міграції не існувала. Правоохоронним органам доводилося мати справу в основному з політичними емігрантами, які залишались в Європі та Америці, перебуваючи в тимчасових відрядженнях, та десятками емігрантів, які слідували з Іраку й Ірану. Отже не існувала і державна програма боротьби з цим явищем. Проте з розпадом Союзу, з руйнуванням єдиного правового механізму, візового режиму та внаслідок багатьох інших об'єктивних чинників це питання набуло особливої актуальності за останні роки становлення незалежної держави.
Аналіз міграційних процесів свідчить, що першопричинами є: а) усунення “залізної завіси”; б) недоліки в охороні кордону; в) можливість заробити на емігрантах не лише організованим злочинним групам, а й приватним особам; г) миролюбний характер українців; д) відсутність національної та расової дискримінації; е) недосконалість законодавства. Ці та інші чинники спричинили нечуваний наплив в Україну, країни СНД нелегальних мігрантів з південноазіатського, близькосхідного і африканського регіонів, які використовують територію колишніх радянських республік для транзиту до найбільш розвинених країн та пошуки притулку в них. Згідно зі статистикою за останні дев’ять років міграція азіатів у Європу зросла в 20 разів і вже встигла увійти в лексикон правоохоронних органів як “жовта небезпека”. Поява нового транзитного каналу через Україну для нелегальних мігрантів спричинила серйозну занепокоєність керівництва європейських держав. Вони додатково змушені розв’язувати проблему робочих місць, врегульовувати виникаючі на міжетнічній основі ворожнечі конфлікти з чисельними людськими жертвами, що періодично спалахують, зокрема в Німеччині, Англії, Франції.
У процесі дослідження цієї проблеми співробітники МНДЦ встановили, що нелегальна міграція як різновид дій організованих злочинних угруповань має сталу тенденцію до зростання і вважається досить небезпечною у часовому вимірі.
Проведений аналіз доводить, що в Україні активізувалася діяльність організованих злочинних груп, що спеціалізуються насамперед на створенні транснаціональної високоефективної системи управління нелегальними міграційними потоками. Ми також стверджуємо, що збільшення потоку неконтрольованої нелегальної міграції призвело до значного зростання криміналізації суспільства в прикордонних районах України. Крим того, зафіксовано збільшення кількості затримань громадян України – жителів прикордонних населених пунктів, які були помічниками нелегальних мігрантів, а саме їх наставниками, провідниками, пособниками, переправниками. Для значної частини населення, зокрема на угорській ділянці кордону, пособництво порушникам кордону стало для багатьох мешканців цих регіонів постійним та головним засобом існування.
Найбільш об’єктивно характеризують поширеність нелегальних мігрантів дані про їх затримання за два останні роки, що стає очевидним з таблиці.
Таблиця
Дані стосовно затриманих нелегальних мігрантів у 1999 – 2000 рр.
Затримання нелегальних мігрантів
2000 рік
Усього | РП | СР | УР | Р | РМ | РФ | РБ | Мор. | Пов.
5422 | 662 | 2479 | 1319 | 143 | 25 | 545 | 121 | 24 | 104
1999 рік
14651 | 1845 | 4696 | 2809 | 578 | 1506 | 1870 | 477 | 134 | 736
Тенденція - зменшення у кілька разів | < 2,7 | < 2,8 | < 1,9 | < 2,1 | < 4 | < 60,2 | < 3,4 | < 4 | < 5,6 | < 7,1
Суттєве зниження показників нелегальної міграції відбулося через вилучення зі статистичних даних громадян, які прибувають на Україну з Латвії, Литви, Естонії, Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови, Болгарії, Румунії, колишньої Югославії у 2000 р. (як нелегальні мігранти вони не враховувалися). Крім того, ситуація загострюється й через те, що значний потік нелегальних мігрантів через Україну йде з регіонів, охоплених військовими конфліктами, де процес збагачення відбувся завдяки тероризму, наркобізнесу, внаслідок чого накопичуються значні кошти від занять такими видами злочинної діяльності.
Наведений аналіз, матеріали попередніх досліджень затримання нелегальних мігрантів в Україні показують, що держава поступово перетворюється з країни-транзиту на країну-накопичувача нелегальних мігрантів [1].
З матеріалів слідчої практики встановлено, що затримані іноземці, як правило, мають досвід бойових дій: брали участь у диверсійно-розвідувальних та партизанських операціях, збройних нападах. Вони створили в країнах Заходу “колонії” зі своїм побутом: суворою дисципліною, правом сильнішого, власним “судом” і системою покарань. Подібні колонії – поселення починають створюватися й в Україні. Під їх контроль переходить частина сфери послуг, ринки, зокрема у великих містах. Такі мігранти ведуть в Україні бандитський спосіб життя та поширюють небезпечні інфекційні захворювання.
А перспектива виникнення сьогодні в Києві, Харкові, Дніпропетровську африканських, арабських, індостанских етнічних кварталів нелегальних іммігрантів стає все більш реальною. Як приклад, за даними правоохоронних органів, керівники китайських іммігрантів протягом однієї години можуть зібрати до 30 тис. своїх співвітчизників.
Досить часто “гість” привозить із собою всю велику “родину”, яку необхідно годувати. Який же хліб у нелегалів, за що вони живуть? Про чесні заробітки не йдеться зовсім. У кращому разі, їх “годує” сумнівна торгівля, у гіршому – кримінальні заробітки. Тому непоодинокими є крадіжки, участь у злочинних угрупованнях, продаж наркотиків тощо [2].