Характерно, що проблема мала стійку тенденцію до поширення і у 2000 році. У зв’язку з її загостренням минулого року з метою стабілізації оперативної обстановки, що спричинили міграційні процеси, знешкодження криміналітету в цій сфері, протидії нелегальній міграції та пов’язаними з нею негативними явищами і правопорушеннями в першому та третьому кварталах проведено широкомасштабні загальнодержавні спеціальні операції “Мігрант”. Так, з 13 по 20 лютого 2000 р. для реалізації запланованих заходів було залучено майже 33 тис. особового складу. Обстежено та перевірено 32,6 тис. об’єктів, транспортних засобів та приватних адрес, пов’язаних з проживанням та можливим перебуванням іноземців, у тому числі: навчальних закладів – 3,1 тис., туристичних організацій – 53,5, речових та продовольчих ринків – 4,0 тис., закладів відпочинку та розважального характеру – 12,1 тис., пасажирських поїздів міжнародного сполучення – 4,7 тис., одиниць транспортних засобів – 15,8 тис. Під час реалізації запланованих заходів виявлено та притягнуто до відповідальності – 10 тис. іноземців-порушників, серед яких 2,6 тис. нелегальні мігранти, затримано 780 іноземних осіб без документів, 1,3 тис. іноземців-порушників вислано за межі України, відносно 793 осіб оформлено матеріали щодо скорочення терміну перебування в Україні. Під час проведення цієї операції припинено 5,1 тис. адміністративних правопорушень, скоєних іноземцями. До адміністративної відповідальності притягнуто 2,3 тис. посадових та фізичних осіб, чиї дії сприяли порушенню законодавства про правовий статус іноземців. Зупинено діяльність 13 комерційних структур, причетних до протиправної легалізації іноземців. У ході операції розкрито 277 злочинів по лінії карного розшуку, скоєних іноземцями, з яких 126 – скоєно особами з Кавказу. з незаконного обігу вилучено 154 одиниці вогнепальної, холодної зброї та набоїв. До адмінвідповідальності притягнуто 287 власників мисливської та газової зброї.

З 25 по 27 вересня вдруге у 2000 р. було організовано проведення загальнодержавної операції “Іноземець”, під час якої порушено 382 кримінальні справи стосовно 404 іноземних громадян та осіб без громадянства, в тому числі 18 кримінальних справ стосовно учасників міжнародних гастролюючих злочинних груп. По справах заарештовано 131 особу. Затримано 145 злочинців, які знаходились у міжнародному розшуку. Виявлено та притягнуто до відповідальності понад 4,5 тис. іноземців, які порушували встановлені правила перебування в Україні. В ході проведення оперативно-розшукових заходів виявлено 600 об’єктів, де злочинні угруповання переховували нелегальних мігрантів; притягнуто до встановленої законом відповідальності 628 юридичних та фізичних осіб, чиї дії сприяли іноземцям-порушникам; затримано 17 організаторів каналів нелегальної міграції та 13 переправників. У злочинців вилучено: вогнепальної зброї 63 одиниці, набоїв – 3,4 тис. штук, вибухових речовин – 7,28 кг, наркотичних засобів – 140,5 кг, в тому числі “важких” наркотиків – 41,7 г.

Вражаючою є картина з цього питання і за квартальними підсумками 2000 року. Лише прикордонними військами поквартально виявляється від 2 до 3 тис. нелегальних мігрантів.

За даними Держкомкордону України у 2000 р. за перше півріччя стосовно мігрантів порушено 175 кримінальних справ, а в другому – майже 200.

З аналізу виявлених і припинених каналів нелегальної міграції, здійснених прикордонними військами та правоохоронними органами України очевидно, що чисельність злочинних угруповань, які займалися їх організацією, в абсолютній більшості випадків становить від трьох до десяти осіб. Такі групи мають чітку організацію, налагоджену систему зв’язку, зовнішні зв’язки, а також інші характерні для організованого злочинного угруповання ознаки.

Однак боротьба з непроханими гостями ведеться ніби в замкненому колі за добре відомою формулою: злочин – затримання – звільнення – злочин. Бо у Міністерстві внутрішніх справ не має ні коштів, ні спеціального приймальника-розподільника, для утримування нелегалів. А тому їх через деякий час випускають. Трапляються випадки, коли непроханих гостей міліціонери навіть відмовляються забирати у прикордонників, мотивуючи це відсутністю коштів на депортацію та їх неможливе тимчасове утримання.

Мабуть, Україна ще довго страждатиме як через власну гостинність, так і відсутність діючих норм протидії. А поки що нелегальними мігрантами займаються представники 7 відомств: МВС, МЗС, СБУ, Держдепартаменту у справах національностей і міграції, Міністерства праці, митники, прикордонники. Як тут не згадати народну мудрість: “Де сім баб, там дитя безносе”.

В Україні не існує імміграційного законодавства, що наявне у цивілізованих країнах. Правова база, що існує в Україні, не в змозі охопити величезний перелік практичних питань з боротьби з нелегальною міграцією. Не має сумнівів, що саме це і є головною причиною багатьох проблем, із якими щодня зіштовхуються прикордонники та правоохоронні органи. Відсутня поки спеціальна структура, орган, що повинен централізовано займатися цим питанням.

Є в Україні закон про правовий статус іноземців, яким задеклароване створення департаментських служб при МВС. Не перший рік існують постанови Кабінету Міністрів, які не лише передбачають створення відповідних міграційних пунктів, але і являють собою цілеспрямовану й розгорнуту програму боротьби з нелегальною міграцією. Однак, на великий жаль, ці ділові пропозиції існують поки що лише на папері через хронічний дефіцит коштів.

Тому з проблемою нелегальної міграції прикордонники, міліція залишилися один на один.

Час від часу компетентні інстанції звертаються до Верховної Ради із закликами прийняти нарешті імміграційне законодавство бажано настільки досконале, як у країнах Європи.

З прийняттям нових законів варто поспішити. Агресивні, матеріально незалежні ОЗУ, автономно зростаючі етнічні громади, так само як і транснаціональні сили, що керують процесом нелегальної міграції, незабаром можуть накопичити потенціал, достатній для впливу на прийняття політичних рішень, проплачувати необхідні їм корективи в законодавстві, висвітлення необхідної інформації.

Можливість виправити стан речей вбачається