УМОВИ ДІЙСНОСТІ УГОД
1.Поняття умови дійсності угоди.
2.Характеристика умов дійсності :
- сторони в угоді;
- дотримання форми угоди;
- вираз справжньої волі сторін в угоді;
- відповідність змісту угоди вимогам закону.
3.Юридичне значення умов дійсності угоди.
- 1 -
ПОНЯТТЯ УМОВИ ДІЙСНОСТІ УГОДИ
Як вже було сказано на минулій лекції, укладаючи угоду особа намагається досягти правового результату. Правовий результат полягає у виникненні,зміні чи припиненні цивільних прав і обов`язків, тобто у виникненні, зміні чи припиненні цивільних правовідносин . Але досягнути таких результатів може лише угода ,що має належну юридичну силу. Для того ,щоб угода мала належну юридичну силу, законодавець встановлює певні умови ,яким повинна відповідати така угода.
Таким чином, вимоги чи умови ,встановленні законодавством, яким відповідає угода, що має належну юридичну силу, називаються умовами дійсності угод.
Умови дійсності угод поділяються на чотири групи :
1)умови про сторони;
2)умови про форму;
3)умови про відповідність (єдність)внутрішньої волі і волевиявлення сторін ;
4)умови про зміст угоди .
- 2 -
ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВ ДІЙСНОСТІ УГОДИ
УМОВИ ПРО СТОРОНИ
Так як, угода - це вольова, правомірна дія , спрямована на досягнення правового результату. Тому , їх мають укладати особи , що мають правоздатність і в тому чи іншому обсязі дієздатнсть.
За загальним правилом угоди можуть укладатися лише повністю дієздатними особами . Повна дієздатність громадян виникає з досягненням 18-річного віку або з момента одруження. Але є ряд виключень для окремих категорий громадян , які поділяються на 4 групи:
- частково дієздатні (ст.13 ЦКУ)
- обмежено дієздатні (ст.15 ЦКУ)
- мінімально діездатні(ст.14 ЦКУ)
-особи, визнані недієздатними (ст.16 ЦКУ)
Так частково діездатні громадяни (неповнолітні , які досягли 15-ти років) можуть самостійно укладати угоди по розпорядженню власною заробітною платою чи степендіею та дрібні побутові угоди , робити вклади в банки. В інших випадках потрібна згода батьків чи піклувальників (ч.1 ст.13 ЦКУ)
Обмежено дієздітні громадяни внаслідок зловживання спиртними напоями чи наркотичними засобами можуть самостійно укладати дрібні побутові угоди , в інших випадках потрібна згода піклувальника (ч.2 ст.15 ЦКУ)
Мінімально дієздатні особи (неповнолітні, що не досягли 15 років) можуть самостійно укладати тільки дрібні побутові угоди та розпоряджатися вкладами в банки, які самі внесли на своє ім`я. Всі інші угоди від їх імені укладають батьки (усиновителі) або опікуни (ч.1 ст.14ЦКУ)
Що стосується юридичних осіб, то законом встановлена вимога, згідно якої для укладання угод юридична особа повинна мати спеціальну правоздатність, що
дозволяє укладення угоди певного виду. Спеціальна правоздатність юридичної особи обумовлюється цілями її діяльності і визначається в статуті чи в установчому договорі, залежно від виду юридичної особи.
Таким чином, для дійспості угоди необхідно, щоб кожна сторона угоди мала правоздатність і у відповідному обсязі дієздатність.Це необхідно для дотримання умови дійсності угоди про сторони.
УМОВИ ПРО ФОРМУ УГОДИ
Угоди мають укладатись у певній формі . Форма угоди - це форма волевиявлення особи чи осіб , що укладають угоду.
Закон , зокрема ст.42 ЦКУ , розрізняє дві форми угод :
- усну;
- письмову.
Враховуючи те, що ці форми дуже часто застосовуються, закон найбільш докладно і обгрунтовано регламентує їх,разом з тим закон надає юридичного значення виявленню волі шляхом конклюдентних дій чи мовчання.
Як правило, форма угоди обирається за розсудом осіб, які її укладають, за виключенням випадків, коли закон зобов`язує укласти угоду в певній формі.
Усною є угода , в якій воля сторін виявляється в процесі безпосередніх переговорів між сторонами. До таких переговорів відносять переговори при особистій зустрічі чи по телефону, що не пов`язані з укладанням будь-якого письмового документу.
У відповідності зі ст.43 ЦКУ угоди , що виконуються під час їх укладання , можуть укладатися усно , якщо інше не встановлено зоконодавством.
Характерною рисою усних угод є співпадання в часі двох стадій їх розвитку - укладання і виконання . Якщо такого співпадання не має , то угода не підпадає під дію ст.43 ЦКУ.
Прикладом усних угод можуть бути угоди куплі-продажі в магазинах.
Згідно з ч.2 ст.43 ЦКУ у випадках укладання угоди в усній формі між юридичними особами чи між юридичною особоюта громадянином , сторона ,яка оплатила товари та послуги , повинна одержати письмовий документ , що підтвержує одержання грошей та підстави їх одержання . Прикладом може бути чек чи квитанція ,що видається в магазині при купівлі товару.
Письмовою є угода , що укладається шляхом складання письмового документу.
Існує два різновида письмової форми угоди :
- проста;
- нотаріальна.
Ст.44 ЦКУ передбачає випадки укладання угоди у простій письмовій формі :
1) угоди державних , кооперативних та інших юридичних осібміж собою і з громадянами , за вийнятком угод зазначених в ст.43 ЦКУ , та окремих видів угод,
для яких інше передбачено законодавством (наприклад , часть 2 ст.244 ЦКУ)
2)нажаль, п.2 ч.1 ст.44 ЦКУ застарілий і на данний момент не діє, бо в ньому мова йде про грошову одиницю, яка вже не існує. Але характеризуючи цю норму, треба зазначити, що вона закріплює принцип, за яким угоди між громадянами, укладені на суму понад розміру, встановленої законом, укладаються в простій письмовій формі .
Але ст.44 ЦКУ не дає вичерпного переліку випадків укладання угод у письмовій формі . Так , п.3 ч.1 ст.44 ЦКУ зазначає , що в такій формі повинні укладатись інші угоди громадян між собою , відносно яких закон вимагає додержання письмової форми . Прикладами таких угод можуть бути :
- договір поруки (ст.191 ЦКУ) ,що в