(забезпечує правопорядок та законність, перешкоджає довільному тлумаченню і застосуванню юридичних норм).
Важлива проблема – невизначеність законодавчого процесу при високих темпах формування законодавства. Її вирішенню мають допомогти закон про нормативно-правові акти (пропозиція його прийняти існує ще з 1985 року, але Верховна Рада досі не може цього зробити) та закон про закони і законодавчу діяльність в Україні (так званий „закон для законів” для усунення недоліків техніко-юридичного і змістовного характеру).
Реалізація цих та інших не менш важливих вимог сприятиме створенню оптимального за формою і змістом вітчизняного законодавства, а це вже буде крок до правової держави і громадянського суспільства. Саме тому від законотворчості значною мірою залежить, чи піде Україна шляхом демократії, побудови ринкової економіки, чи й далі триватиме стан невизначеності та коливань [17, с.3-7].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. – М.: Юрид. лит., 1982. – Т.2. – 360с.
Андрусяк Т. Г. Теорія держави і права. – Львів, 1997.
Витченко А.М. Метод правового регулирования социалистических общественных отношений. – Саратов, 1974.
Гайворонський В. Джерела права // Вісник Академії правових наук України. - №3. – с. 56-65.
Головченко В. Чи може бути правовий акт ненормативним? // Юридичний вісник України. – 1997. – 13-17 листопада (№46). – с.29-32.
Загальна теорія держави і права / М.В.Цвік, В.Д.Ткачеко, Л.Л.Богагова. – Х.: Право, 2002. – 432с.
Заєць А. Принцип верховенства права. – с.4.
Карташов В.Н. Введение в общую теорию правовой системы общества. Ч.2.: Текст лекций. – Ярославль, 1996. – 100с.
Комаров А.С. Общая теория государства и права: Курс лекций (2-е издание испр. и доп.) – М., 1995. – 312с.
Котюк В. О. Теорія права: курс лекцій: Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – 208с.
Мурашин О.Г. До питання про поняття правового акта // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - №12. – с.7-9.
Мурашин О.Г. Формула підзаконності: призначення та складові // Часопис Київського університету права. – 2002. – №4. – с.3-6.
Нечитайленко А. А. Основы теории права, - Х., 1998.
Новий тлумачний словник української мови: У 4-х т. – К.: Аконт,1998.
Петражицкий Л.И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности. – СПб., 1910. – Т.II.
Плечій О. Межі та сфери дії нормативно-правових актів: загальнотеоретичний аналіз // Митна справа. – 2003. – №1. – с.91-94.
Пронюк Н. Проблеми та перспективи законотворчості в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №10. – с.3-7.
Рабинович П.М. Сферы и пределы правового регулирования // ХХVII Съезд КПСС и развитие теории государства и права. – Свердловск, 1987.
Скакун О. Ф. Теорія держави і права, - Х., 2001.
ТГП: Курс лекций (под ред. Н.И. Матузова и А.В.Малько). – М. – Юристъ, 2000. – 776с. С.375 .
Теория государства и права: Учебник / Под ред. В.К.Бабаева. – М.: Юристъ, 1999. –592с.
Теорія держави і права (опорні конспекти) / Автор-упорядник Кравчук М.В. – К., Атіка, 2003. – 288с.
Хропанюк В. Н. Теория государства и права, 1996.
Шаповал В. Конституція як форма (джерело) конституційного права України (питання теорії)//Право України. – 1999. – №6. – С.5.