також потребуе уточнення. Вiн залежить вiд багатьох чинникiв. До них можна вiднести: тривалiсть хулiганських дiй, мiсце i час iх скоення, кiлькiсть людей, на яких вони спрямованi, вiк i стать, стан здоров"я потерпiлих i т.п. Питання про те, грубо чи менш грубо порушуеться тими чи iншими дiяннями громадський порядок, вирiшуеться в кожному випадку з рахуванням всiх обставин справи. Советское уголовное право. Особенная часть. М.: Юр.лит.1988. с.496-497. Так, наприклад, фактор часу мае у рядi випадкiв певне значення для цього виду злоочину: ввiмкнення у дворi чи квартирi у нiчний час на повну потужнiсть радiо, магнiтофонiв (в умовах багатоквартирного будинку) може бути розцiнено як хулiганство, а тi самi дii в день не мiстять ознак цього злочину. При вирiшеннi питання про грубе порушення порядку, слiд проаналiзувати обстановку його вчинення, що характеризуеться наявнiстю або вiдсутнiстю людей, подiями, якi вiдбуваються в мiсцi вчинення злочину, та iх соцiальною значимiстю. Пищенко Г. Правові аспекти та відмінні особливості кримінально-карного хуліганства. Право України. 1997. №2. с.67.
Але самого факту грубого порушення громадського порядку ще не достатньо щоб калiфiкувати дii як хулiганськi. Для цього необхiдно, щоб в грубому порушеннi громадського порядку проявилась явна неповага до суспiльства.
В юридичнiй лiтературi icнуе багато визначень поняття "явна неповага до суспiльства". Так, Грiшаев П.I. i Здравомислов Б.В. пiд явною неповагою до суспiльства розумiють очевидне для кожного зневажання гроомадськими iнтересами i протиставлення винним своеi поведiнки колективу i його iнтересам. Советское уголовное право. Особенная часть. М.: Юр.лит.1988. с.497. Коментар до кримiнального кодексу Украiни зауважуе, що пiд цим поняттям слiд розумiти вiдкрито виражене, очевидне для винного i iнших осiб зневажливе ставлення до громадського порядку, iгнорування iснуючих у суспiльствi елементарних правил поведiнки, моральностi, добропристойностi. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. К.1994.с.620. На мiй погляд, Друге визначення бiльш ширше розкривае поняття явноi неповаги до суспiльства.
Чи е неповага до суспiльства явною i яка ступiнь прояву непооваги, можна визначити лише виходячи з конкретних хулiганських дiй. Ступiнь прояву неповаги до суспiльства може визначатись цiлим рядом обставин: нахабство чи цинiзмом дiй, особливостями часу, мiсце, обстановки скоення хулiганських дiй, iх способом та iнше. Перерахованi обставини можуть поеднуватись, виступаючи в сукупностi, визначаючи тим самим пiдвищену ступiнь прояву неповаги до суспiльства. Однi i тiж дii, вчиненi рiзним способоом, в рiзний час, в рiзних мiсцях чи в рiзнiй обстановцi, моожуть свiдчити про бiльшу чи меншу ступiнь неповаги до суспiльства. Курс советского уголовного права. т.5.с.14.
В кримiнальноо-правовiй лiтературi i снуе думка про те, що обов"язковою ознакою хулiганства е його публiчнiсть. Рiзнi автори в поняття ознаки публiчностi хулiганства вкладали рiзний змiст. Так, Е.А.Фролов, А.К.Шедрiна характер хулiганства мотивували вчинення його лише в публiчних мiсцях. Фролов Е.А., Щедрина А.К. Ответственность за хулиганство. Свердловск. 1957. с.11. П.I.Грiшаев розумiе публiчнiсть в наявностi стороннiх осiб - очевидцiв. Гришаев П.И. Преступления против порядка управления, общественной безопасности и общественного порядка. М.: ВОЗИ. 1957.с.61-62. Бiльшiсть авторiв вважають хулiганськi дiяння публiчними, якщо громадяни спостерiгають або за самими дiяннями чи за iх наслiдками (Н.Т.Куц, С.С.Яценко та iншi). I така точка зору, на мiй погляд, е правильною, так як хулiганство вiдноситься до тих злочинiв, якi можуть вчинюватись у будь-яких мiсцях: парк, ресторан, кiнотеатр, пiдприемство, установа тощо, а також в мiсцях iндивiдуального призначення: будинок, квартира, дача. У 72 вiдсотках випадкiв хулiганськi дii вчиняються у громадських мiсцях. I, як показуе слiдчо-судова практика у бiльшостi 84 вiдсотки прилюдно, тобто в присутностi iнших громадян. У такому разi хулiганством порушуеться громадський порядок безпосередньо в момент його вчинення. Пищенко Г. Правові аспекти та відмінні особливості кримінально-карного хуліганства. Право України. 1997. №2. с.67. Але часто хулiганськi дii можуть проявитися i у безлюдних мiсцях, особливо тодi, коли винний вважае таким чином уникнути виявлення злочину i покарання. Тому, наприклад, знищення газонiв квiтiв, зривання афiш, перевертання лавочок, пошкодження дермантину на дверях квартир в момент iх вчинення, внаслiдок вiдсутностi очевидцiв i потерпiлих нi в кого не викликае почуття тривоги, збентеження, обурення. Вони з"являються, як тільки громадяни виявляють наслiдки хулiганства. Пищенко Г. Правові аспекти та відмінні особливості кримінально-карного хуліганства. Право України. 1997. №2. с.67.
Тому подiбнi дii визнаються хулiганськими незалежно вiд того, вчиненi вони публiчно чи у вiдсутностi людей, оскiльки ними все ж грубо порушуеться громадський порядок i проявляеться явна неповага до суспiльства. Татарухини С.А. Квалификация преступлений судебной и следственной практики. К.1995.с.196.
Тому можна зробити висновок, що публiчнiсть i громадське мiсце не е обов"язковими ознаками хулiганства. I це на мою думку, е правильним, так як в законi вiдсутня вказiвка на вчинення злочину.
З обективноi сторони склад хулiганства е формальним, так як цей злочин вважаеться закiнченим в момент вчинення хулiганських дiй, вважае П.Матишевський, стверджуючи, що для складу хулiганства не вимагаеться настання шкiдливих наслiдкiв. Сам факт грубого порушення громадського порядку утворюе закiнчений злочин. Шкiдливi ж наслiдки, що наступили, свiдчать про пiдвищену суспiльну небезпеку. Яценко С.С. Ответственность за преступления против общественного порядка. К.:Вища школа. 1976. с.65. В той час I.Н.Даньшин, М.Л.Наклович вважають, що необхiдною ознакою об"ективноi сторони хулiганства е наслiдки. Слово "порушують", яке даеться у визначеннi хулiганства (ч.1 ст.206 КК Украiни), вони трактують як таке, що свiдчить про наслiдки, необхiднi для складу хулiганства. Даньшин И.Н. Уголовно-правовая охрана общественного порядка. М.: Юр.лит. 1973. с.59.
Наклович М.Л. Кримінільно-правова боротьба з хуліганством. Л.:Вища школа. 1974.с.38. З