Тема 11. ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН ЯК СУБЄКТИ
АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
1 год.
ПЛАН
1.Поняття та призначення підприємств і установ.
2.Окремі види підприємств і установ.
3. Організаційна структура та управління підприємствами й установами.
4. Діяльність підприємств та організацій як суб’єктів адміністративного права.
5. Порядок утворення та припинення діяльності підприємств і установ.
1.Об'єднання громадян: поняття і види
Відповідно до статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення та захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання громадян" об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнаються політичною партією або громадською організацією. Дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні організації, об'єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та регіонального самоврядування (в тому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо), інші об'єднання громадян, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством. Особливості правового регулювання діяльності профспілок визначаються Законом України про профспілки.
Закон "Про об'єднання громадян" відіграв позитивну роль, оскільки забезпечив врегулювання суспільних відносин, пов'язаних з діяльністю партій та
громадських організацій. Зокрема, він визначив принципи і порядок утворення об'єднань громадян, їх статус, порядок їх легалізації, право на судовий захист у разі відмови у реєстрації, а також права цих об'єднань, в тому числі право власності.
Однак аналіз названого Закону показує, що він має недоліки. Зокрема, в частині 2 статті 1 передбачено, що об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається за політичну партію або громадську організацію. Таким чином, обмежується свобода громадян створювати чи то громадські організації, чи то партії і вибирати напрями своєї діяльності.
Діяльність об'єднань громадян різноманітна. Вона може бути спрямована на участь у розробці державної політики, розвиток науки, культури, відродження духовних цінностей, розв'язання соціальних проблем окремих категорій та груп громадян, розвиток благодійної діяльності, охорону навколишнього природного середо-вища, зумовлюватися спільністю професійних та інших інтересів гро-мадян тощо.
Одним з найпоширеніших варіантів класифікації об'єднань грома-дян є застосований у Законі України «Про об'єднання громадян» від 16.06.1992 р. розподіл об'єднань громадян на політичні партії та гро-мадські організації.
Політичною партією визнається зареєстроване згідно із законом добровільне об'єднання громадян — прихильників певної загально-національної програми суспільного розвитку, що має за мету сприян-ня формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
На відміну від політичної партії громадською організацією є об'єднання громадян, створене для задоволення та захисту своїх за-конних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших інтересів.
За територіальним масштабом діяльності класифікуються лише громадські організації (всеукраїнські, місцеві, міжнародні).
За способом обліку членів, громадські організації поділяються на такі:
а) що мають фіксоване індивідуальне членство;
б) що не мають фіксованого індивідуального членства.
За шляхами легалізації (офіційного визнання) об’єднання громадян класифікуються на
легалізовані шляхом реєстрації;
легалізовані шляхом повідомлення про заснування.
Залежно від віку, по досягненні якого дозволяється бути членом об’єднання громадян, можна виділити політичні партії, громадські організації дорослого населення, молодіжні та дитячі громадські об‘єднання.
Найбільш розгорнуту характеристику об'єднань громадян можна дати з допомогою їх класифікації за організаційно-правовими власти-востями на:
масові об'єднання громадян (політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, добровільні товариства, професійні спілки тощо);
органи громадської самодіяльності (народні дружини по охороні громадського порядку);
органи громадського самоврядування (ради і колективи мікрорайо-нів, домові, вуличні комітети тощо).
Виділяють наступні об'єднання громадян з спеціальним статусом:
профспілкові організації;
релігійні організації;
громадські організації споживачів;
благодійні організації;
кооперативи;
органи місцевого самоврядування;
адвокатські об'єднання;
молодіжні організації.
Особливе місце серед об'єднань громадян займають професійні спілки. Відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та га-рантії діяльності» професійна спілка (профспілка) — це добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).
Об'єднанням громадян притаманні ознаки, що відрізняють їх від державних організацій. При цьому можна виділити спільні ознаки, характерні для всіх об'єднань громадян, а також специфічні ознаки, притаманні тим чи іншим об'єднанням громадян.
До спільних для всіх об'єднань громадян ознак слід віднести:
добровільність об'єднання, що виражається у добровільності вступу та виходу з об'єднання громадян, методах роботи, сутністю яких є досягнення певної мети внутрішньоор-ганізаційними методами, в особливих формах примусу, з яких найвищою є виключення з об'єднання громадян; засоби внутрішньої самоорганізації, якими в діяльності об'єднань громадян виступають самоврядування та саморегу-ляція;
відсутність у об'єднань громадян державно-владних повнова-жень, за винятком випадків, коли держава делегує їм окремі повноваження і закріплює їх законодавчо (наприклад, закріп-лення за громадськими інспекторами охорони природи права складати протоколу про адміністративне правопорушення).
Специфічними ознаками, характерними для окремих об'єднань грома-дян, є:
інститут членства в об'єднанні та відносини членства, пов'я-зані з цим інститутом;
обов'язкова участь членів об'єднання громадян в його роботі та створенні матеріальної бази об'єднання шляхом внесення членських внесків;
наявність статуту об'єднання громадян. Як правило, в діяль-ності об'єднань громадян відсутні комерційні цілі або цілі одержання прибутку.
Виняток з останнього правила становить лише діяльність коо-перативних організацій. Крім того, допускається господарська або інша комерційна діяльність об'єднань громадян, але ви-ключно для виконання їх
