Заслуговує уваги пропозиція А. І. Муханова, що вважає найбільш обгрунтованими видами транспортних травм наїзд, переїзд і волочіння. У своїй роботі автор перераховує «специфічні і характерні» показники того або іншого механізму травми, підтверджуючи їх відповідними літературними даними. Так, для наїзду специфічними показниками служать форма пошкоджень, що відображає форму ударяючої частини машини (фари, крюки, болти і ін.), а до характерних він відносить синці на гомілках і стегнах, переломи, тощо. При переїзді специфічними є сліди протектора на тілі і на одязі, садно у вигляді смуг і синці від перекочування коліс, розриви шкіри від розтягування, двостороннє розташування пошкоджень і їх множинність і ін. На волочіння вказують паралельні один одному садна у вигляді смуг, як сліди ковзання.

У своїй роботі А. И. Муханов зупиняється на інших деталях, що дозволяють уточнити механізм травми, а саме: про визначення місця і напряму удару при наїзді, форми частини машини, що ударила. Автор підкреслює необхідність використання експертами відповідних методик дослідження. [7; 30-33 с.]

В. М. Моісеєв акцентує увагу на значенні визначення напряму руху автомобіля за даними огляду місця події, по розташуванню трупа і навколишніх предметів, по розбитих стеклах фар, слідах гальмування, слідами крові, волочіння, волоссю, зірваному взуттю. Він же відзначає, що кров і частини головного мозку розповсюджуються у бік руху машини. Проте при аналізі матеріалу Харківського бюро судово-медичної експертизи багато із запропонованих ним заходів при експертизі не здійснювалися.

10

М. Зеленгуров в своїй кандидатській дисертації детально висловлює значення огляду місця події. Він також зупиняє увагу на визначенні напряму руху машини по розташуванню бризок крові і речовини мозку при переїзді через голову. У подібних випадках на протилежній стороні від здавлення або збоку утворюється рана, бризки крові від неї розташовуються віялоподібно у вигляді знаків окликів, тонкими кінцями направлених в сторону руху машини. Автор, як і інші, вважає також обов'язковим огляд машини. Ним же детально висловлюються показники удару машиною: ізольованість пошкоджень, обширні крововиливи, відбитки виступаючих частин транспортного засобу і ін. Перераховуються характерні особливості для переїзду (деформація голови і грудей, множинні переломи кісток тазу, відшарування шкіри). Сліди ковзання він розглядає як показники падіння після удару. Велике значення автор надає стану водія у момент події. У окремій роботі із цього приводу В. М. Зеленгуров висловлює думку про можливість транспортної травми у випадках порушення правил вуличного руху не в результаті сп'яніння водія, а від стомлення, захворювання, отруєння вихлопними газами або бензином. Якщо алкогольне сп'яніння посилює провину водія, то вище перелічені чинники її зменшують.

При знаходженні підозрюваної машини і огляді її можуть бути відсутніми явні сліди проведеною саме нею травми. Проте при уважному дослідженні можна знайти частинки висохлої крові або інших тканин організму.

Н. Д. Гусовская провела 74 дослідження подібних висохлих частинок тканин, виявлених при огляді транспортного засобу. Роботу цю вона почала в 1957 р., запропонувавши свій метод відновлення нормальної еластичності тканин, поміщаючи їх у вологу камеру. Так визначали шкіру, волосся, нервові клітини і еритроцити. У 24 випадках були знайдені частинки головного і спинного мозку.

С. П. Прибилєва-Марченко приводить ряд випадків з практики, коли для слідчих органів велике значення мало виявлення на машині, що травмувала, волокон тканини одягу. У одному випадку на машині був виявлений відбиток тканини одягу. Подальше дослідження дозволило встановити механізм травми, заподіяною конкретною машиною. Всіх дослідників транспортної травми в

11

основному цікавила кількість різних показників механізму її походження, щоб правильно встановити причину і обставини події.

В. М. Зеленгуров у випадках падіння з кузова машини надає велике значення дослідженню одягу: характеру пошкоджень від натягнення або дії виступаючих частин — крюків, болтів і ін., забрудненню, відривам гудзиків, хлястиків, кишень, слідам від вантажу, що був в кузові (цемент, вугілля, пісок). При падінні головою на дорогу з кишень може випадати їх вміст. Важливим показником автор вважає відсутність слідів ніг людини, особливо за наявності колії від машини.

В. М. Моісеєв (1963) у всіх випадках падіння з рухомої машини спостерігав смерть на місці події, оскільки падіння завжди супроводжувалося подальшим переїздом заднім колесом. Часто причина випадання — алкогольне сп'яніння. Автор пропонує з профілактичною метою деякі конструктивні зміни розташування в машині ручки дверець для запобігання легкості її відкриття (коли вона знаходиться під ліктем, наприклад в автомашині ЗІЛ – 5 або при несправності замку).

У підручниках по судовій медицині і в окремих роботах велике значення надається слідам протектора на тілі і одязі, як показникам переїзду тіла машиною. Крім того, малюнок протектора, який, до речі, може зберегтися ще і на дорожньому покритті, дає можливість виявити машину, що зробила переїзд людини. [12; 86 с.]

В.М. Моісеєв, вивчивши 453 випадки слідів протектора при переїзді колесами автомашини звернув увагу на те, що у коліс однієї і тієї ж машини характер протектора може бути різний. Автор приводить випадок виявлення відбитку протектора на лобі потерпілого. При огляді машини можна сказати, що переїзд через голову міг бути здійснений внутрішнім скатом лівого заднього колеса і виключити переїзд лівим переднім колесом зважаючи на інші особливості відбитку протектора. Зовнішнім скатом лівого заднього колеса не можна було переїхати, оскільки ушкодження були б інакше розташовані (значніше з боку грудної клітки). Таким чином, судово-медичний експерт може не тільки діагностувати переїзд, але