Визначення пози пасажира зазвичай пов'язане з необхідністю вирішувати питання, хто управляв транспортним засобом. Виходячи з цього, доводиться оцінювати позу особи, що знаходиться поряд з місцем водія. У таких випадках зіставляють особливості і локалізацію пошкоджень, що зазвичай виникають у

70

водія і пасажира переднього сидіння.

Швидкість транспортного засобу у момент дорожньої події встановлюють шляхом проведення комплексної експертизи — автотехнічною, трасологічною і судово-медичною. Проте у ряді випадків, грунтуючись на результатах дослідження трупа, судово-медичний експерт може вирішити це питання виходячи з того, що характер і тяжкість пошкоджень тим більше, чим вище швидкість руху машини у момент зіткнення. При цьому важливо визначити вид транспортної травми, знати тип і марку транспортного засобу і мати в своєму розпорядженні інші слідчі дані про можливі обставини події. Без всіх цих даних легко допустити помилку.

Разом з іншими питаннями судово-медичному експертові нерідко пропонується визначити, чи немає на трупі пошкоджень, не пов'язаних з транспортною травмою. Рішення цього питання у ряді випадків представляє труднощі у зв'язку з можливою наявністю на тілі потерпілого пошкоджень, що симулюють інші види травми.

Експертна їх оцінка проводиться на основі встановлення або виключення ознак, що характеризують, наприклад, різану або вогнепальну рану, странгуляційну борозну і ін. Велике значення має використання різних діагностичних лабораторних методів дослідження.

При розслідуванні транспортно-дорожніх подій нерідко ставляться такі питання, на які може бути дана відповідь не тільки шляхом оцінки результатів судово-медичного дослідження трупа, але і даних про умови події (наприклад, визначення швидкості руху транспортного засобу, пози потерпілого, якими частинами транспортного засобу заподіяні пошкодження і т. д.). Виходячи з цього, в таких випадках в розпорядження експерта, крім ухвали про призначення експертизи, повинні бути представлені копії протоколів дорожньо-транспортної події (з фотознімками і схемами) і огляду транспортного засобу. Іноді виникає необхідність повторного огляду місця події і транспортного засобу за участю судово-медичного експерта.

Приступаючи до дослідження трупа, судово-медичний експерт в першу чергу

71

оглядає тіло, одяг і взуття з метою пошуку на них специфічних і характерних слідів дії частин транспортного засобу, а також дорожнього покриття. При дослідженні зовнішніх пошкоджень недостатньо обмежуватися описом їх характеру. Необхідно визначити і механізм їх виникнення, якими частинами транспортного засобу або предметами вони заподіяні, напрям впливаючої сили і ін. (наприклад, по зсуву епідермісу або глибших шарів шкіри, наявності чужорідних тіл). Важливо вимірювати відстань від пошкоджень до підошовної поверхні стоп з поправкою на товщину підошви і каблука взуття (товщину взуття необхідно вимірювати з устілкою, бажано за допомогою вимірювального циркуля), оскільки ці дані дозволять уточнити взаємоположення особи, що постраждала і транспортного засобу у момент події.

Важливе значення при транспортній травмі має виявлення зовні прихованих пошкоджень, наприклад, крововиливів в глибокі м'язи спини, кінцівок і ін. Для цього доцільно застосовувати циркулярний розріз спереду на рівні ключиць, ззаду — в надлопатковій області з подальшим розтином шкіри по середній лінії спереду і ззаду, продовжуючи розрізи на верхніх і нижніх кінцівках. Пошкодження на одязі і тілі після їх опису і зіставлення між собою необхідно перенести на відповідну масштабну схему. При зіставленні їх з частинами транспортного засобу зручно користуватися планкою-лінійкою (або переносним ростоміром).

При внутрішньому дослідженні доцільно ретельно оглянути органи і тканини до їх витягання з метою зіставлення топографії внутрішніх і зовнішніх пошкоджень і виявлення ознак струсу і зсуву органів.

При оцінці виявлених пошкоджень необхідно перш за все виділити той комплекс органів з пошкодженнями, який характеризує вид травми. При цьому визначають послідовність їх спричинення.

При розслідуванні транспортних подій важливо оцінити стан здоров'я водія і пішохода у момент події. У зв'язку з цим при дослідженні трупа необхідно обов'язково виключити, а за наявності оцінити органічні захворювання, які могли з'явитися причиною транспортної події (наприклад, захворювання серцево-судинної системи, органів зору, слуху і ін.).

72

Обов'язковим є визначення наявності і кількісного вмісту алкоголю. Інші види лабораторних досліджень проводяться залежно від задач конкретної експертизи. Застосовують гістологічний метод — для визначення давності пошкоджень, а також для виключення захворювань; бінокулярну стереомікроскопію — для виявлення ознак деструкції тканини на місці її контакту з частинами транспортного засобу; інфрачервону мікроскопію — для виявлення металу і вуглецю; дослідження в ультрафіолетових променях — для виявлення мінеральних масел; рентгенографію — для пошуку чужорідних частинок, і оцінки характеру переломів кісток; метод кольорових відбитків (контактна хроматографія) і емісіонний спектральний аналіз — на сліди металів. Також використовують і інші додаткові методи досліджень.

При формулюванні висновку судово-медичний експерт повинен оцінити результати всіх лабораторних досліджень, у тому числі і речових доказів, вилучених на місці події.

Комплексна судово-медична і криміналістична експертиза дозволяє більш обгрунтовано вирішувати складні питання про взаємне положення транспортних засобів, про спричинення пошкоджень даним транспортним засобом і певними його частинами, про швидкість і напрям руху транспортного засобу, про той, хто управляв транспортним засобом. До участі в таких комплексних експертизах, крім судових медиків і експертів-автотехніків, при необхідності, повинні бути привернуті фахівці в області транспортної трасології, теоретичної механіки, а також інших галузей знань. Проте, як показує практика, комплексні експертизи