ДОДАТОК 2.
СЛОВАРИК АДВОКАТА

Арешт

(у карному судочинстві)

- найбільш суворий запобіжний захід, що являє собою примусову ізоляцію обвинувачуваного (підозрюваного) шляхом ув’язнення його в спеціальне місце , що охороняється. Те ж саме, що взяти під варту.

Друга інстанція

- колегія з трьох судів вищестоячого суду, зобов'язана в передбачених законом випадках при надходженні протесту прокурора або скарги іншої сторони перевірити законність і обгрунтованість судового рішення, що не вступило в законну силу; у карному судочинстві для приношення таких протестів і скарг установлений 7-добовий термін із дня винесення вироку, визначення, постанови суду.

Слідчий

- співробітник органів дізнання, уповноважений робити розслідування кримінальної справи, як правило, опер уповноважений органів внутрішніх справ.

Законний представник

- батько, усиновитель, опікун, попечитель обвинувачуваного (підозрюваного); повноваження законного представника не потребують спеціального визнання - достатньо пред’явити документ, що підтверджує родинні відношення із сином (дочкою), факт усиновлення (удочеріння), опіки або піклування.

Ізолятор тимчасового утримання (ІТУ)

- місце утримання затриманих; як правило, розташовується при відділі внутрішніх справ.

Інкримінувати

- поставити в провину.

Виправно-трудове заснування (ВТЗ)

- різних режимів виправно-трудова колонія, виховно-трудова колонія, колонія поселення, в'язниця, де відбувають покарання особи, засуджені до позбавлення волі.

Касаційна інстанція

- те ж, що "друга інстанція".

Особа, що проводить дізнання

- слідчий, що розслідує конкретну справу в повному обсязі або виконуючий по ньому невідкладні слідчі дії до передачі його слідчому.

Наглядова інстанція

- складається з органів , що судить вищестоящий суд, що розглядає протести прокурорів, голів судів на вироки, визначення, постанови суду, що вступили в законну силу.

Обвинувачуваний

- особа, у відношенні якого винесена постанова органа карного переслідування про притягнення його до справи в якості обвинувачуваного; на різних етапах виробництва обвинувачуваний може іменуватися "підсудним", "засудженим", "виправданим".

Визначення

- усяке, крім вироку, винесене колегіально , рішення суду першої інстанції, а також рішення суду другої інстанції.

Орган дізнання

- міліція, органи безпеки, прикордонної охорони, митні і податкові органи, а також інші органи і посадові особи.

Органи карного переслідування

- особа, що робить дізнання, орган дізнання, слідчий, прокурор.

Підозрюваний

- особа, затримана по підозрі у вчиненні злочину, а також особа, до якоi застосований запобіжний захід до пред'явлення й обвинувачення; максимальний термін перебування особи в положенні підозрюваного - 10 доби.

Постанова

- рішення особи, що робить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також рішення президій судів.

Вирок

- рішення суду першої інстанції по питанню про вину або невинність підсудного і про застосування або незастосування до нього покарання.

Прокурор

- посадова особа прокуратури, що має повноваження відповідно до законодавства про прокуратуру і Конституції; у більш широкому змісті - прокурор, його заступники і помічники; на долю заарештованого впливають щонайменше 2 прокурора.

Санкція

- дозвіл на взяття під варту або застосування іншої міри процесуального примусу, що дається прокурором, як правило, у виглядi короткого напису на постанові слідчого: "Взяття під варту (обшук і т.д.) санкціоную. Дата. Підпис. Гербова печатка".

Слідчий

- посадова особа прокуратури, органів внутрішніх справ або СБУ, що проводить по кримінальних справах попереднє слідство.

Слідчий ізолятор

- місце утримання в умовах ізоляції осіб, у відношенні яких, у виглядi запобіжного заходу, обрано взяття під варту.

Сторона

- органи й особи, на засадах змагальності здійснюючі в карному судочинстві карне переслідування (особа, що робить дізнання, орган дізнання, слідчий, прокурор) або захист (обвинувачуваний (підозрюваний), його захисник і законний представник).

Суд

- орган влади, що розглядає карні і цивільні справи відповідно до правил підсудності і підвідомчості; крім судів загальної юрисдикції, є арбітражні суди і Конституційний Суд .

Суд другої інстанції

- те ж, що "друга інстанція".

Судовий розгляд

- процедура розгляду по сутності кримінальної справи судом першої інстанції.

Суд першої інстанції

- суд, що має право ухвалити вирок у справі.

Суддя

- посадова особа судової влади, призначена на посаду для здійснення правосуддя по карних і цивільних справах.