З огляду на зазначені причини Суд одностайно вирішив вилучити справу із реєстру.

Вінсен БЕРЖЕ,    Матті ПЕЛЛОНПЯ,
Секретар              Голова

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД 3 ПРАВ ЛЮДИНИ
ЧЕТВЕРТА СЕКЦІЯ

РІШЕННЯ ЩОДО МИРНОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ

заяви № 46144/99
КАЙСИНА та інших проти України

Засідаючи палатою, у складі:

п.Г.РЕССА, голови,
п.І.Кабрала БАРЕТТО, судді,
п.В.БУТКЕВИЧА, судді,
пані Н.ВАЖИЧ, судді,
п.Дж.ХЕДІГАНА, судді,
п.М.ПЕЛЛОНПЯ, судді,
паніС.БОТУЧАРОВОЇ, судді
а також пана В. БЕРЖЕ, секретаря секції,

Після розгляду справи на засіданні палати 10 квітня 2001 року
ухвалив рішення, прийняте у цей день:

ПРОВАДЖЕННЯ

1. В основі справи лежить заява (№ 46144/99), подана проти України, яку тринадцять громадян цієї держави - Юрій Петрович КАЙСИН, Володимир Олексійович СТЕПАНОВ, Іван Григорович ШАБАТ, Іван Степанович ЛУЧИН, Олексій Іванович ШМАКОВ, Роман Михайлович ДЗЯДИК, Андрій Аскольдович ЛАБУТІН, Володимир Михайлович РЕСНЕНКО, Анатолій Сергійович СИДОРЕНКО, Богдан Васильович ГЕРУС, Михайло Йосипович ГАТАЛА, Роман Михайлович БІЛАН і Олександр Васильович ДЕМЧУК ("заявники") - подали на розгляд Європейської комісії з прав людини ("Комісії") 16 жовтня 1998 року на підставі колишньої статті 25 Конвенції про захист прав і основних свобод людини ("Конвенції").

2. Уряд України ("Уряд") представляла Уповноважений у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини пані В. ЛУТКОВСЬКА з Міністерства юстиції.

3. Заявники стверджували, що вони стали жертвами в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції внаслідок невиконання рішення суду першої інстанції м. Червоноград, яким було визнано їх право на пенсію за інвалідністю, а щодо шахти "Червоноградська" №2 було винесене рішення про сплату їм належних сум.

4. Заяву було передано до Суду 1 листопада 1998 року, в день набуття чинності Протоколу №11 до Конвенції (пункт 2 статті 5 Протоколу №11).

5. Заяву було передано на розгляд четвертої секції Суду (пункт 1 статті 52 Регламенту). В рамках цієї секції було створено палату для розгляду цієї справи (пункт 1 статті 27 Конвенції) відповідно до пункту 1 статті 26 Регламенту.

6. 27 січня 2000 року після того, як були отримані висновки сторін Суд визнав заяву прийнятною для розгляду.

7. В листі від 12 жовтня 2000 року Уряд повідомив Суд про те, що сторони уклали угоду відповідно до якої передбачається виплата кожному заявнику суми, що відповідає сукупності його пенсії за інвалідністю та відшкодування збитків, а саме:

- першому заявнику - 40574,23 грн., з яких 23 000 грн. - відшкодування збитків;
- другому заявнику - 18604,94 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- третьому заявнику - 17765,71 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- четвертому заявнику - 18563,84 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- п'ятому заявнику - 19785,78 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- шостому заявнику - 26956,48 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- сьомому заявнику - 17322,25 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- восьмому заявнику - 12275 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- дев'ятому заявнику - 21288,35 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- десятому заявнику - 25117,88 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- одинадцятому заявнику - 61310,18 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- дванадцятому заявнику - 82359,09 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- тринадцятому заявнику - 16325,17 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків.

У листі від 1 грудня 2000 року Уряд поінформував Суд про те, що на рахунки заявників в Ощадному банку України 26 жовтня 2000 року було перераховано всі відповідні кошти, повністю задовольнивши претензії, які були висунуті заявниками на підставі Конвенції, а також здійснивши відшкодування збитків. Він повідомив Суд, що заявники повинні відкликати свою заяву.

8. У листі від 26 жовтня 2000 року заявники поінформували Суд про те, що вони отримали всі кошти, які мали бути їм виплачені відповідно до угоди, укладеної з Урядом 11 жовтня 2000 року, і що вони більше немють претензій до Уряду-відповідача.

9. У листах від 21 листопада 2000 року і 4 лютого 2001 року заявники просили Суд не вилучати заяву із реєстру справ, що підлягають розгляду, і винести рішення на підставі того, що розрахунок пенсій за інвалідністю не відповідав законодавству.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10.Заявники займалися професійною діяльністю на шахті "Червоноградська" №2 (акціонерне товариство, значна частка акцій якого належить державі) протягом десятків років. Вони мають професійне захворювання. З часом ця хвороба призвела до інвалідності.

11. Оскільки комбінат шахти не виплачував їм пенсію за інвалідністю, заявники один за одним подали до Червоноградського суду першої інстанції позов проти шахти "Червоноградська" №2, вимагаючи щоб їм було виплачено повну суму пенсії за інвалідністю у зв'язку з професійним захворюванням, розрахованої відповідно до Постанови Міністерства вугільної промисловості України від 4 березня 1996 року.

12. Суд першої інстанції виніс 13 рішень: 3 липня 1997 року (стосовно одного заявника), 24 листопада 1997 року (стосовно десяти заявників) та 9 грудня 1997 року (стосовно двох заявників).

13. 24 листопада 1997 року суд виніс рішення про те, що шахта повинна виплатити першому заявнику 4691,85 грн., що відповідає пенсії за інвалідністю за період з 1 серпня 1996 року