У випадках вимушеної відставки Кабі-нету Міністрів Прем'єр-міністр зобов'яза-ний подати Президентові заяву про від-ставку всього складу Кабінету Міністрів. Кабінет Міністрів, відставку якого прийнято Президентом, за його доручен-ням продовжує виконувати свої повнова-ження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів, але не довше ніж шістдесят днів.

У Конституції встановлюються форми правових актів Кабінету Міністрів України - це постанови і розпоряджен-ня, які є обов'язковими до виконання на всій території України. Постановами Ка-бінету Міністрів здебільшого оформляють-ся рішення, що мають нормативний харак-тер і є найважливішими. Форми розпоряд-жень Кабінету Міністрів набувають рішен-ня з поточних питань.

Акти Кабінету Міністрів України під-писує Прем'єр-міністр України. Процедура підготовки правових актів Кабінету Міністрів передбачає розробку тексту самого акта, пояснювальної записки до нього, а також матеріалів, що містять прогноз соціально-економічних та інших наслідків його реалізації. Проекти актів погоджуються із заінтересованими органа-ми й організаціями.

Кабінет Міністрів України здійснює контроль за виконанням актів, прийнятих ним як безпосередньо, так і через підвідом-чі органи.

Нормативно-правові акти Кабінету Мі-ністрів підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. Акти Кабінету Мі-ністрів можуть бути скасовані Президен-том (ст. 106 Конституції).

Центральний орган виконавчої влади.

Друге після Кабінету Міністрів місце у виконавчій вертикалі влади посідають центральні органи виконавчої влади. Го-ловною ланкою системи органів централь-ної виконавчої влади є міністерства. Вони створюються для організації державного управління в найважливіших сферах соці-ально-економічного й політичного життя і є здебільшого органами галузевого управ-ління. Значення міністерств підкреслюєть-ся тим, до їхні керівники (міністри) вхо-дять до складу Кабінету Міністрів України (ст. 114 Конституції).

Державні комітети - центральні ор-гани виконавчої влади, що здійснюють пе-реважно міжгалузеве управління. Відом-ства (агентства, бюро, управління, комісії) реалізують функції управління в тих сфе-рах, які не охоплюються міністерствами та комітетами.

Конституцією передбачений такий поря-док утворення центральних органів вико-навчої влади. Прем'єр-міністр України входить із поданням до Президента Укра-їни про утворення, реорганізацію та лікві-дацію міїїістерств, інших центральних ор-ганів виконавчої влади, в межах коштів, передбачених Державним бюджетом Украї-ни на утримання цих органів. Президент України відповідно до ст. 106 Конституції призначає керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Він може припинити їхні повноваження на цих посадах.

Функції центральних органів виконав-чої влади України визначаються Указом Президента України «Про загальне поло-ження про міністерство, інший централь-ний орган державної виконавчої влади» 1996 р. Завдання та функції конкретних міністерств та інших органів державної ви-конавчої влади встановлюються положен-нями про згадані органи, які затверджу-ються Президентом. У цих положеннях пе-редбачається відповідальність керівників центральних органів державної виконавчої влади перед Президентом за результати своєї діяльності.

Компетенція міністерств, комітетів та відомств реалізується через видання ними наказів, інструкцій та інших нормативно-правових актів.

Наступною ланкою виконавчої верти-калі влади є місцеві органи виконав-чої влади - місцеві державні адміністра-ції, які здійснюють виконавчу владу в об-ластях і районах, містах Києві та Севасто-полі.

Здійснення виконавчої влади в містах Києві та Севастополі буде визначене окре-мими законами України.

В областях і районах склад місцевих державних адміністрацій формують голо-ви місцевих державних адміністрацій. Ос-танні призначаються на посаду і звіль-няються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

Голови місцевих державних адмініст-рацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої вла-ди вищого рівня. Президент України видає обов'язкові для голів місцевих державних адміністрацій укази й розпорядження, бере участь у формуванні органів виконавчої влади вищого рівня й т.д. Відповідальність голів місцевих державних адміністрацій перед Кабінетом Міністрів України полягає не тільки в тому, що вони призначаються й звільняються з посади Президентом за по-данням Кабінету Міністрів, а й у тому, що Кабінет Міністрів спрямовує й координує роботу всіх органів виконавчої влади, саме він розробляє загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціаль-ного й культурного розвитку України.

Місцеві державні адміністрації в ціло-му підзвітні і підконтрольні відповідним Радам народних депутатів (обласним та районним) у частині повноважень, делего-ваних їм цими радами, а також органами виконавчої влади вищого рівня. Таким чи-ном, не тільки голови місцевих державних адміністрацій, а й самі місцеві державні адміністрації входять у систему подвійного підпорядкування.

Рішення голів місцевих державних ад-міністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодав-ства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня. Обласна чи районна рада мо-же висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на під-ставі чого Президент України приймає рі-шення і дає обгрунтовану відповідь. Кон-ституція не вказує, яке саме рішення має прийняти Президент, тобто він може пого-дитися із висловленою недовірою і прий-няти рішення про відставку голови місце-вої адміністрації, а може й не зважити на думку ради, давши обгрунтовану відповідь із поясненням свого рішення. Проте якщо недовіру голові районної чи обласної дер-жавної адміністрації висловили дві трети-ни складу відповідної ради. Президент Ук-раїни приймає рішення про відставку го-лови місцевої державної адміністрації.

Місцеві державні адміністрації на від-повідній території забезпечують:

1) виконання Конституції та законів Укра-їни, актів Президента, Кабінету Міністрів, інших органів виконавчої влади;

2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та куль-турного розвитку, програм охорони довкіл-ля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культур-ного розвитку;

4) підготовку та виконання відповідних