2. Чинність шлюбного договору припиниться з моменту по-дання до нотаріуса такої заяви, а це означає, що певні мате-ріальні блага, які були уже за цим договором одержані, не підлягатимуть поверненню або грошовій компенсації.

РОЗІРВАННЯ ШЛЮБНОГО ДОГОВОРУ

1. На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають іс-тотне значення, зокрема в разі неможливості його вико-нання.

1. Розірвання шлюбного договору можливе тоді, коли жод-на з його умов не може бути виконана ні у первісному, ні у зміненому вигляді. До цього можуть призвести різні обстави-ни, зокрема об’єктивна або суб’єктивна неможливість їх ви-конання. Об’єктивна неможливість виконання може бути зу-мовлена, наприклад, знищенням майна, яке давало доходи, а суб’єктивна — каліцтвом, важкою хворобою, що виключає можливість вчинення одним із подружжя дій особистого ха-рактеру.

2. Право вимагати розірвання шлюбного договору надано одному з подружжя.

Якщо дружина чи чоловік визнані недієздатними, відпо-відний позов може бути поданий опікуном або органом опіки та піклування.

Позивач має довести, що підстава, яка викликала потребу розірвання шлюбного договору, має істотне значення.

Вимога про розірвання договору може бути подана, наприк-лад, у разі знищення майна, банкрутства особи, яка займалася підприємництвом, інвалідністю одного із подружжя, в резуль-таті чого умова про передання ним половини майна чи надання утримання не може бути виконана.

ВИЗНАННЯ ШЛЮБНОГО ДОГОВОРУ НЕДІЙСНИМ

1. Шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором поруше-ні, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з під-став, встановлених Цивільним кодексом України.

1. Шлюбний договір стає недійсним у разі недійсності шлю-бу, без спеціального рішення суду про це, тобто автоматично.

2. За рішенням суду шлюбний договір може бути визнаний недійсним з багатьох підстав, а саме:

1) якщо його зміст не відповідає вимогам закону (зокрема, якщо в ньому позбавлено права на аліменти дитину або того з подружжя, хто є непрацездатним, чи права одного з подруж-жя на щонайменшу частку у майні, набутому за час шлюбу);

2) якщо шлюбний договір було укладено особою, яка була недієздатною або у зв’язку з психічним розладом здоров’я не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними;

3) якщо шлюбний договір було укладено в результаті фізич-ного чи психічного насильства (примусу, залякування, погроз);

4) якщо особа уклала шлюбний договір через тяжкі обста-вини, на вкрай невигідних для неї умовах. Мова може йти, наприклад, про вагітну жінку, умовою реєстрації шлюбу з якою була вимога чоловіка про підписання договору, за яким їй визначена мінімальна частка у майні.

ЗМІНА УМОВ ШЛЮБНОГО ДОГОВОРУ

1. Одностороння зміна умов шлюбного договору не допу-скається.

2. Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Угода про зміну шлюбного договору нотаріально посвідчується.

3. На вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних пов-нолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

1. Чи можна змінити шлюбний договір? Чи шлюбний дого-вір є священним і недоторканним, а тому жодна обставина не може похитати його змісту? Ствердна відповідь на кожне із цих запитань має своїх прихильників.

Оскільки шлюбний договір — це договір, він, як і інші до-говори, не може бути заброньований від зміни життєвих ситу-ацій, які можуть настати поза волею дружини чи чоловіка. Саме тому передбачена можливість внесення до шлюбного до-говору відповідних змін та доповнень.

Забороняється лише одностороння зміна умов шлюбного договору, тобто за волею лише однієї сторони. Зміна шлюбно-го договору може бути проведена за волею дружини та чоло-віка у будь-який час. Якщо після розірвання шлюбу шлюб-ний договір не втратив чинності, він може бути змінений колишніми дружиною та чоловіком за спільним волевиявлен-ням на загальних підставах.

2. Стаття 100 СК допускає можливість внесення змін до шлюбного договору на підставі рішення суду на вимогу одного з подружжя. Але це, всупереч позиції професора О. Дзери, не може вважатися односторонньою зміною умов договору. Для за-безпечення справедливості суду належить співставити, на-скільки змінилася ситуація порівняно з тією, яка існувала на момент укладення шлюбного договору, проаналізувати ваго-мість нового інтересу позивача і на підставі такої аналітичної діяльності зробити висновок про відповідність змісту шлюб-ного договору цьому інтересу. У свою чергу, позивачеві нале-жить зібрати відповідні докази того, що якби такий інтерес існував на момент укладення шлюбного договору, він не під-писав би його.

3. Положення частини третьої статті 100 СК є засобом охо-рони інтересів слабшої сторони, своєрідною противагою тому, хто сильніший, пересторогою від його спроб утвердження у шлюбному договорі свого диктату. Так, якщо у шлюбному до-говорі було зазначено, що частка дружини у майні, набутому за час шлюбу, становитиме 1/10, то згодом у разі її важкої хвороби чи інвалідності дитини, яка залишилася з нею, дружина мала би підставу для звернення до суду з позовом про збільшення цієї частки. [1]

ВИСНОВКИ

У правових системах, де передбачено укладання шлюбного контракту, питання утримання подружжя переважно ним і регламентуються. В такому разі норми шлюбного контракту не повинні протирічити нормам моралі (ст. 1392 Цивільного кодексу Франціі) та ставити подружжя в гірше становище, ніж запропоноване нормами законодавства (ч. ст. 1 КпШС України). [3]

ДОДАТОК

Зразок

ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР

м. ________ “___” ____________ 200__ р.

Сторони: Добровольська Софія Петрівна

(адреса)

Добровольський Адріан Михайлович

(адреса)

Зміст договору

Ми, Добровольська С. П. та Добровольський А. М., перебуваючи у шлюбі, зареєстрованому 10 вересня 2002 р., уклали цей договір, за яким:

1. Я, Добровольський А. М. підтверджую, що Добровольська С. П. внесла