методи пам’яткоохоронної роботи стосовно церковних старожитностей тощо. Однак вироблене впродовж зазначеного періоду російське законодавство про охорону церковних пам’яток важко назвати досконалим. Пронизане імперською ідеєю, яка трактувала старожитності лише в руслі російських державності, православ’я та етносу, воно було сповнене суперечливих трактувань, повторів, хибувало відсутністю конкретних положень щодо здійснення ефективної пам’яткоохоронної діяльності. Чимало розроблених у них положень не могли бути реалізованими внаслідок тодішнього рівня розвитку науки і техніки. Тому нерідко зміст названих правових актів випереджав можливості виконання багатьох положень цих законів. Проте їх не слід недооцінювати, оскільки вони стали тією основою, на якій будувалася і розгорталася пам’яткоохоронна робота в Росії впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ століть.
Література
Глаголев А. Краткое обозрение древних русских зданий и других отечественных памятников, составляемое при Министерстве Внутренних дел. – СПб.: Типография Министерства Внутренних дел, 1838. – Ч. 1. – 52 с.
Охрана культурного наследия в документах ХУІІ-ХХ вв. Хрестоматия. Т. І. – М.: Издательство “Весь Мир”, 2000. – 528 с.
Полное собрание законов Российской империи. Собрание первое. Т. 30.– СПб.: Типография Главного управления уделов, 1830.
Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. Т. 1. – Спб.: Типография Главного управления уделов, 1830.
Полное собрание постановлений и распоряжений по ведомству православного исповедания Российской империи. – СПб.-Пг., 1869-1915. – Т. 1. – Пг.: Синодальная типография, 1915. – 374 с.
Сборник постановлений о церковном хозяйстве. – СПб.: Синодальная типография, 1866. – Вып. 1-3.
Художественное наследие: хранение, исследование, реставрация. – 1999. – № 17.
Церковные ведомости. – 1900. – № 30.