акцій інших (одного чи більше) господарюючих суб’єктів. Суб’єкт, контрольним пакетом якого володіє холдінгова компанія, є дочірнім підприємством. Засновниками холдінгової компанії можуть виступати підприємство чи орган, якому доручено здійснювати управління державним майном.
Холдінгові компанії створюються шляхом поглинання одного господарюючого суб’єкта іншим в процесі приватизації. З метою запобігання монополізму Антимонопольним комітетом України був прийнятий ряд нормативних актів, які зазначають основні вимоги до створення холдінгових компаній і об’єднань взагалі.
Чинне законодавство України, зокрема частина 2 ст. 8 Закону України “Про підприємництво” , пункт 1. ст.3. і пункт 1 ст.5 Закону України “ Про підприємства в Україні” та частина 2 ст. 4 Закону України “Про господарські товариства” передбачають необхідність погодження у ряді випадків рішення про створення, реорганізацію суб’єктів підприємницької діяльності з Антимонопольним комітетом України. Такі випадки передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.94 р. За № 765 “Про запровадження механізму запобігання монополізації товарних ринків”, а щодо господарських товариств - Положенням про холдінгові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації, затвердженим Указом Президента України від 11.05.94 р. За № 224.
Рішення про створення об’єднання потребує згоди Антимонопольного комітету України в усіх випадках.
Порядок розгляду заяв на одержання згоди визначається нормативними актами Антимонопольного комітету України.
У разі відмови Антимонопольного комітету України у наданні згоди на створення, реорганізацію суб’єкта підприємницької діяльності засновники останнього, які є юридичною особою, вправі звернутися до арбітражного суду із заявою про визнання недійсним відповідного рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України.
В Положенні про холдінгові компанії, які створюються в процесі приватизації і корпоратизації, розглядаються питання, які пов’язані з обмеженнями на створення і діяльність холдінгової компанії. Створення холдінгової компанії не допускається, якщо це призводить до монополізації тих чи інших видів продукції (робіт, послуг) чи її частина на відповідному загальнодержавному чи регіональному ринку перевищує 35 %.
Так, в п. 19 Положення вказується, що створення холдінгової компанії в процесі приватизації і корпоратизації не допускається в таких галузях:
торгівля товарами широкого вжитку і продукцією виробничо-технічного призначення;
виробництві і переробці сільськогосподарської продукції;
громадському харчуванні і побутовому обслуговуванні населення;
автомобільному транспорті (крім товариств, які виконують переважно міжнародні перевезення).
Ці обмеження повинні бути переглянуті. Відомо, що холдінгові компанії є стійкими ринковими утвореннями і володіють більшою інвестиційною можливістю. В зв’язку з цим доцільно створювати такі компанії в сфері переробки сільськогосподарської продукції, тому що підприємства цієї галузі потребують значних інвестицій.
Крім того, в законодавстві про холдінгові компанії потрібно деталізувати права і обов’язки власників і органів управління, зокрема необхідно виділити такі аспекти:
як підпорядковується власнику директор підприємства, а також ступінь відповідальності за невиконання накладених на нього обов’язків;
в яких випадках настає право контролю над дочірніми підприємствами і чим воно обумовлено;
необхідність і правомірність вчинення головним підприємством внутрішнього аудиту в дочірніх підприємствах та інші питання.
Порядок ліквідіції об’єднання заснований на загальних вимогах цивільного законодавства відповідно до ліквідації юридичних осіб - підприємств. Правовий режим майна об’єднання, що ліквідується, визначається статутом об’єднання. Якщо в установчих документах це питання не врегульоване, то діє загальний порядок задоволення майнових прав та інтересів суб’єктів загальної долевої (спільної) власності.
Ліквідація об’єднання здійснюється:
по спільному рішенню засновників при втраті його учасниками зацікавленості в продовженні спільної діяльності та іншим підставам, які передбачені в установчих документах;
при зменшенні кількості учасників до одного;
по рішенню суду, який визнав недійсність установчих актів про створення об’єднання.
при банкрутстві об’єднання;
по іншим підставам, які обумовленні в чинному законодавстві України.
Ліквідація ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України у випадках:
у зв’язку з закінченням затвердженого терміну її діяльності;
у зв’язку з неможливістю реорганізації ПФГ;
за ініціативою учасників ПФГ.
В таблиці 1 зведені нормативно-правові акти регулювання діяльності об’єднаннь підприємств в Україні.
Таким чином, в Україні існує система багатосуб’єктних об’єднань. Сьогодні ці структури взагалі вирішують проблеми, які виникають в наслідок недосконалого законодавства. В перспективі при формуванні досконалого і стабільного законодавства створення об’єднань повинно забезпечити рішення проблеми інтеграції не тільки управління, але і капіталу, що внутрішне припритаманне таким структурам і є головною складовою їх ефективної і стабільної діяльності на ринку.
Таблиця 1
Законодавче регулювання діяльності об’єднань
підприємств в Україні
Нормативно-правовий акт | Правовий статус | Порядок створення (функціо-нування) | Діяль-ність | Об’єкти права власності, правовий режим | Реоргані-зація | Умови виходу з об’єднан-ня | Облік і звітність
Цивільний кодекс України |
+––––––
Закони України:
про власність––– |
+–––
про підпрємництво– |
+–––––
про підприємства в Україні |
+ | + | +– | + | + | +
про господарські товариства– |
+–––––
про промислово-фінансові групи |
+ | + | +– | + | + | +
Положення про холдінгові компанії, що створюються в процесі корпоратизації і приватизації– | + | +– | +––
4.Органи управління об’єднання.
Пошук ефективних форм організації управління об’єднанням підприємств націлений на ствоерння цілістної, ефективної і гнучкої системи управління, що дозволяє найповніше реалізувати переваги об’єднання. Важливим моментом при цьому є виявлення кола питань, які повинні вирішуватися на рівні об’єднання. Залежно від організаційно-технічних і виробничо-господарських факторів можливі різні варіанти структур управління з різнем ступенем центраізації і виконання управлінських функцій (або відсутністю центарлізації управління діяльністю учасників об’єднання), різним числом ступенів та ланцюгів управління. Визначну роль в їх виборі грають цілі і стратегія об’єднання. В результаті створюється організаційна структура об’єднання, яка може бути представлена у вигляді ієрархічної піраміди управління, основу якої сладають органи управління об’єднання. Забезпечення ефективності управлінського процесу в значній мірі визначається раціональністю їх структури і компетенції.
Створючи об’єднання, підприємства самостійно визначають структуру його управління і згодом