час судового засідання потерпілий несе відповідальність за ч. 1 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ч. З ст. 272 КПК).
У судовому засіданні, як і під час попереднього розслідування, потерпілий може користуватися рідною мовою і послугами перекладача. Він має право знати склад суду і заявляти відводи (суддям, прокуророві, секретареві, експертові, спеціалістові й перекладачеві). Потерпілому слід обгрунтувати відводи і заявляти їх до початку судового слідства.
Потерпілий може знати свої права в судовому розгляді. З метою забезпечення прав потерпілого важливе значення має обов'язок головуючого в судовому засіданні роз'яснити потерпілому права та обов'язки, передбачені статтями 49, 267, 302 КПК та ін., надані йому в інших стадіях процесу, а саме в апеляційному провадженні. Тоді потерпілий не лише знатиме всі свої права, а й матиме можливість ними користуватись. Головуючий повинен так пояснити потерпілому його права, щоб він зрозумів їх і міг ними реально користуватися. Як і під час попереднього слідства, в судовому розгляді потерпілий може заявляти різноманітні клопотання (ст. 267 КПК України).
Головуючий опитує потерпшого, чи має він клопотання про виклик нових свідків, експертів і спеціалістів, про витребування речових доказів і документів. Якщо потерпілий
спинив клопотання, то він зобов'язаний вказати, для встановлення яких саме обставин необхідно додаткові докази.
Потерпілий має право висловити свою думку щодо клопотань, заявлених іншими учасниками судового розгляду.
Слід зазначити, що в грудні 1993 р. було прийнято Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві". Цей закон спрямований на охорону забезпечення прав, здоров'я і життя потерпілих від злочинів. Однією з вимог щодо забезпечення їхньої безпеки є те, що потерпілий може клопотати про проведення закритого судового засідання.
Після виконання передбачених законом дій у підготовчій частині судового засідання суд переходить до судового слідства. Потерпілому законодавством надано можливість брати активну участь у цій частині. Так, після допиту підсудних про визнання чи невизнання ними своєї вини суд повинен вислухати з-поміж інших осіб також і думку потерпілого про послідовність допиту підсудних, потерпілих, свідків і експертів.
Конституція України передбачає як основні засади правосуддя рівність усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальність сторін і свободу в наданні ними судові своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості (ст. 129).
Кримінально-процесуальний кодекс України закріпив дуже важливе положення, згідно з яким потерпілий і його представник у судовому розгляді користуються рівними правами з обвинуваченим, підсудним, захисником, цивільним позивачем, цивільним відповідачем та їхніми представниками щодо подання доказів, участі в дослідженні доказів та заявленні клопотань (ст. 261).
Під час судового розгляду, як і на попередньому слідстві, потерпілий має право подавати докази. Він може брати участь і в дослідженні доказів. Так, він може задавати запитання підсудному, іншим потерпілим, свідкам, експертові.
В разі, коли експертиза проводиться в суді, потерпілий має право подавати питання експертові. Йому дозволено висловити свою думку з питань, запропонованих експертові іншими учасниками судового розгляду.
У судовому розгляді потерпілий має право давати показання. Допитується він судом за правилами допиту свідків, але раніше від них (ст.308 КПК). Головуючий з'ясовує взаємовідносини потерпілого з підсудним і пропонує повідомити про все, що йому відомо у справі. Після цього потерпілого допитують.
Якщо потерпілий дійде до висновку про необхідність доповнити, уточнити або змінити дані їм показання, то суд зобов'язаний знову допитати його. Під час допиту на суді потерпілий може користуватися нотатками.
Суд може оголосити показання потерпілого, дані ним на попередньому слідстві, а також відтворити доданий до протоколу допиту звукозапис (відеозапис) його показань у таких випадках:
за наявності суттєвих суперечностей між цими показаннями і показаннями потерпілого в
суді;
за відсутності в судовому засіданні потерпілого з причин, що виключають можливість його явки до суду.
Потерпілий має право клопотати про огляд речових доказів, а також брати участь в огляді. Потерпілий у будь-який момент судового слідства може просити суд повністю або частково оголосити документи, що є в справі або подані в судовому засіданні, якщо в них викладено або засвідчено обставини, що мають значення для справи.
Після розгляду всіх доказів потерпілий може доповнити судове слідство. Наприклад, йому дозволено ставити запитання підсудному, свідкам, просити суд приєднати до матеріалів кримінальної справи документ, що має значення для справи. Клопотання потерпілого після обговорення вирішується судом.
Дуже рідко в судовому засіданні беруть участь представники потерпілого. Таке становище зумовлюється й відсутністю чіткої регламентації в законі участі представника потерпілого, порядку оплати праці представника за рахунок засудженого тощо.
Рівність прав учасників судового розгляду, закріплена ст. 261 КПК України, насправді не забезпечується. Потерпілий не має змоги взяти участі в усіх слідчих діях, не має того ж обсягу прав, що є в обвинуваченого. Закон не передбачає навіть можливості для потерпілого висловити свої міркування в судовому засіданні щодо доведеності вини, справедливого покарання.
Після закінчення судового слідства суд переходить до судових дебатів. Як зазначено в ст. 267 КПК України, потерпілий має право брати участь у дебатах у всіх справах. На відміну від попередньої редакції цієї статті потерпілий мав право брати участь у судових дебатах тільки в тих справах, в яких не виступає прокурор чи громадський обвинувач.
Я приєнуюся до думки таких вчених-процесуалістів як: М.С. Строгович, М.М. Михеєнко, І.Д. Перлов, В.М. Савицький, О.Р. Михайленко, В.П. Бож'єв, Л.Д. Кокорев, І.В. Вернидубова, В.В. Леоненко, які пропонували розширити права потерпілого у цій стадії процесу, а саме - надати йому право виступати в судових