називають не тільки вид (форми) актів місцевих Рад народних депутатів і один із видів (форм) актів виконавчих комітетів цих Рад, але й акти усіх узагалі суб'єктів державного управління.
У Конституції України термін «вирішення» крім позначення актів місцевих Рад використовується також для позначення усіх актів органів, державної влади і державного управління усі акти усіх органів державної влади . Оскільки акти управління ставляться до числа правових (як-от про такі акти управління і мова йде в дійсній роботі), їх визначають за допомогою більш широкого поняття - . правові (іноді державно-владні) акти як дії, волевиявлення акти управління визначають тому, що означають право установлення або право застосуванні (або одночасно ті й інше) у сфері державного управління, що, як відомо, здійснюється шляхом рольових дій-волевиявлень відповідних суб'єктів управління.
Утримання актів управління складають і право при мінні розпорядження? Звідси поява визначень поняття актів управління через розпорядження .: Стайнов П., Адміністративне право Народної Республіки Болгарії. Москва 1980. С. 272.
Визначення поняття актів управління через форму діяльності" знаходить своє формальне оправдання в значенні терміна «форми діяльності»
Нерідко зустрічаються визначення поняття актів управління як документів зв'язано з документальним оформленням багатьох з них Акти управління називають й результатом власного волевиявлення суб'єктів управління по їх управлінським рішенням тут враховується вольовий характер актів управління й той факт, що під управлінським рішенням часто розуміють вимеслинний акт, сформульовану ідею, яка потім загортається в форму юридичних актів утримуючихся у багатьох джерелах визначення поняття актів управління неможливо назвати відображуючи різні їх сторони, взаємно дорівнюючими один одного й своєю совокупністью (або в совокупності видатної частини їх) даючи необхідне представлення про основні властивості даних правових уявлень задачам до даного наукового забезпечення навчального процесу існуючі розробки визначень розгляданого поняття не відповідає різноманіття тут виходить за кордони раціонального в більшості випадків автори стараються виконувати головне требування, до визначень, вказівок на існування, а проведенні дослідження різних видів актів управління поступово поглиблюють наші знання про ці правові уявлення .
Тим не менше неможливо сказати, що всі пос-лідуючі визначення більш довершенні, ніж інші таке положення справ, відмічене більше десяти років назад, але, залишається сьогодні визначення даного поняття формулюється за допомогою основного прийому - через найближчий рід і видову відмінність. Але суттєві розходження зберігаються не тільки у вказівці, приналежності актів управління (форма діяльності, правові акти державних органів, дії, документи), але й у характеристиці видових відмінностей ознаки, що Кваліфікують, ці форми діяльності, Див. Лазарев Б .М ."Підвищення ролі управлінських рішень, нові вимоги до їхнього утримання". Деякі автори не притримуються єдиного визначення поняття у визначеннях указуються акти управління називають правовою формою діяльності, юридичною формою виконавчої діяльності, формою діяльності апарата управління.
При визначенні актів як дій не усі автори відзначають властиві їм основні властивості вольовий характер, підзаконність усім цим, як рекомендується, позначається вплив і суб'єктивних і об'єктивних факторне визначення поняття актів управління даються з дотриманням запропонованих до визначень понять вимог зустрічаються недоробки тих або інших становищ, недбале обертання з термінами, неточності формулювань.
В літературі можна зустріти і спроби замінити визначення поняття актів управління вказівкою на деякі з основних властивостей актів . Суттєві розходження у вказівці найважливіших видових властивостей актів управління пов'язані з неоднаковою оцінкою значення тих або інших властивостей актів, що, у свою чергу, залежить і від того, у який роботі дається визначення, а також від інших причин суб'єктивного порядку в основі існуючого становища з визначенням понятій актів управління лежить головним чином складний характер цих правових явищ Він обумовлений насамперед одночасною приналежністю актів управління до правових актів державних органів і до управлінського діяльності. Ці акти суть частини двох цілісних правових утворень, частини двох правових спільностей . Зрозуміло, українське державне управління - один із видів державної діяльності - не можна розглядати тільки як правове утворення або як правове утворення, так сказати, у чистому виді акти управління, будучи правовими, є такими важливими і суттєвими частинами цього цілого (надають йому такі якості), без яких це ціле існувати не може.
Державне управління не може бути таким без актів державного владного характеру. Українське адміністративне право під правовою цілісністю пропонується розуміти «єдність відповідних її компонентів (частин), що певним чином об'єднані між собою (по змістовних або формальних критеріях) і який у залежності від їхньої природи і характеру зв'язку між ними складають щодо стійку організацію. У даному визначенні немає ознаки видову приналежність спільності. Але воно чітко відбиває риси спільності, і можна сказати що і механізм правового регулювання і українське державне управління як вид державної діяльності володіють якістю правового утворення. Їхньою властивістю, і саме воно надає керуванню державний характер. У кінцевому рахунку усе це обумовлено взаємозв'язком і взаємодією держави і права.
Акти управління, таким чином, мають два джерела особливостей: правовий і управлінський. Будучи частиною управлінської діяльності і частиною механізму правового регулювання, вони, природно, відбивають риси і властивості даних правових цілісностей, принципи українського права і принципи українського державного управління, виступають як складні, правові явища.
Двоєдина їхня функція, складний і багато плановий характер зв'язків і відношень пояснюють і значною мірою обумовлюють істотні відмінності в підході до визначення поняття «акти державного управління». Подвійна приналежність актів управління важлива, але не єдина причина різноманітних підходів до визначення поняття цих правових явищ. Велику роль грає той факт, що усі акти державного управління суть