стягнути з нього вартість усього предмета (з урахуванням зносу) і завдані наймодавцеві збитки у порядку, передбаченому чинним законодавством.
В разі потреби для визначення вартості неповернутого (втраченого, пошкодженого) майна призначається експертиза, яку можуть провести працівники відповідних експертних установ чи інші фахівці (ст. 57 ЦПК).
У п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів - Цивільний кодекс. / Під ред. П.І. Шевчук. - 446
» від 12 квітня 1996 р. № 5, визначено, що суди визначаючи розмір збитків, заподіяних неповерненням (втратою, пошкодженням) майна, мають виходити з його роздрібної ціни у торгівельних організаціях даної місцевості (з урахуванням зносу) або з оцінки, зробленої самим споживачем чи погодженої сторонами при укладенні договору. Проте якщо вартість майна, визначена у такому порядку, на час вирішення спору не відповідає дійсній або її взагалі не було визначено сторони не позбавлені можливості доводить у суді дійсну вартість неповернутого, втраченого чи пошкодженого майна.
У випадках, передбачених договором або відповідним нормативним актом, розмір збитків визначається у кратному обчисленні. Відсоток зносу втраченого або приведеного у непридатність предмета договору встановлюється виходячи з періоду, на який розрахована його нормальна експлуатація, часу, протягом якого він фактично використовувався, та інших доказів щодо його якості.
Наприклад, законодавство, що регулює «оренду квартир - Юридичний вісник України, 1999 р., № 50 (234). - с. 11 // Чи можлива оренда квартири під офіс?», які перебувають у приватній власності, складається з:
- глави 25 «Майновий найм» Цивільного кодексу України;
- статей 6-8, 150, 158, 162, 168 і деякий інших Житлового кодексу України;
- статей 4,15,19 Закону (інших законів України) від 12.02.1991 р. № 697 «Про власність».
Якщо орендодавець - суб’єкт підприємництва, то можливе застосування окремих норм Закону «Про Лізинг» він 16.12.1997 р. № 723/97 - ВР.
Пункти 2,14-16,18 та інші Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572.
Також слід зазначити, щодо заборони на оренду житла підприємницької діяльності. Постановою від 11.05.1996 р. № 659 Кабінет Міністрів України скасував свою постанову від 31.08.1996 р. № 1029 «Про удосконалення порядку здачі в оренду жилих приміщень». Якщо квартири переведені до нежитлового фонду, то тут необхідно керуватися листом ДПАУ від 07.12.1998 р. № 14460 // 10/15-1117 і листом НБУ від 19.04.1999 р. № 25-110/839-3537. При дотриманні певних умов комунальні платежі за договором можуть включатися у валові витрати орендаря (відкриття окремого рахунку для їх акумуляції). Для нежитлового фонду можна застосовувати Закон від 20.05.1999 р. № 686-14 «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживання комунальних послуг». Тут у ст. 1 встановлено, що оплата проводиться за тарифами, які повністю відшкодовують вартість наданих послуг.
Специфіка правового регулювання оренди транспортних засобів заключається у тому, що транспортними статутами і кодексами можуть бути встановлені інші, крім передбачених ЦК, особливості оренди окремих видів транспортних засобів.
«Договір оренди транспортних засобів буває двох видів» - Калачева С.А. Арендные сделки., - М., - 1997 г
:
з наданням послуг по управлінню технічною експлуатацією транспортного засобу (з екіпажем);
без надання таких послуг (без екіпажу).
Договір оренди транспортного засобу з екіпажем об’єднує у собі два види зобов’язань орендодавця по відношенню до орендатора а саме:
1) надати транспортний засіб за плату у тимчасове користування і володіння;
2) надати своїми силами послуги по управлінню і технічної експлуатації транспортного засобу.
На відміну від вище вказаного договору по договору оренди транспортного засобу без екіпажу орендодавець тільки надає орендатору транспортний засіб за плату у тимчасове користування і володіння.
В залежності від того, орендуються чи транспортний засіб з екіпажем або без екіпажу, розподіляються обов’язки сторін по змісту, ремонту, страхуванню транспортних засобів, а також відповідальність за шкоду, яку спричинив транспортний засіб третім особам.
По договору оренди транспортного засобу з екіпажем на орендодавця покладаються обов’язки: підтримувати належний стан транспортного засобу, включаючи здійснення поточного і капітального ремонту і надання необхідних для експлуатації приналежностей; страхувати транспортний засіб і (або) страхувати відповідальність за шкоду, яка може бути спричинена їм. Також орендодавець несе відповідальність за шкоду, яку спричинив третім особам орендованим транспортним засобом, його механізмами, обладнанням, устаткуванням.
По договору оренди транспортного засобу без екіпажу всі вище перераховані обов’язки несе орендатор, на нього покладається відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам транспортним засобом.
При укладені договору оренди транспортного засобу з екіпажем орендодавець приймає на себе обов’язок по управлінню транспортним засобом, відповідно він продовжує залишатися власником джерела підвищеної небезпеки. У відповідності з умовами договору оренди транспортного засобу без екіпажу вже орендатор самостійно управляє транспортним засобом і є його власником на протязі усього терміну договору оренди.
Оренда повітряних суден здійснюється по договору чартера (фрахтування повітряних суден) і регулюється, крім спеціальних норм і загальних положень про оренду, Повітряним кодексом від 04.05.1993 р. - Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 25, ст. 275
По договору чартера (фрахтування повітряних суден) одна сторона (фрахтувальник) зобов’язується надати другій стороні (фрахтівник) за плату всю місткість або частину місткості одного або декількох повітряних суден на один або декілька рейсів для перевезення пасажирів, багажу, вантажів, пошти чи для інших цілей.
Оренда морських суден здійснюється по договору фрахтування судна на час і регулюється, крім норм ЦК, які присвячені оренді, положеннями Кодексу торговельного мореплавства від 23.05.1995 р.
За договором фрахтування судна на час (тайм-чартер) судновласник зобов’язується надати судно