.

Другою стороною у договорі оренди виступає орендатор. До того пред‘являється менше вимог. Однак особа, яка укладає любу угоду, повинна бути дієздатною.

Для громадян, згідно з ст. 11 ЦК України, - це спроможність своїми діями набувати громадських прав і створювати для себе громадянські обов‘язки. Виникає вона у повному обсязі по досягненню 18 років і раніше у тих випадках, коли законом допускається вступ у шлюб до досягнення 18 років. А згідно ст. 15 Цивільного кодексу України громадянин може бути обмежений у дієздатності по рішенню суду за умов, визначених цією статтею. Ст. 16 Кодексу передбачає визначення особи повністю недієздатною за певних умов.

Ст. 13, 14 ЦК України визначають об‘єм недієздатності неповнолітніх:

1) від 15 до 18 років (ст. 13 ЦК України) – мають право здійснювати угоди з дозволу своїх батьків (усиновителів) або піклувальників;

2) від 15 до 18 років (ст. 13 ЦК України) – самостійно здійснювати дрібні побутові угоди. “Самостійно розпоряджатися своїм заробітком або стипендією, здійснювати авторські або винахідницькі права на свої твори, винахідницькі, раціоналізаторські пропозиції і промислові зразки, права на свої відкриття, але при наявності достатніх підстав орган опіки і піклування може обмежити їх у праві самостійно розпоряджатися своєю заробітною платою (заробітком) або стипендією”44 - Цивільний кодекс. - К.: Юрінком, 1999р. - С. 15.

3) від 15 до 18 років (ст. ЦК України) – несуть відповідальність за шкоду, заподіяну ними іншими особами, у порядку передбаченому ст. 447 ЦК України.

Ст. 14 ЦК України визначає об‘єми дієздатності неповнолітніх, які не досягли 15 років. Угоди здійснюють від їх імені батьки (усиновителі) або опікуни. вони мають право здійснювати тільки дрібні побутові угоди.

Об‘єм дієздатності вищевказаних осіб по вкладам визначений ст. 44 Закону України “Про банки і банківську діяльність”. До правоздатності громадян застосовуються також загальні правила ЦК України (ст. ст. 9, 10, 12, 17 ЦК України).

У юридичної особи право-дієздатність виникає з моменту державної реєстрації у якості юридичної особи.

Дієздатність юридичні особи реалізують або одноособово, або колегіально, а також через філіали, представництва у відповідності з метою створення. Правоздатність обмежена рамками статуту.

Головним обов‘язком наймодавця (орендодавця) є надання наймачеві майна у стані, що відповідає умовами договору і призначенню майна (ст. 262 ЦК України). Цьому обов‘язку наймодавця кореспондує суб‘єктивне право наймача вимагати надання йому саме того індивідуально визначеного майна, яке зазначене у договорі.

Якщо наймодавець не надає у користування наймачеві зданого в найм майна, наймач має право витребувати у нього це майно (це право наймача грунтується також на нормах ст. 208 ЦК України, що стосується виконання зобов‘язання у натурі) і вимагати відшкодування збитків, завданих затримкою, або з свого боку відмовитися від договору і стягнути збитку, завдані його невиконанням.

Наймодавець зобов‘язаний проводити за свій рахунок капітальний ремонт зданого у найм майна, але за умови якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 264 ЦК України).

Отже, наведена норма має55 - Цивільне право України (книга друга). – К.: Юрінком, 1999 р./ під ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. “диспозитивний характер”, оскільки проведення капітального ремонту може бути покладено і на наймача. Якщо ж наймодавець не виконує покладений на нього обов‘язок проводити капітальний ремонт, що передбачений договором чи зумовлюється невідкладною потребою, і стягнути з наймодавця вартість ремонту чи зарахувати її до найомної плати, або розірвати договір і стягнути збитки, завдані його невиконанням.

Ряд обов‘язків за договором майнового найму (оренди) покладається на наймача. Один з найістотніших – обов‘язок своєчасно вносити плату за користування майном. Розмір цієї плати, що встановлюється сторонами у момент укладення договору, з часом може змінюватися залежно від ряду обставин. Зокрема, відповідно до ст. 266 ЦК України наймач має право вимагати відповідного зменшення найомної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість передбаченого договором користування найнятим майном істотно зменшилася.

Наймач (орендар) зобов‘язаний користуватися майном відповідно до договору і призначення майна, підтримувати найняте майно у справному стані “За загальним правилом, на орендаря покладається обов‘язок проводити поточний ремонт, проте законом або договором цей обов‘язок може бути покладено на наймодавця (наприклад, у договорах побутового прокату)”.66 - Спасибо И.В., Козаренко Е.В., Стешенко В.Н. Научно-практический коментарий закона Украины «Об аренде государственного имущества». – 1997 г. – С. 21.

Користуючись орендованим майном, орендар може проводити ті чи інші його поліпшення. Доля цих поліпшень регулюється у законодавстві по-різному, залежно від того, проводилися вони з дозволу наймодавця (орендодавця) чи без такого дозволу, а також чи можуть вони бути відокремлені без шкоди для майна, чи ні. У разі проведеного з дозволу наймодавця поліпшення найнятого майна наймач має право на відшкодування зроблених для цієї мети необхідних витрат, якщо інше не передбачено законом або договором( ч. 1 ст. 272 ЦК України); якщо ж поліпшення майна зроблені наймачем без згоди наймодавця, то можливі різні варіанти розв‘язання питання щодо долі таких поліпшень. Так, поліпшення, якщо їх можна відокремити без шкоди для майна і якщо наймодавець не погодиться відшкодувати їх вартість, можуть бути вилучені наймачем. “Вартість же поліпшень, зроблених наймачем без дозволу наймодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, не відшкодовуються”.77 - Гражданский кодекс Украині. - К. - 1985р. - / зі змінами і доповненнями на 01.01.2000р./

Орендар має право за згодою орендодавця здавати найняте ним майно у піднайм, якщо інше