. На підставі договору чартера (фрахтування повітряного судна) виконують чартерне повітряне перевезення (ст. 61 Повітряного кодексу України).

Плоди продукції і прибутки, отримані орендатором у результаті використання орендного майна у відповідності з договором, є його власністю. Слід звернути увагу, що дане право визначається за орендатором тільки у тому випадку, якщо майно використовувалось у відповідності з договором, а не яким-небудь іншим чином. Якщо у договорі не вказано, яким чином необхідно експлуатувати майно, слід звертатися до Цивільного кодексу України.

Між цим, об’єктом оренди може бути не будь-яке майно, а лише так називаємі індивідуально визначені, неспоживні речі, тобто ті, які не гублять своїх натуральних якостей у процесі їх використання. До них відносяться: земельні ділянки і інші обособлені об’єкти, підприємства та інші майнові комплекси, будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби, приміщення, предмети побутової техніки, музичні інструменти, спортивний інвентар тощо, які не знищуються повністю або не перетворюються на іншу річ у процесі їх використання. В цьому полягає відмінність договору майнового найму від договору позики, предметом якого можуть бути споживні речі (гроші або речі, визначені родовими ознаками) і за яким позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку суму грошей або рівну кількість речей того самого роду і якості (ст. 174 ЦК). Проте, даний перелік не є вичерпним. Норми Цивільного кодексу України по відношенню угод з земельними ділянками застосовується у тій мірі, у якій їх обіг допускається земельним законодавством. Укладення орендних угод по відношенню ділянок до надр, водних об’єктів, лісів регулюється відповідними законодавчими актами - Кодексом про надра - Кодекс України про надра від 27 липня 1994 р. // Голос України, 1994 р., № 164 (914), ст. 4-5 , Водним кодексом, Лісовим кодексом. Підставою для укладення договорів оренди на використання ділянок надр і водними об’єктами є ліцензії, які видаються уповноваженими державними органами. Користування земельними ділянками лісового форду може бути постійним або тимчасовим. Право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею. У тимчасове користування земельними ділянками лісового фонду можуть надаватися на умовах оренди. Умови оренди визначаються зі згодою сторін у договорі. Спеціальне використання лісових ресурсів на наданній земельній ділянці лісового фонду проводиться за спеціальним дозволом - відповідно за лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком. «На відведених земельних ділянках лісового фонду можуть використовуватися лише ті лісові ресурси, на які видано спеціальний дозвіл» - Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 р. // Голос України, 1994 р., № 68 (818), ст. 8,11

.

Законом може бути встановлені види майна, здача якого в оренду не дозволяється або обмежується. Це відноситься перш за все до об’єктів, вилученим з обігу, або обігоможливість яких обмежена (наприклад: залізні дороги загального використання, стратегічні об’єкти).

У договорі оренди обов’язково слід чітко визначити об’єкт оренди, який підлягає передачі орендатору. Для цього у договорі повинна бути зазначено найменування орендуємого майна, його якісні характеристики. При оренді нерухомого майна слід зафіксувати місцезнаходження об’єкту та інші ознаки, які характеризують його стан. У противному випадку умова про об’єкт оренди рахується не узгодженою сторонами, а договір відповідно не укладеним.

Договір майнового найму укладається як в усній (між громадянами на строк до одного року), так і в письмовій (лише громадянами на строк більше одного року та з участю організацій, якщо інше не передбачене окремими правилами) формі.

Цей договір має тимчасовий характер, навіть якщо договір укладено без зазначення строку. За загальним правилом, строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлене чинним законодавством (ст. 258 ЦК України). Так, відповідно до ст. 8 Земельного кодексу України - Земельний кодекс України // Голос України, 1992р., № 81 (331), ст. 7-15 земля може надаватися в оренду в короткострокове до 3 років (для випасання худоби, сінокосіння, городництва, державних та громадських потреб) і довгострокове користування - до 50 років.

Якщо договір оренди (майнового найму) укладено без зазначення стоку вважається, що він укладений на невизначений строк і кожна із сторін має право відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про це у письмовій формі другу сторону за три місяці (ст. 259 ЦК України).

На практиці часто наймач продовжує користуватися наданим йому майном, не зважаючи на закінчення строку договору, а наймодавець проти цього не заперечує. У такому разі, як зазначається у ст. 260 ЦК України, договір вважається поновленим на невизначений строк, і кожна із сторін має право у будь-який час відмовитися від договору, попередивши про це другу сторону за один місяць.

Відмінність оренди від майнового найму полягає у тому, що згідно законодавства, оренда є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Одним з важливих пунктом договору оренди є страхування орендатором взятого їм в оренду майна. Раніше діюче законодавство такі умови не передбачало.

Згідно цивільного законодавства, «до окремих видів договорів оренди і договорів оренди окремих видів» - Кочетова Н.Д. Арендные операции: прововое регулирование, налогооблажение, бух. учет, - К., 1997р. - С. 8 майна відносяться:

1) прокат;

2) оренда транспортних засобів:

- з наданням послуг по управлінню і технічний експлуатації;

- без надання послуг по управлінню і технічний експлуатації;

3) оренда будівель і споруд;

4) оренда підприємств;

5)