Реферат на тему:
Виконання судових рішень
ПЛАН
Вступ.
Згідно з законодавством про судоустрій правосуддя здійснюється тільки судом шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних справ, зв'язаних з захистом прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ і організацій; шляхом розгляду в судових засі даннях кримінальних справ, вирішення питань провин ність підсудного, застосування встановлених законом мір покарання осіб, винних в учиненні злочину, або виправдання невинних.
Найбільш розвернуте визначення правосуддя зводиться до того, що правосуддя — одна із форм державного управління, засіб виконання державою внутрішньої функції охорони правопорядку, власності, прав і свобод громадян шляхом вирішення спеціальним органом дер жавної влади — судом цивільних і кримінальних справ по правилам, передбаченим цивільним і кримінальним процесуальним правом, тобто шляхом застосування від імені держави норм права до встановлених у судовому засіданні фактів і відносин, а в необхідних випадках — і мір примусу до правопорушників.
Стаття 6 ЦПК також містить положення про здійснення правосуддя в цивільних справах тільки судом.
С т а т т я 6. Здійснення правосуддя тільки судом і на засадах рівності громадян перед законом і судом
Правосуддя в цивільних справах здійснюється тільки су дом і на засадах рівності перед законом і судом усіх громадян незалежно від їх походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, став лення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.
Проте цивільні справи розглядаються не тільки судом, але й іншими органами цивільної юрисдикції. Таке положення по суті свідчить про наділення несудових органів судовими функціями, суперечить принципу здійснен ня правосуддя тільки судом.
Виходячи з єдності судової влади і правосуддя і необхідності концентрації судової влади, можна сформулювати тезу про те, що правосуддя — це форма реалізації судової влади. Судова влада як влада державна крім як у правосудді втілюватися не може і не повинна. Ви нятковість як характерна риса судової влади і є свого роду ключем до поняття правосуддя в правовій державі.
1. ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Виконання судових рішень — це стадія цивільного процесу, в якій здійснюється реалізація прав сторін, під тверджених судовим рішенням. Виконавче провадження характеризується тим, що воно може бути порушено і не в зв'язку з судовим розглядом справи, оскільки закон (ст. 348 ЦПК) доручає органам виконання виконувати і акти інших правоохоронних органів (арбітражного суду, адміністративних органів, нотаріату, товариських, тре тейських судів та ін.). Органами, здійснюючими примусове виконання судових постанов і актів інших правоохо ронних органів, є судові виконавці. У випадках, прямо вказаних в законі, виконання судових Постанов і постанов інших правоохоронних органів здійснюється органами банку, Міністерства фінансів, Держстраху, виборчими комісіями, виконкомами сільських Рад народних депутатів та ін. Проте центральне місце серед всіх органів примусового виконання займає судовий виконавець, оскільки він виконує більшість судових постанов і постанов інших органів.
Судовий виконавець перебуває при народному суді і працює під керівництвом і контролем голови народного суду, народного судді і судді з адміністративного та виконавчого провадження.
Крім суду, судді, судового виконавця, учасниками процесуальних правовідносин в стадії виконання є сторони в справі (стягувач, боржник) та їх представники, інші особи, які беруть участь у справі, особи, у яких зна ходиться майно або грошові суми боржника, які мають права, належні особам, що беруть участь у справі. У виконавчому провадженні учасниками можуть бути і особи, які сприяють виконанню рішень,— поняті, охоронці майна, експерти, переювадачі, представники органів міліції та ін.
У виконавчому провадженні, як і в інших стадіях процесу, сторони можуть діяти особисто чи через законних або договірних представників.
Вимоги судового виконавця по виконанню судових рішень є обов'язковими для всіх організацій, службових осіб та громадян.
У виконавчому провадженні сторони зобов'язані сумлінно користуватись своїми процесуальними правами, не перешкоджати виконанню, виконувати вимоги судового виконавця.
2. ПІДСТАВИ ВИКОНАННЯ ТА ВИКОНАВЧІ ДОКУМЕНТИ
Підставами виконання є зазначені в законі акти право охоронних органів, якими підтверджуються суб'єктивні права та обов'язки сторін і засоби захисту чи відновлення порушених прав.
Стаття 348 ЦПК передбачає вичерпний перелік підстав виконання.
Стаття 348. Постанови судів та інших органів, що підлягають виконанню
За правилами, викладеними в цьому розділі Кодексу, під лягають виконанню:
1) рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах, а також постанови суддів про стягнення аліментів;
2) вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних спра вах в частині майнових стягнень;
3) постанови судді або суду в частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення;
4) мирові угоди, затверджені судом;
41) постанови прокурора про виселення в адміністратив ному порядку громадян, які самоправне зайняли жиле при міщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом;
5) виконавчі написи нотаріусів;
6) рішення арбітражного суду в передбачених законом випадках;
61) рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, арбітражів (третейських судів), спеціально утворю ваних для розгляду окремих справ;
7) (виключено);
8) не оплачені в строк платіжні вимоги, акцептовані плат ником;
9) рішення товариських судів про майнові стягнення;
10) рішення третейських судів;
11) рішення комісій по трудових спорах;
12) постанови профспілкових комітетів підприємств, уста нов, організацій по спорах про відшкодування шкоди, запо діяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я або втратою годувальника;
13) постанови адміністративних органів або службових осіб, яким законом надано право провадити стягнення з гро мадян у безспірному порядку;
14) рішення виконавчих комітетів районних, міських, ра йонних у містах Рад народних депутатів про примусовий продаж другого будинку, що належить