У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


50). Як перше, так і друге спрямовані на захист найбільш дорого-цінного, що є в людини — її здоров'я та самого життя.

Право на охорону здоров'я є комплексним суб'єктив-ним правом, оскільки воно передбачає здійснення відпо-відних різнобічних заходів. Можна, наприклад, послатись на виробництво ліків, роботу лікарень, підготовку медич-них кадрів тощо. Зрозуміло, що безпосереднє відношення до охорони здоров'я громадян має і стан навколишнього середовища. Адже нині, коли безліч чинників зумовлюють його подальше погіршення, особливого значення набуває збереження і покращення довкілля, що безпосередньо пов'язане з охороною здоров'я.

Держава забезпечує розвиток мережі та покращення роботи медико-лікувальних закладів, вживає заходів щодо запобігання захворюванням. Медичне обслуговування у державних і комунальних закладах охорони здоров'я здій-снюється безкоштовно. Водночас для покращення медич-ного обслуговування населення держава сприяє розвитку лікувальних закладів усіх форм власності.

Здійснення конституційного права на охорону здо-ров'я передбачає й заборону приховувати від населення факти, що становлять загрозу для здоров'я.

Важливе значення для охорони здоров'я населення і запобігання захворюванням має розвиток різних форм медичного страхування.

До конституційних прав соціального захисту людини належить право, пов'язане з гарантуванням вільної згоди на шлюб, а також із захистом материнства, батьківства, дитинства і сім'ї (ст. 51).

Ніхто за будь-яких обставин не може бути примуше-ний брати шлюб, хоч у деяких життєвих ситуаціях, зумов-лених, наприклад, народженням дитини поза шлюбом, для її матері та батька виникає моральний обов'язок щодо створення сім'ї, а також нормальних, у тому числі психо-логічних, умов життя та розвитку цієї дитини.

У шлюбі кожен із подружжя має рівні права. Однак при цьому слід орієнтуватися не тільки на правові наста-нови, а й на норми моралі.

Загальна декларація прав людини (ч. З ст. 16) встанов-лює, що "сім'я є природним та основним осередком сус-пільства і має право на захист з боку суспільства і дер-жави". Це встановлено і Конституцією України. Водночас в ній закріплено положення про те, що й члени сім'ї зобов'язані піклуватися один про одного: батьки повинні утримувати дітей до їх повноліття, а повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Конкретні ж права і обов'язки, пов'язані з сімейними від-носинами, визначають норми Кодексу про шлюб та сім'ю України.

Стаття 52 Конституції України визначає права дитини. Основні її положення зводяться до закріплення рівноправ-ності дітей незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Зазначено, що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація пересліду-ються за законом. Держава піклується про дітей-сиріт (утримує та виховує їх), а також про дітей, позбавлених батьківського піклування, заохочує і підтримує благо-дійницьку діяльність щодо дітей.

Право на освіту (ст. 53) є одним з основних соціальних і культурних прав, якими наділено громадянина України. Воно дістає вияв у конституційному закріпленні обов'яз-ковості повної загальної середньої освіти, існування розга-луженої мережі закладів освіти різного рівня, що функціо-нують на державних і комунальних засадах. При цьому слід зазначити, що держава забезпечує доступність і безоп-латність дошкільної, повної загальної середньої та профе-сійно-технічної освіти. Що ж до вищої освіти, то її безоп-латне здобуття в державних і комунальних закладах освіти здійснюється на конкурсній основі. Передбачено також надання державних стипендій та різних пільг учням і сту-дентам.

Конституція гарантує широкі можливості для здобуття освіти представниками національних меншин, що мешка-ють в Україні. Вони мають змогу здійснювати навчання рідною мовою, а також вивчати її у державних і кому-нальних закладах освіти або через посередництво націо-нальних культурних товариств.

Розвиток у державі системи освіти є свідченням духов-ного і соціального прогресу суспільства. Однак для того, щоб цей прогрес був ефективним, необхідно, аби члени суспільства мали бажання, потребу і можливість здобути освіту. Лише реальна соціальна потреба, корисність діяль-ності зумовлюють доцільність здобуття освіти.

Докладніше питання освіти регулюються Законом України від 23 травня 1991 р. "Про освіту".

Право на свободу творчої діяльності (ст. 54) є необхід-ною умовою розвитку культури суспільства у її широкому розумінні, яке охоплює різноманітні галузі цієї культури — від мистецтва і літератури до творчої діяльності у сфері науки і техніки. Держава гарантує захист інтелектуальної власності, авторських прав громадян, їх моральних і мате-ріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними ви-дами інтелектуальної діяльності. Кожен громадянин має право на результати своєї творчої діяльності. Ці резуль-тати, за винятками, встановленими законом, ніхто не може використовувати або поширювати без згоди вина-хідника чи автора. Що ж до інтелектуальної власності, яка довгий час не мала у нас чітко визначеного статусу, то треба зазначити, що нині її використання досить детально регулюється чинним законодавством. Під інтелектуальною власністю треба розуміти виключні права на результати творчої діяльності. Об'єктів інтелектуальної власності дуже багато, вони різноманітні. Тому їх правовий статус регулюється значною кількістю правових актів.

5. Основні обов‘язки громадян.

Одним із провідних принципів будь-якого правового статусу у його сьогод-нішньому розумінні є єдність прав та обов'язків. Це повністю стосується й конституційного статусу людини і громадянина. Кон-ституція України поряд з низкою найважливіших прав та свобод людини і громадянина, про які йшлося вище, вста-новлює й конституційні обов'язки як громадян, так і кож-ного, хто постійно проживає або перебуває на території України. Ці обов'язки закріплені у статтях 65—68 Консти-туції.

Конституція України проголошує захист Вітчизни обов'язком громадян України (ст. 65).

Захист своєї Вітчизни є не тільки правовою, а пе-редусім моральною вимогою до кожного громадянина, моральним та загальним обов'язком. Неухильне ви-конання цього обов'язку передбачає захист країни, її населення, матеріальних та духовних цінностей, тери-торіальної цілісності і суверенітету країни. Захист Віт-чизни


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9