Судді повинні всебічно, повно і об’єктивно розглядати кожну справу, додержуватися прав учасників розгляду та приймати законні і обґрунтовані рішення. При призначенні покарання в кожному випадку судді повинні забезпечувати індивідуальний підхід, враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного та обставини справи, які пом’якшують та обтяжують відповідальність. В Постанові Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.90 зазначено, що вирок суду, який є найважливішим актом правосуддя, повинен бути законним та обгрунтованим, складеним юридично грамотно, з коротким, чітким і зрозумілим формулюванням висновків, щоб при його виконанні не виникало питань і сумнівів, що потребують уточнення.

При здійсненні правосуддя судді зобов’язані:

дотримуватися Конституції і законів України, забезпечувати повний, всебічний і об’єктивний розгляд справ з дотриманням встановлених законом правил;

дотримуватися службової дисципліни і розпорядку роботи суду;

не розголошувати відомості, які становлять державну, військову, службову, комерційну, банківську таємниці, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян;

не вчиняти проступків та будь-яких дій, які ганьблять звання судді і можуть викликати сумнів в його об’єктивності і незалежності.

Незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією України і законами України. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку.

Судді звільняються з посади органом, який його обрав або призначив, у випадку:

закінчення строку, на який його було обрано чи призначено;

досягнення суддею 65 років;

неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

порушення суддею вимог щодо сумісності;

порушення суддею присяги;

набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

припинення його громадянства;

визнання його безвісно відсутнім або оголошено померлим;

подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей. Необхідною умовою здійснення завдань правосуддя є надійний правовий захист суддів. Якщо під час здійснення правосуддя чи у зв'язку з цим виникнуть обставини, що свідчать про наявність небезпеки для життя, здоров'я, житла чи майна судді або його близьких родичів, відповідно до Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" голови судів повинні вживати заходів для нормального здійснення правосуддя.

Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність суддів і працівників правоохоронних органів, а також їх близьких родичів.

Судове рішення є найважливішим актом правосуддя, який покликаний забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права. Судові рішення ухвалюються від імені України, що обумовлено їх значенням як загальнообов’язкових рішень органу судової влади, піднімає їх авторитет як акта державної влади. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими для всіх без винятку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових осіб, окремих громадян та їх об’єднань і підлягають виконанню на всій території України. Вироки, рішення, ухвали й постанови судів повинні повною мірою відповідати вимогам процесуального законодавства. Винесення необгрунтованих, немотивованих судових рішень знижує їх виховне й запобіжне значення.

Діяльність судів по здійсненні правосуддя врегульована державою в законодавчому порядку. Крім Конституції, ряд законів України присвячено питанням судочинства. Це, наприклад, Про судоустрій України: Закон України від 5 червня 1981 р., Про статус суддів: Закон України від 15 грудня 1992 р., Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України: Закон України від 2 лютого 1994 року., Про органи суддівського самоврядування: Закон України від 2 лютого 1994 року., Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 року та ін.

В своїй діяльності суди керуються також керівними роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України. Зокрема, Пленум Верховного Суду своєю Постановою №5 від 22.08.80 (п. 2) зобов’язав суди вживати належні заходи до суворого додержання процесуальних строків та підвищення якості розгляду кримінальних і цивільних справ, культури судочинства, маючи на увазі, що своєчасний і правильний розгляд кожної кримінальної та цивільної справи є важливою умовою зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі неухильного додержання Конституції та законів України, поважання прав і свобод, честі й гідності інших людей.

Від суддів залежить людська доля, подальше життя. Тому велике значення має незалежність суддів для прийняття правильного рішення. Незалежність суддів має проявлятися в різних напрямках:

незалежність від впливу зацікавлених сторін (сторони потерпілої, сторони, яка перебуває під слідством);

незалежність від впливу сторони звинувачення чи сторони захисту;

незалежність від впливу інших сторін, які так чи інакше зацікавлені у тому чи іншому кінцевому результаті кримінальної справи.

Суддя — це посадова особа, виключно якій надано право від імені держави здійснювати правосуддя шляхом розгляду у судовому засіданні кримінальних, цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення і виносити відповідне судове рішення Органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ст.6 Конституції України).

Робота судді надзвичайно складна, багатогранна і відповідальна. Високий рівень судової діяльності, винесення компетентного і справедливого рішення судом є однією з найважливіших гарантій надійного забезпечення прав і законних інтересів громадян.

Відправлення правосуддя - завершальна і вирішальна ланка ланцюгу проходження юридичної справи від початку до кінця. Від рішення суду залежить її кінцевий результат, а то і доля людини. Соціальна значимість діяльності суду виявляється також і у її впливі