Прикладами непереборної сили можуть бути руйнівні природні явища — повінь, шторм, буревій, землетрус і т.п. явища, які об'єктивно зробили неможливим подан-ня позову (у зв'язку з проведенням аварійних, рятуваль-них робіт тощо).

Питання про те, чи можна до непереборної сили за-рахувати й хворобу, якщо вона тривалий час перешко-джала особі звернутися до суду, є дискусійним. Заува-жимо, що інститут добровільного представництва дає змогу особі захищати свої інтереси у тих випадках, коли вона захворіла; якщо ж вона визнана недієздатною, то її інтереси представляє законний представник. Якщо строк позовної давності пропущений саме через хворобу пози-вача, то суд може врахувати хворобу позивача як обста-вину, що дозволяє поновити пропущений строк позовної давності;

2) встановлена законодавством відстрочка виконання зобов'язань (мораторій). Мораторій може бути оголоше-ний у зв'язку з різними надзвичайними подіями, викли-каними складним міжнародним становищем, неординар-ними громадськими явищами. Мораторій може мати як загальний, так і спеціальний характер, бути поширеним як на певну територію, так і на певний вид зобов'язань. Загальні мораторії в нашій країні не оголошувалися на-віть за важких умов Великої Вітчизняної війни; часткові ж мораторії мали місце. Так, під час війни була встанов-лена відстрочка для стягнення заборгованості по грошо-вих зобов'язаннях державних та кооперативних органі-зацій, що перебували на тимчасово окупованій території.

Підставою для запровадження часткового мораторію щодо сільгосппідприємств була засуха 1963 р. На почат-ку 80-х років постановою уряду від відповідальності за сплату штрафів були звільнені заводи, які не виконали зобов'язань по поставці продукції у зв'язку з тим, що не були забезпечені металом тощо;

3) однією з підстав зупинення перебігу строків позов-ної давності є перебування позивача чи відповідача в лавах Збройних Сил України, які переведені на військовий стан. Якщо ж громадянин у мирний час призваний до війсь-ка — це не є підставою зупинення строків позовної дав-ності, оскільки він має можливість звернутися до суду через представника.

Окрім загальних підстав зупинення позовної давнос-ті, передбачених ст. 78 ЦК України, є й інші, які перед-бачені певними статтями кодексу та деякими норматив-ними актами.

За позовами про відшкодування шкоди, пов'язаної з ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті, перебіг строку позовної давності зупиняється зверненням по-терпілого або непрацездатних осіб, які перебували на його утриманні чи мали на день смерті право на одер-жання від нього утримання, а також дитини, яка наро-дилася після його смерті, до відповідного органу із за-явою про призначення пенсії або допомоги — строк зу-пиняється до призначення або відмови в призначенні.

Ще одна підстава зупинення перебігу строку позов-ної давності передбачена ст. 392 КТМУ. При загальній аварії право на позов виникає у вантажоодержувача від дня видачі вантажу. В тих випадках, коли потрібно про-вести розрахунки по загальній аварії, тобто розподілити збитки між судном, фрахтом та вантажем відповідно до їх вартості, перебіг строку позовної давності зупиняється з моменту винесення постанови про наявність загальної аварії і до одержання диспаші (тобто, розрахунку по розподілу загальної аварії) зацікавленою особою.

Всі інші обставини не є підставою для зупинення пе-ребігу строків позовної давності. Так, якщо складання розрахунку аварії на морі є підставою для зупинення пе-ребігу строку позовної давності, то такі самі обставини, пов'язані з аварією наземного транспорту (наприклад, проведення розслідування за фактом зіткнення джерел підвищеної небезпеки), не зупиняє перебіг строків позо-вної давності. І строк позовної давності в таких випадках починається не від дня винесення вироку суду чи поста-нови слідчих органів за фактом автотранспортної приго-ди, а від дати завдання збитків, причому час, потрібний для встановлення остаточної суми збитків, не впливає на вирішення питання про початковий момент відліку строків позовної давності (див. п. 7 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 16 квітня 1993 р. "Про деякі питання застосування позовної давності при вирі-шенні господарських спорів").

У ЦК Російської Федерації (ст. 202) передбачена ще одна обставина, яка є підставою для зупинення перебігу строків позовної давності: призупинення дії закону чи іншого нормативного акта, який регулює відповідні від-носини '.

Від зупинення строків позовної давності потрібно відрізняти зупинення провадження по справі в органах суду. Справа в тому, що інколи вже почате провадження в суді з об'єктивних причин не може бути закінченим. Так, ст. 79 АПК України передбачає, що провадження по справі зупиняється, якщо: вирішується спір, до розг-ляду якого неможливо прийняти рішення по справі. Ар-бітражне провадження може бути також зупинене: при призначенні експертизи, заміни однієї із сторін правона-ступником внаслідок реорганізації; направлення судом матеріалів у слідчі органи. Ст. 221 ЦПК України серед інших підстав називає втрату стороною дієздатності, пе-ребування відповідача у Збройних Силах, розшук відпо-відача тощо. Після усунення цих перешкод провадження по справі поновлюється.

Зупинення строку позовної давності може мати місце лише тоді, коли обставини, які є підставою для зупинення перебігу строків, виникли в останні 6 місяців строку давності. Якщо строк позовної давності менший за 6 місяців, то він зупиняється незалежно від того, коли ці обставини виникли чи тривають.

Після того, як обставина, що була підставою для зу-пинення перебігу строку позовної давності, зникла, пе-ребіг строку позовної давності продовжується. Якщо для пред'явлення