Реферат на тему:

Відповідальність за порушення валютного законодавства

Як і раніше, адміністративна відповідальність передбачена за незаконне скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або, як застави, і розміри штрафів не змінилися - від зо до 44 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей. Однак вже запроваджено нову, м’якшу форму адміністративного стягнення – попередження. Штрафуватимуть (попереджатимуть) тепер за будь-який розмір незаконної валютної операції ( раніше Кодекс України про адміністративні правопорушення застосовувався, якщо вартість предмета незаконної операції не перевищувала 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , при повторному правопорушенні або коли вартість предмета операції становить 20 мінімальних заробітних плат, використовується славетна стаття 80 Кримінального Кодексу « Про правопорушення правил про валютні операції» з санкціями: позбавлення волі на строк до 5 років з конфіскацією валютних цінностей, або виправні роботи строком до 2 років, або штраф до 100 мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією валютних цінностей.

Змінена і підвідомчість адміністративних справ про незаконні валютні операції: замість органів внутрішніх справ (стаття 222 КпАП) , ними тепер займатимуться народні суди (стаття 221 КпАП), що полегшує захист правопорушника, адже рішення суду можна оскаржити в суді касаційної інстанції: постанова у справах про адміністративні правопорушення може бути скасована або змінена за протестом прокурора самим суддею, а також, незалежно від наявності протесту прокурора головою вищестоящого суду.

Відповідно, постанова про конфіскацію предмета , який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення (валюта), виконується тепер державними виконавцями районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби, а не міліціонерами.

Проте, згідно з новою редакцією статті 255 КпАП, протоколи про правопорушення складатимуть уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ.

Обговоривши матеріали узагальнення судової практики в справах про порушення правил про валютні операції, Пленум Верховного Суду в кримінальних справах зазначає, що суди в основному вірно застосовують чинне законодавство. Однак мають місце окремі розбіжності у визначенні змісту поняття валютних операцій, за порушення правил проведення яких передбачено відповідальність, неправильне розуміння адміністративної преюдиції, неоднаковий підхід до визначення долі предметів незаконних валютних операцій тощо.

В зв’язку з цим слід звернути увагу судді на те, що перелік валютних цінностей, наведений у ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет), є вичерпним і поширювальному тлумаченню не підлягає. Цим Декретом до валютних цінностей віднесені:

а) валюта України – грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього: але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу: кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;

б) іноземна валюта – іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;

в) монетарні метали – золото і метали іридієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів і брухту цих металів.

До ювелірних і побутових виробів із цих металів слід відносити такі, що виготовлені як промисловим так і побутовим способом. Виходячи зі змісту п.1 ст.1 Декрету, до валютних цінностей належать також напівфабрикати ювелірних , промислових і побутових виробів, деталі до них. Виробничі відходи монетарних металів.

За змістом ст.5 Декрету ліцензії на право вчинення операцій з валютними цінностями видаються лише юридичним особам. У зв’язку з цим операції, під час яких валютні цінності скуповуються, продаються. Обмінюються чи використовуються як засіб платежу або як застава, вчинені безпосередньо між фізичнии особами, є незаконними.

Операції з валютними цінностями, вчинені фізичними особами через посередництво юридичної особи, яка має відповідну ліцензію, складу злочину не містять.

Порушення правил про валютні операції слід вважати закінченим злочинним з моменту здійснення відповідної незаконної угоди щодо валютних цінностей, у процесі якої відбулася їх повна або часткова передача іншій особі.

Дії, спрямовані на укладення такої угоди (наприклад, спроба продати, купити, обміняти валютні цінності або використати їх як засіб платежу чи як заставу) слід розцінювати як замах на порушення правил про валютні операції і кваліфікувати за статтями 17, 80 КК.

Слід звернути увагу на те, що при розгляді справ, у яких дії винного кваліфіковано за ч.1 ст.80 КК за ознакою порушення правил про валютні операції, вчиненого протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж дії, необхідно перевіряти обґрунтованість притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.162 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також за змістом закону порушення правил про валютні операції, вчинене у незначних розмірах особою, раніше судимою за ст.80 КК, саме по собі не містить складу злочину і тягне адміністративну відповідальність за ст.162 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це стосується тих випадів, коли раніше особа була засуджена за ч.1 ст.80 КК за повторне