Реферат на тему:
Визначення платників податків з транспортних засобів
Згідно зі ст. 1 Закону про податок з власників транспортних засобів фізична (в тому числі іноземець або особа без громадянства) або юридична особа (в тому числі іноземна) визначається платником податку за умови, що така особа є власником зареєстрованого в Україні транспортного засобу, визначеного як об’єкт оподаткування ст. 2 цього ж Закону. Таким чином, особи, які є орендарями, лізингоотримувачами, держателями застави (заставодержателями) з правом користування та інші користувачі транспортних засобів не є платниками податку.
Щоправда, нерідко податкові інспекції намагаються замінити поняття права власності фактом знаходження транспортних засобів на балансі підприємства (особливо за угодами про лізинг), посилаючись на положення ч. 3 ст. 6 Закону про податок з власників транспортних засобів щодо подання “...на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунку суми податку...”. При цьому увагу податківців можна привернути до положень ст. 1 Закону про податок з власників транспортних засобів, які чітко встановлюють: “..які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби...”. Крім цього, в ч. 1 ст. 10 Закону України “Про лізинг” від 16 грудня 1997 р. № 723/97-ВР (далі – Закон про лізинг) чітко зазначено: “Об’єкт лізингу протягом усього строку дії договору лізингу є власністю лізингодавця”. До того ж договір лізингу може передбачати можливість викупу об’єкта лізингу до закінчення строку, але не раніше строку, протягом якого амортизується 60% вартості об’єкта лізингу, визначеної на день укладення договору. Таким чином, лізингоодержувач не є платником податку з власників транспортних засобів. Але й лізингодавець, у випадку фінансового лізингу, не є платником податку з власників транспортних засобів, оскільки розрахунки зі сплати податку подаються “на основі бухгалтерського звіту (балансу)”, а відповідно до абз. 2. ч. 1. ст. 9 Закону про лізинг “майно, передане за договором фінансового лізингу, зараховується на баланс лізингоодержувача”. Зазначене підтверджується і листом ДПА України “Щодо сплати податку з власників транспортних засобів” від 8 липня 2002 р. № 10627/7/17-0317-110, в останньому реченні абз. 4 якого зазначено: “Тобто цей податок сплачується за власні транспортні засоби, що знаходяться на балансі підприємств...”.
Податок сплачується юридичними і фізичними (в тому числі іноземними) особами, які мають власні транспортні засоби, зареєстровані в Україні на підставі закону України від 18.02.97 р. №75/97-ВР.
Об'єкти оподаткування
Для визначення об'єкта оподаткування необхідно керуватись гармонізованою системою опису та кодування товарів ("товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності").
Згідно з цією товарною номенклатурою, об'єктом оподаткування є:
1. Трактори колісні (крім тих, що на гусеничному ходу), трактори для сільськогосподарських робіт (за винятком тракторів, що керуються водієм, який іде поряд) та колісні трактори для лісового господарства.
2. Автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія.
3. Легкові автомобілі.
4. Вантажні автомобілі.
5. Автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів (крім автомобілів спеціального призначення, швидкої допомоги та пожежних).
6. Мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном, крім тих, що мають об'єм двигуна до 50 куб. см.
7. Яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних).
8. Човни моторні та катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних).
Транспортні засоби, що не є об'єктами оподаткування
Не є об'єктом оподаткування (відповідно до ГС ТНЗЕД):
1. Трактори на гусеничному ходу - код 87.01.30.
2. Мотоцикли, включаючи мопеди та велосипеди з установленим двигуном з об'ємом циліндра двигуна до 50 куб. см - код 87.11.10.
3. Тільки автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні автомобілі - код 87.05.
4. Транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані - код 87.09.
5. Машини і механізми для сільськогосподарських робіт - коди 8432 та 8433.
До цих машин і механізмів належать:
а) код 8432
Машини сільськогосподарські, садові, лісогосподарські для підготовки й обробки грунту; котки для газонів і спортмайданчиків;
б) код 8433
Машини і механізми для збирання або обмолоту сільськогосподарських культур, прес-підбиральники, преси для соломи або сіна; сінокосарки і газонокосарки; машини для очищення, сортування та вибраковування яєць, фруктів та інших сільськогосподарських продуктів, крім зазначених у товарній позиції 8437:
сінокосарки, косарки для газонів, парків і спортмайданчиків.
6. Тільки яхти і судна парусні з допоміжним двигуном або без нього спортивні - код 890391.
7. Човни моторні, крім човнів з підвісним двигуном, спортивні - код 890392.
У випадку оперативного лізингу транспортні засоби, що є об’єктами лізингу, залишаються на балансі лізингодавця, право власності також належить лізингодавцю, а тому саме він виступає платником податку, звісно, якщо на нього не поширюються вимоги податкового законодавства щодо пільг або якщо він не є суб’єктом спеціальних режимів оподаткування. Іноді договори лізингу містять положення щодо зобов’язання лізингоодержувача сплачувати всі пов’язані з майном, що є об’єктом лізингу, податки та інші обов’язкові платежі. Такі положення договорів є нечинними як такі, що суперечать ст. 1 Закону про податок з власників транспортних засобів, ст.ст. 1, 4, 9, 17 Закону про систему оподаткування.
Частковим вирішенням як для лізингодавця у випадку оперативного лізингу, так і для орендодавця у випадку оренди є включення суми податку до суми плати за користування об’єктом лізингу (до суми орендної плати), оскільки, згідно з пп. 5.2.5. Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР “суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов’язкових платежів), установлених Законом України “Про систему оподаткування”, відносяться до